СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-р/759/6/24
ун. № 759/18111/23
02 квітня 2024 року місто Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Святошинського районного суду м. Києва заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про роз'яснення вироку Святошинського районного суду м. Києва від 11.12.2023,
за участю: обвинуваченого ОСОБА_3 ,
25.03.2024 захисник обвинуваченого - ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою, у якій просить роз'яснити вирок Святошинського районного суду м. Києва від 11.12.2023 в частині вирішення питання про запобіжний захід стосовно обвинуваченого, а саме: ви визначено вказаним вироком альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, яка була визначена ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 15.11.2023 до набрання вироком законної сили.
В обґрунтування вказаної заяви зазначає, що у резолютивній частині вироку Святошинського районного суду м. Києва від 11.12.2023 вказано, зокрема, запобіжний захід застосований стосовно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» залишено без змін до набрання вироком законної сили. Разом з тим, ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 15.11.2023, продовжено обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 13.01.2024 включно та визначено обвинуваченому ОСОБА_3 розмір застави. На даний час вирок суду не набрав законної сили, а відтак вироком продовжено строк запобіжного заходу із визначенням застави.
Від захисника надійшла заява від 02.04.2024, у якій він просить розглянути заяву за його відсутності, заяву підтримує.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 підтримав заяву свого захисника та просив суд роз'яснити йому, чи може він до набрання вироком законної сили, внести заставу, розмір якої визначений в ухвалі Святошинського районного суду м. Києва від 15.11.2023.
Від прокурора ОСОБА_5 надійшла заява від 02.04.2024, у якій вона просить відмовити у задоволенні заяви.
Заслухавши думку обвинуваченого та дослідивши заяву, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що вироком Святошинського районного суду м. Києва від 11.12.2023, зокрема, ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначено йому покарання у виді 5 років позбавлення волі, строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дати затримання і перебування під вартою, тобто з 23 червня 2023 року, зарахувавши у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі, та запобіжний захід застосований стосовно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» залишено без змін до набрання вироком законної сили.
Відповідно до ч.1 ст. 380 КПК України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Виходячи із змісту вищенаведеної правової норми, роз'ясненню підлягає суть прийнятого рішення, а не мотиви та підстави для його прийняття. Необхідність роз'яснення судового рішення зумовлюється його нечіткістю або суперечливістю викладених у ньому висновків, тобто коли зміст рішення є незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для осіб, які мають його виконувати.
Фактично, здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.
Водночас зі змісту заяви вбачається, що захисником ставиться питання щодо роз'яснення наслідків виконання вироку Святошинського районного суду м. Києва від 11.12.2023 в частині запобіжного заходу застосованого до обвинуваченого у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, що не охоплюється змістом ст. 380 КПК України.
При ухвалені вироку судом дотримані вимоги ст. 374 КПК України, зазначені мотиви з яких виходив суд при його ухваленні та положення закону, якими керувався. Жодне із речень судового рішення не допускає різночитання.
Поряд із тим, слід звернути увагу захисника, що при вирішенні питання запобіжного заходу застосованого стосовно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили суд діє у якості влади, що призначив покарання і забезпечує його виконання. Отже, тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 на підставі вироку здійснюється для забезпечення його виконання.
Така позиція узгоджується із приписами пункту (а) статті 5 Європейської конвенції про права людини, за якою нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законне ув'язнення особи після засудження її компетентним судом. Крім того, аналогічні висновки містяться у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Monnel and Morris v. the United Kingdom judgment of 2 March 1987, Series A no. 115, § 47, Ruslan Yakovenko v. Ukraine, no. 5425/11, § 46, ECHR 2015, Wemhoff v. Germany, 27 June 1968, § 9, Series A no. 7.
З огляду на наведене, доводи захисника щодо незрозумілості вироку є необґрунтованими, а відтак суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про роз'яснення вироку Святошинського районного суду м. Києва від 11.12.2023.
Керуючись ст. ст. 373 - 374, 380 КПК України, суд -
У задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про роз'яснення вироку Святошинського районного суду м. Києва від 11.12.2023 - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена через Святошинський районний суд м. Києва до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1