04 квітня 2024 року справа №360/1504/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Геращенка І.В., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 р. у справі № 360/1504/23 (головуючий І інстанції Смішлива Т.В.) за позовом адвоката Щасливого Олексія Романовича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 21.11.2023 №7466 «Про результати службового розслідування»; зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 утримані з нього на виконання наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 21.11.2023р. № 7466 «Про результати службового розслідування» грошові кошти та нарахувати види виплат та доплат до грошового забезпечення, на отримання яких він втратив право у зв'язку із виданням цього наказу.
Ухвалою суду від 26.12.2023р. відкрито провадження в адміністративній справі, задоволено клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 16.01.2024 о 13 год 00 хв..
Також зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 надати суду протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі докази, а саме:
- матеріали службового розслідування відносно ОСОБА_1 за фактом виявлення нестачі зброї 7 запасної роти ВЧ НОМЕР_1 (рапорти (донесення), накази про призначення службового розслідування, пояснення, наказ про закінчення службового розслідування, висновок службового розслідування тощо);
- довідку про проходження служби ОСОБА_1 , наказ включення до списку особового складу, переведення та призначення на посаду;
- документи (акти, накази, тощо) про прийняття ОСОБА_1 майна (в т.ч. зброї) 7 запасної роти ВЧ НОМЕР_1 із відображенням його пояснень, зауважень, тощо щодо цього майна;
- відомості про суми утримання з грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2023 рік на підставі оскаржуваного наказу;
- копію затвердженої інструкції, якою визначено особливості зберігання стрілецької зброї та боєприпасів нестача якої виявлена;
- копії картки обліку викраденої (втраченої) зброї та боєприпасів;
- копії книги огляду (перевірки) озброєння, техніки та боєприпасів (в частині втраченої стрілецької зброї).
Ухвалою суду від 16 січня 2024р. продовжено відповідачу строк подання відзиву на позов на 15 календарних днів; відкладено підготовче засідання в адміністративній справі на 01.02.2024 об 11 год 00 хв у приміщенні суду за адресою: АДРЕСА_1 . Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 у строк до 30 січня 2024 року виконати вимоги ухвали суду від 26 грудня 2023 року.
Ухвалою суду від 13 лютого 2024 року відповідно до пункту 3 частини першої статті 149 КАС України стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 до Державного бюджету України через Державну судову адміністрацію України штраф у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 908,40 (дев'ятсот вісім грн 40 коп.) гривень.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд не призначав розгляд справи на 13.02.2024р., а тому прийняв ухвалу не під час розгляду справи. В ухвалі на вимогу п.2 ч.6 ст.251 КАС України не зазначено день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету. Не зазначення такої дати не дає змоги встановити розрахунок строків встановлених судом. Окрім того, 13.02.2024р. ними було направлено до суду першої інстанції відзив з витребуваними документами та клопотанням про продовження строку. Судом також не враховано, що Військова частина НОМЕР_1 виконує бойові завдання на лінії зіткнення з 24 лютого 2024р., перебування в зоні бойових дій ускладнює доступ до мережі інтернет та електричного постачання, що в свою чергу ускладнює можливість вчасно збирати та надавати необхідні документи для участі у судовому процесі.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Частиною 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що особи які беруть участь у справі зобов'язані добросовісно користуватися належними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до частини 8 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
За правилами частин 2, 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно положень статті 144 Кодексу адміністративного судочинства України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вичиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Одним із заходів процесуального примусу, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 145 Кодексу адміністративного судочинства України є штраф.
Нормами п. 1, 3 ч. 1 статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ухвалою суду від 16.01.2024р. продовжено відповідачу строк подання відзиву на позов на 15 календарних днів. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 у строк до 30 січня 2024 року виконати вимоги ухвали суду від 26 грудня 2023 року.
Згідно довідки про доставку електронного документу документ в електронному вигляді "Ухвала з інших питань (підготовче засідання)" від 16 січня 2024 року по справі №360/1504/23 (суддя Т.В. Смішлива) надіслано за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Електронного кабінету учасника процесу Військова частина НОМЕР_1 . Документ в електронному вигляді доставлено до Електронного кабінету: 16.01.24 23:50 Дата отримання судом повідомлення про доставлення електронного документа до Електронного кабінету: 17.01.24 08:21.
Проте, вимоги вказаної ухвали відповідачем не виконано. Також суду не повідомлено про неможливість подати докази, витребувані судом у строк, встановлений частинами сьомою та восьмою статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів погоджується в судом першої інстанції про те, що не надання витребуваних судом доказів, перешкоджає здійсненню судочинства у строки, визначені Кодексом адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладені норми права та обставини справи, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правомірно застосував до відповідача заходи процесуального примусу у вигляді стягнення штрафу у дохід Державного бюджету України.
Доводи відповідача про те, що в порушення вимог частини 1 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала прийнята не під час розгляду справи, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки спірна ухвала не є окремою ухвалою, а тому на неї не розповсюджуються положення статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України.
Посилання відповідача на ті обставини, що 13.02.2024р. ним було направлено до суду першої інстанції відзив з витребуваними документами та клопотанням про продовження строку, та судом не враховано, що Військова частина НОМЕР_1 виконує бойові завдання на лінії зіткнення з 24 лютого 2024р., перебування в зоні бойових дій ускладнює доступ до мережі інтернет та електричного постачання, що в свою чергу ускладнює можливість вчасно збирати та надавати необхідні документи для участі у судовому процесі, колегією суддів не прийнято до уваги з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, відзив з витребуваними документами та клопотанням про продовження строку відповідачем було направлено до суду поштою 13.02.2024р., яке було отримано судом 16.02.2024р., тобто вже після прийняття спірної ухвали.
Положеннями частини 6 статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків.
Отже, відповідач не позбавлений можливості звернутися до суду першої інстанції із відповідною заявою.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Апеляційний суд дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 р. у справі №360/1504/23 - залишити без задоволення.
Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024р. у справі №360/1504/23 - залишити без змін.
Постанова у повному обсязі складена 04 квітня 2024 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 04 квітня 2024 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали про накладення штрафу є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук
Судді: А.А. Блохін
І.В. Геращенко