Справа №173/23/24
Провадження №2/173/350/2024
02 квітня 2024 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
В складі: головуючого: - судді Петрюк Т.М.
При секретареві - Салтикової С.І.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження, в м. Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «БАНК ФОРВАРД», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна і приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню, -
04.01.2024 року до суду звернувся позивач ОСОБА_1 , з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню до відповідача АТ «БАНК ФОРВАРД», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л.
Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 01.02.2024 року відкрите провадження у справі. Справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників розгляду справи на 02.04.2024 року.
28.02.2024 року від відповідача надійшли письмові пояснення.
Фіксування розгляду справи технічними засобами не здійснювалось відповідно до ст. 247 ЦПК України.
Згідно заявлених позовних вимог за позовною заявою в новій редакції позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 05 вересня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю., зареєстрований в реєстрі за № 4157 про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості в розмірі 39 268 грн. 05 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: Акціонерне товариство «БАНК ФОРВАРД» пред'явило виконавчий напис № 4157 від 05.09.2020 року для виконання до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни, на підставі якого приватний виконавець 23.09.2020 року виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 63116031.
Вважає даний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з тим, що заборгованість, яка зазначена у виконавчому написі, на момент його вчинення, була спірною. Виконавчий напис вчинений із грубим порушенням вчинення виконавчих написів нотаріусами, та у зв'язку з тим, що в оскаржуваних виконавчих написах відсутня інформація щодо безспірності стягненої заборгованості, що й стало підставою звернення до суду.
Справа розглядалась в за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників розгляду справи.
Відповідачем наданий відзив на позовну заяву, згідно якого останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки факти, які підтверджують відсутність боргу, або невідповідність боргу у матеріалах справи відсутні. Позивачем не надано жодного доказу та розрахунків, які б підтверджували спірність оспорюваних виконавчих написів. Таким чином посилання позивача щодо відсутності безспірності стягнених з нього сум мають формальний характер.
Треті особи, що не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору, письмові пояснення суду не надали.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.
Суд, з'ясувавши зміст позовних вимог, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 05 вересня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю., вчинений виконавчий напис за реєстровим номером 4157 за кредитним договором № 200161720 від 20.08.2018 року, укладеним між позивачем та ПАТ «БАНК ФОРВАРД», правонаступником якого є АТ «БАНК ФОРВАРД».
Згідно вказаного виконавчого напису нотаріуса стягнено з позивача на користь відповідача грошові кошти за період з 23.03.2020 року по 22.04.2020 року у розмірі 39 268.05 грн., яка складається із заборгованості за сумою кредиту - 29 999.27 грн. заборгованості за процентами - 7 818.78 грн. плати за пропуск мінімальних платежів - 600.00 грн., а також 850.00 грн., - плата за вчинення виконавчого напису, що підтверджується копією виконавчого напису.
На підставі виконавчого напису, що оспорюються, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. відкрито виконавче провадження № 63116031, що підтверджується копією Постанови про відкриття виконавчого провадження.
Позивач вважає даний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з тим, що він вчинені без достатньої правової підстави та без перевірки безспірності вимоги, оскільки заборгованість, яка зазначена у виконавчому напису, на момент його вчинення була спірною.
Враховуючи доводи позивача, обраний ним спосіб захисту та правові підстави поданої позовної заяви, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису.
В п.п. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Згідно з п. 1 Переліку документів для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 05 вересня 2020 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.
Крім того, неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису від 05.09.2020 року була обумовлена й іншими обставинами, наведеним нижче.
Так, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі № 6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість не вважається безспірною.
З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчих написів позивач мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчих написах, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлень - вимог про наявність такої заборгованості, та що ці повідомлення - вимоги, з підтвердженням їх отримання боржником, були надане нотаріусу для вчинення нотаріального напису.
Відповідач у письмових поясненнях на позовну заяву посилається на те, що нотаріусу для вчинення виконавчих написів були надані всі необхідні документи для їх вчинення та розрахунки заборгованості позивача перед банком. Але суду не надано доказів того, що позивач своєчасно повідомлявся про наявність у нього заборгованості, що такі повідомлення банку він отримав, тобто, що позивач був обізнаний із наявними у нього сумами заборгованості, та ніяких дій щодо їх погашення чи оспорення не вчинив. Крім того суду не надано копії кредитного договору, укладеного між сторонами, відповідно, суд не має можливості перевірити, чи сторони погоджували спосіб погашення заборгованості шляхом вчинення виконавчого напису. Таким чином відповідач не надав суду належних доказів, що ним були подані нотаріусу всі документи, які підтверджують безспірність заборгованості позивача за укладеним кредитним договором та стягнення заборгованості проведене у спосіб, передбачений умовами укладеного кредитного договору.
Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, вчинив виконавчий напис поза межами встановлених ст. 88 Закону України «Про нотаріат» строків, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства.
З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, слід задовольнити.
Вирішуючи питання про відшкодування понесених судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України - Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки судом ухвалюється рішення про задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати за даними позовними вимогами підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 1 073.60 грн.
Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «БАНК ФОРВАРД», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна і приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 05 вересня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокією Юріївною (юридична адреса: 01032 м. Київ бульвар Т.Шевченка, 38 прм.147 кімн. 5,7), зареєстрований в реєстрі за номером 4157, про стягнення із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «БАНК ФОРВАРД» (юридична адреса: 01032 вул. Саксаганського, 105 м. Київ», код ЄДРПОУ 34186061) заборгованості за кредитним договором № 200161720 від 20.08.2018 року, укладеним між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , та публічним акціонерним товариством «БАНК ФОРВАРД», правонаступником якого є акціонерне товариство «БАНК ФОРВАРД», (юридична адреса: 01032 вул. Саксаганського, 105 м. Київ», код ЄДРПОУ 34186061) в загальній сумі 39 268 (тридцять дев'ять тисяч двісті шістдесят вісім) грн. 05 коп., яка складається із заборгованості за сумою кредиту - 29 999.27 грн. заборгованості за процентами - 7818.78 грн., плати за пропуск мінімальних платежів - 600.00 грн., а також 850.00 грн. - плата за вчинення виконавчого напису.
Стягнути з Акціонерного товариства «БАНК ФОРВАРД», (юридична адреса: 01032 вул. Саксаганського, 105 м. Київ», код ЄДРПОУ 34186061) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 (одну тисячу сімдесят три) грн. 60 коп., на відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.
Повний текст рішення виготовлений 02.04.2024 року.
Суддя Петрюк Т.М.
Направлене до ЄДРСР: 05.04.2024 року
Дата набрання законної сили: 03.05.2024 року