Справа № 166/878/23
Провадження №1-кп/157/37/24
03 квітня 2024 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12023030570000155 від 14.04.2023 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
встановив:
У провадженні суду перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, а саме в заподіянні потерпілій ОСОБА_7 умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілої.
У судовому засідання захисник ОСОБА_5 заявив клопотання про призначення у справі амбулаторної судово-психологічної експертизи свідка ОСОБА_8 , яку просить доручити експертам Волинській філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України». Клопотання мотивує тим, що під час допиту ОСОБА_8 у судовому засіданні 27 березня 2024 року остання надавала показання, які істотно відрізняються від показів, отриманих у ході слідчого експерименту. Свідок вказувала, що причиною таких розбіжностей є погрози застосування фізичного насильства та психологічний тиск з боку працівників поліції, котрі мали місце в день розслідуваної події після її прибуття до відділення поліції в службовому кабінеті з двома невстановленими оперуповноваженими. Під час досудового розслідування свідок ОСОБА_8 в ході слідчого експерименту дійсно непрямо повідомляла про обставини вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 , втім її показання відрізняються від наданих свідчень у суді, які мають вагомі відмінності від первісних та від обставин відтворення 14 квітня 2023 року розслідуваних подій на слідчому експерименті за її участі. Зважаючи на таке, захисник вважає необхідним залучення відповідного фахівця, експерта у галузі психології задля визначення наявності у ОСОБА_8 емоційних реакцій та станів під час надання нею своїх показань у судовому засіданні та під час відтворення розслідуваної події в ході слідчого експерименту за її участі при тому, що вона може бути єдиним безпосереднім очевидцем, від слів якої по суті залежить встановлення винуватості або ж невинуватості та правильність кваліфікації дій обвинуваченого. Крім того, ОСОБА_8 у судовому засіданні висловила свою згоду на проведення відповідної експертизи. Тому захисник просить призначити в кримінальному провадженні амбулаторну судово-психологічну експертизу свідка ОСОБА_8 , на вирішення якої поставити такі питання:
1. Чи має ОСОБА_8 індивідуально-психологічні особливості, які суттєво вплинули на надання нею своїх показань під час проведення слідчого експерименту 14.04.2023?
2. Чи має ОСОБА_8 індивідуально-психологічні особливості, які суттєво вплинули на надання нею своїх показань під час проведення допиту у судовому засіданні 27.03.2024?
3. Чи перебувала ОСОБА_8 на момент надання нею своїх показів під час проведення слідчого експерименту 14.04.2023 в емоційному стані і в якому саме (сильний страх, пригніченість, розгубленість, відчай, емоційний стрес тощо), що суттєво вплинув на її свідомість і поведінку?
4. Чи перебувала ОСОБА_8 на момент надання нею своїх показань під час проведення допиту у судовому засіданні 27.03.2024 в емоційному стані і в якому саме (сильний страх, пригніченість, розгубленість, відчай, емоційний стрес тощо), що суттєво вплинув на її свідомість і поведінку?
5. Чи перебувала ОСОБА_8 на момент надання нею своїх показань під час проведення допиту у судовому засіданні 27.03.2024 в емоційному стані, який перешкоджав їй надавати правдиві свідчення?
6. Чи перебувала ОСОБА_8 на момент надання нею своїх показань під час проведення слідчого експерименту 14.04.2023 в емоційному стані, який перешкоджав їй надавати правдиві свідчення?
7. Чи здатна ОСОБА_8 з урахуванням її емоційного стану, індивідуально-психологічних особливостей та рівня розумового розвитку правильно сприймати обставини, що мають значення у даній справі, і давати про них відповідні свідчення?
8. Чи наявна в ОСОБА_8 схильність до фантазування? Якщо наявна, то як саме це може вплинути на здатність давати свідчення?
9. Чи вплинули індивідуальні властивості психічних процесів ОСОБА_8 (пам'ять, увага, сприймання, мислення, особливості емоційних реакцій) на сприйняття нею особливостей та змісту події кримінального правопорушення на їх відтворення у свідченнях?
10. Якою є психологічна характеристика комунікативної діяльності ОСОБА_8 у процесі відтворення нею подій кримінального правопорушення під час проведення 14.04.2023 року за її участю слідчого експерименту (за матеріалами відеозапису слідчого експерименту)?
11. Чи наявні в поведінці ОСОБА_8 психологічні особливості, властиві для несамостійного відтворення нею подій кримінального правопорушення під час проведення 14.04.2023 року за її участю слідчого експерименту?
12. Чи є у відеозаписі відтворення обстановки та обставин подій 14.04.2023 року за участю ОСОБА_8 та відеозаписі судового засідання 27.03.2024 року в ході допиту ОСОБА_8 ознаки здійснення на неї психологічного впливу з боку осіб, які брали участь у проведенні цих процесуальних дій?
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання захисника та просить його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 та потерпіла ОСОБА_6 заперечили відносно заявленого клопотання, оскільки відсутні обставини, які викликають сумнів у правдивості показань свідка ОСОБА_8 , яка чітко та послідовно виклала відомі їй обставини кримінально правопорушення.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд вважає клопотання безпідставним і таким, що до задоволення не підлягає.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 91 Кримінального процесуального кодексу України в кримінальному провадженні підлягають доказуванню обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
За ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
Обов'язковими підставами для призначення експертизи, згідно з ч. 2 ст. 242 КПК України, є необхідність у: 1) встановленні причин смерті; 2) встановленні тяжкості та характеру тілесних ушкоджень; 3) визначенні психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності; 4) встановленні віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості; 5) визначенні розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.
Підстав, за яких обов'язково проводиться судова експертиза, в цьому випадку суд не вбачає.
Водночас щодо підстав для проведення судово-психологічної експертизи, наведених у клопотанні захисника ОСОБА_5 , то слід зазначити, що з досліджених судом документів, показань свідка ОСОБА_8 не встановлено будь-яких ознак, що свідчать про психічні відхилення в останньої, сильний негативний емоційний стан, її неадекватну поведінку в конкретній ситуації, зокрема під час проведення слідчого експерименту з її участю, порушення розумової діяльності, нездатності логічно мислити. Свідок ОСОБА_8 як під час слідчого експерименту, так і під час допиту в судовому засіданні правильно розуміла поставлені їй питання та давала чіткі відповіді на них.
Також у матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про перебування ОСОБА_8 на обліку в лікаря-психіатра чи лікаря-нарколога, отримання від них медичної допомоги. Відмічені захисником суперечності та неточності в показах свідка є предметом їх оцінки судом як доказів у кримінальному провадженні, однак не є підставою для призначення судово-психологічної експертизи свідка.
Твердження захисника ОСОБА_5 про тиск на свідка ОСОБА_8 зі сторони оперативних працівників, як причина надання нею неправдивих показань, є безпідставними, оскільки не підтверджуються жодними доказами.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що фактичних та правових підстав для призначення судово-психологічної експертизи свідка немає, а тому в задоволенні клопотання захисника слід відмовити.
Керуючись статтями 242, 244, 332, 372 КПК України, суд
постановив:
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про призначення в кримінальному провадженні амбулаторної судово-психологічної експертизи свідка ОСОБА_8 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.
Головуючий: ОСОБА_1