Справа № 183/1041/24
№ 1-кп/183/1304/24
03 квітня 2024 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості по якому внесені 05.12.2023 року до ЄРДР за № 12023041350001585, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, -
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
До суду 02.02.2024 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
Під час проведення досудового розслідування запобіжний захід ОСОБА_3 застосувався у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні просить призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акта не вбачає.
Захисник та обвинувачені, кожен окремо, вважають, що обвинувальний акт можливо призначити до судового розгляду, а також судовий розгляд можливо проводити у відкритому судовому засіданні.
Потерпілі в судове засідання не зявились, надавши суду заяви про слухання справи без їх участі.
Дослідивши обвинувальний акт, суд вважає, що під час підготовчого судового засідання не встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України, а тому обвинувальний акт підлягає призначенню до судового розгляду.
Суд, вислухавши прокурора, захисника, обвинувачених, вважає необхідним призначити обвинувальний акт до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Крім того прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченому ОСОБА_3 під вартою, обґрунтувавши тим, що 07 листопада 2023 року у вечірній час доби, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 проходив поблизу домоволодіння АДРЕСА_1 , де в цей час в нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення майна, яке може знаходитись на території вказаного домоволодіння, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Реалізовуючи свій зазначений вище умисел, ОСОБА_3 у вказані час та місці, діючи умисно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, вчиняючи злочин повторно, в умовах воєнного стану, переліз через паркан та зайшов на огороджену територію домоволодіння АДРЕСА_1 , де шляхом зняття скла з вікна проник до приміщення будинку, звідки таємно викрав майно, а саме: болгарку кутову шліфувальну марки «Интерскол УШМ-125/900» у корпусі сіро-чорного кольору вартістю 1524,71 грн., та бензопилу марки «Atlant А-745» у корпусі помаранчевого кольору вартістю 2000,00 грн., яке належить потерпілій ОСОБА_7 .
У подальшому ОСОБА_3 з місця скоєння злочину з викраденим майном втік та розпорядився ним на власний розсуд, тим самим спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 3.524,71 гривень.
10 листопада 2023 року у вечірній час доби, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 знаходився за адресою свого мешкання по АДРЕСА_1 , спільно з ОСОБА_4 .. В цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинене повторно, в умовах воєнного стану, а саме з приміщення будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
В цей момент ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_4 спільно, таємно викрасти майно за вищевказаною адресою, на що останній дав свою згоду, таким чином вони вступили в злочинну змову, направлену на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Реалізовуючи свій зазначений вище спільний умисел, ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4 у вказані час та місці, діючи з корисливих мотивів, впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, вчиняючи злочин повторно, в умовах воєнного стану, перелізли через паркан та зайшли на огороджену територію домоволодіння АДРЕСА_1 , де ОСОБА_3 шляхом зняття скла з вікна проник до приміщення будинку, де відкрив вхідні двері будинку, через які ОСОБА_4 також проник до приміщення вказаного будинку. В подальшому, ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні будинку, таємно викрали майно, а саме: вуглову шліфувальну машину марки «AG 232 Eurotec» у корпусі синього кольору вартістю 1070,00 грн., та шуруповерт марки «Ижмаш Профи ИСШ-960» у корпусі синього кольору вартістю 631,71 грн., яке належить потерпілій ОСОБА_7 .
Після чого, ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4 з викраденим майном покинули місце скоєння злочину, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинили потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 1.701,71 грн.
До ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого спливає.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_3 офіційно або за наймом не працює, джерел доходу не має, неодружений, дітей не має, проживає з батьками, але коштів на їх утримання не має, раніше неодноразово судимий та неодноразово відбував покарання у виді позбавлення волі, за місцем проживання характеризується посередньо, незважаючи на воєнний стан який оголошено в Україні ОСОБА_3 суспільно корисною працею не займається, зловживає алкогольними напоями, що свідчить про відсутність у нього стійких соціальних зв'язків.
На теперішній час ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, які вчинив в період іспитового строку, та за які передбачена реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі строком від п'яти до восьми років, а тому реальна міра покарання, яке може бути призначено ОСОБА_3 у разі визнання його винним, буде спонукати останнього ухилятися від суду.
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних тяжких злочинів, останній раз 29.09.2022 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області засуджений до покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 3 роки, на даний час перебуває на обліку Новомосковського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні корисливого тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого в період іспитового строку, що вказує на стійку кримінальну направленість його поведінки, а отже дає підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_3 , маючи можливість вільного пересування, зможе продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення.
На підставі викладеного вважає, що з урахуванням реальної наявності вказаних ризиків забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов'язків та належної поведінки можливо лише при застосуванні до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, запобігання вищезазначеним ризикам застосуванням більш м'яких запобіжних заходів неможливо, тому просить суд продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 строком на 60 днів.
Захисник просила відмовити в задоволені клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою та просив обрати запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі, тобто на домашній арешт цілодобово.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав думку захисника.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав думку захисника.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу ОСОБА_3 суд враховує, що існують ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до клопотання прокурора, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд вважає, що наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, з огляду на тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі, з метою подальшого виконання можливого винесеного відносно нього обвинувального вироку за вчинення вищевказаного злочину вбачається ризик того, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності, на даний час підозрюється у вчиненні злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких, ОСОБА_3 розуміє, що у разі визнання його судом винуватим у вчиненні вказаних злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України його може буде засуджено судом до реального позбавлення волі на строк 8 років, тому існує реальна можливість переховування останнього від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від покарання.
Також суд вважає, що існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що свідчить те, що ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних тяжких злочинів, останній раз 29.09.2022 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області засуджений до покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 3 роки, на даний час перебуває на обліку Новомосковського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні корисливого тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого в період іспитового строку, що вказує на стійку кримінальну направленість його поведінки, а отже дає підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_3 , маючи можливість вільного пересування, зможе продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Суд при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оцінила в сукупності інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_3 підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень, віднесених законом до категорії тяжких, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується.
Все вищевикладене неодмінно свідчить про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_3 , ніж тримання під вартою.
Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваної, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає необхідним застосувати обвинуваченому найбільш тяжкий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначеного раніше ризику.
Аналізуючи вищевикладене, вислухавши думку учасників процесу, кожного окремо, суд вважає клопотання прокурора обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 314 - 317 КПК України, суд, -
Призначити обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 09.00 годину 12 квітня 2024 року в залі судового засідання Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області під головуванням судді ОСОБА_1 , за участю прокурора, потерпілих, захисника, обвинувачених, свідків.
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , - задовольнити.
Обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Знаменівка Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянину України, продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 31 травня 2024 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення у відповідності до рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 року № 4-р/2019.
Суддя ОСОБА_1