Справа № 202/7854/19
Провадження № 1-кп/202/28/2024
Іменем України
01 квітня 2024 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченої - ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро кримінальне провадження № 12019040660000093 від 17.01.2019 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпро, громадянка України, розлучена, на утриманні неповнолітніх дітей не має, освіта загальна середня, офіційно не працевлаштована, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судима,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
Прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання мотивоване тим, що під час судового розгляду останній було змінено запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, після чого обвинувачена почала переховуватись від суду та на виклики не з'являлась, а за місцем мешкання не проживала, що було підставою для оголошення обвинуваченої у розшук, тому, на думку прокурора, є необхідність про продовження обвинуваченій запобіжного заходу у види тримання під вартою, так як застосування жодного із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_4 зазначила про недоведеність ризиків на які прокурор посилається як на підставу застосування найсуворішого запобіжного заходу, а перелічені ризики мають характер припущень, тому просила застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Обвинувачена ОСОБА_5 підтримала захисника.
Суд, заслухав думку учасників судового провадження, і наголошує на тому, що вирішуючи питання про необхідність застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_5 під вартою, суд приходить до висновку про існування процесуальних ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують прийняття такого рішення.
Так, ОСОБА_5 після зміни їй запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт ухилялась від яви до суду, судом було винесено ухвалу про привід, потім про затримання з метою приводу від 01.08.2022 року, однак привід не виконаний та відповідно до рапорту працівника поліції обвинувачена ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем мешкання тривалий час не проживає, а зі слів її адвоката, обвинувачена ОСОБА_5 перетнула кордон України ще на початку повномасштабного вторгнення і перебуває за кордоном.
Відповідно до наданих матеріалів ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, тому є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченій, у разі визнання її винуватою у інкримінованому злочині, а також враховуючи той, факт, що ОСОБА_5 раніше судима, вже переховувалась від суду та перебувала у розшуку, то вона повторно може переховуватися від суду, тобто наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України.
Обговорюючи питання про можливість усунення вказаних ризиків у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання обвинуваченої ОСОБА_5 під вартою, суд, вважає, що встановлені ризики є виключно вагомими та не можуть бути усунуті у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання його під вартою.
Доводи обвинуваченої та її захисника щодо необхідності відмови у задоволенні клопотання прокурора є необґрунтованими з огляду на те, що вони не спростовують вищенаведених обставин, а факт ухилення обвинуваченої від явки до суду є встановленим.
На підставі наведеного суд приходить до висновку щодо необхідності задоволення клопотання прокурора, оскільки останній довів обставини, які виправдовують обмеження права обвинуваченої перебувати на волі. Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відтак, суд приходить до сталого висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання обвинуваченою процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Крім того, виходячи з вимог ст. 183 КПК України, враховуючи, що обвинуваченій інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, суд вважає за необхідне залишити раніше визначений альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, для забезпечення виконання нею обов'язків, визначених КПК України у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 214 720 грн. 00 коп. (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять гривень).
Керуючись ст.ст. 331, 350 КПК України, суд, -
Постановив :
Клопотання прокурора - задовольнити.
ОСОБА_5 , обвинуваченій за ч. 2 ст. 307 КК України продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 29.05.2024 року, включно.
Одночасно залишити раніше визначений ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання нею обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави залишити у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 214 720 грн. 00 коп. (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять гривень), яка може бути внесена як самою обвинуваченою так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області.
Обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу протягом її дії.
Покласти на обвинувачену у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати до суду у визначений час; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона фактично мешкає, без письмового дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця перебування; не спілкуватися зі свідками за даним кримінальним провадженням; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, у разі внесення застави визначити - два місяця з дня внесення застави.
Ухвала суду в частині визначення запобіжного заходу, може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Копію ухвали вручити учасникам процесу.
Головуючий: ОСОБА_6