04 квітня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/1792/24
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) 02.02.2024 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (далі - ГУНП в Чернігівській області, відповідач), у якому просить визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП в Чернігівській області від 12.01.2024 №70 в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності із застосуванням стягнення як «догана».
Свої вимоги мотивує тим, що під час службового розслідування комісією встановлено наявність у його діях дисциплінарного проступку, але під час визначення дисциплінарного стягнення не встановлено всі обставини, які мають значення для справи. Посилання на загальні норми права не можуть бути підставою для притягнення позивача до відповідальності та доказом наявності в діях особи складу адміністративного проступку. Так, позивач зазначає, що дисциплінарного проступку не вчиняв, вимог Закону, Статуту, КУпАП України не порушував, тому в його діях відсутній склад дисциплінарного проступку. Враховуючи наведене, притягнення його до дисциплінарної відповідальності є безпідставним.
Ухвалою судді від 06.02.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, витребувано у відповідача додаткові докази по справі, відмовлено у розгляді справи за правилами загального позовного провадження.
Від відповідача надійшов відзив на позов, у якому ГУНП в Чернігівській області позовні вимоги не визнало, просило відмовити в їх задоволенні та зазначило, при складанні постанови про накладення адміністративного стягнення за частиною першою статті 121 КУпАП відносно гр. ОСОБА_2 позивач не перевірив його на повторність протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами 1-3 статті 121 КУпАП, що стало наслідком невірної кваліфікації адміністративного правопорушення та унеможливило його належний розгляд. З огляду на викладене, відповідач вважає обґрунтованим застосування до ОСОБА_1 , за наслідками службового розслідування, дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за неналежне виконання посадових обов'язків.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити, враховуючи таке.
ОСОБА_1 проходить службу в Національній поліції України на посаді поліцейського відділу реагування патрульної поліції Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області.
26.12.2023 до управління превентивної діяльності ГУНП в Чернігівській області надійшла доповідна записка начальника УГІ ГУНП в Чернігівській області щодо проведення службового розслідування за результатами перевірок стану адміністративно-правозастосовної діяльності територіальних підрозділів ГУНП в Чернігівській області.
Враховуючи наведене, для всебічного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин, наказом начальника ГУНП в Чернігівській області від 29.12.2023 №1773 було призначено службове розслідування.
За результатами службового розслідування складено висновок, затверджений 11.01.2024 (а.с. 32-45), у якому зазначено, що відносно гр. ОСОБА_2 встановлено 1 факт вчинення адміністративного правопорушення за частиною першою статті 121 КУпАП (постанова по справі про адміністративне правопорушення серії БАД №831448 від 17.10.2023 - Шумейко), при цьому його дії повинні були кваліфікувати, як вчинені повторно, та скласти протокол за частиною четвертою статті 121 КУпАП, розгляд яких віднесено до компетенції суду відповідно до статті 221 КУпАП. У наданих під час службового розслідування поясненнях позивач зазначив, що ним складено вказану постанову за частиною першою статті 121 КУпАП, оскільки під час перевірки по базі «ЦУНАМІ» через велику кількість адміністративних матеріалів відносно гр. ОСОБА_2 перевірити повторність даного порушення достовірно не виявилось за можливе (а.с. 47). Аналогічні пояснення надав начальник сектору адміністративної практики Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області (а.с. 46).
За наслідками службового розслідування, комісія прийшла до висновку, що позивачем порушено вимоги пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, статей 1, 7, 9, 221-222, 254-255, 283 КУпАП, пункту 3 Розділу VII Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, у частині невірної кваліфікації під час складання постанови по справі про адміністративне правопорушення БАД №831448 від 17.10.2023 за частиною першою статті 121 КУпАП відносно гр. ОСОБА_2 , у зв'язку з чим за порушення службової дисципліни, неналежне виконання посадових обов'язків ОСОБА_1 підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.
Пунктом 6 наказу начальника ГУНП в Чернігівській області від 12.01.2024 №70 позивачу оголошено догану. Зі змістом вказаного наказу ОСОБА_3 ознайомлено 19.01.2024, про що свідчить підпис позивача (а.с. 7, 29-31).
Вважаючи вищевказаний наказ в частині протиправним, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.
Відповідно до статті 17 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Статтею 18 Закону №580-VIII передбачено, що поліцейський, у тому числі зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Згідно із частинами 1, 2 статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
На виконання вказаних вимог чинного законодавства Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно із статтею 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень як догана.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту урегульовано порядок та підстави проведення службового розслідування.
Так, службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Відповідно до пункту 4 Розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженому наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України
28 листопада 2018 року за №1355/3280 (далі - Порядок, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія (пункт 2 Розділу VI Порядку).
Відповідно до пункту 1 Розділу VII Порядку, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування.
Аналогічні положення містить частина восьма статті 19 Дисциплінарного статуту.
Відповідно до матеріалів справи 17.10.2023 ОСОБА_1 відносно гр. ОСОБА_2 було складено протокол серії БАД №831448 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене частиною першою статті 121 КУпАП (а.с. 48).
Разом з тим, під час перевірки складених позивачем адміністративних матеріалів виявлено порушення ним кваліфікації вчиненого гр. ОСОБА_2 правопорушення. Зокрема, відповідно до бази даних відносно гр. ОСОБА_2 у 2023 році Прилуцьким РВП ГУНП в Чернігівській області складалися матеріали за статтею 121 КУпАП (а.с. 50). Таким чином, дії вказаного громадянина повинні кваліфікуватись як вчинені повторно, що відповідає частині четвертій статті 121 КУпАП, розгляд яких віднесено до компетенції суду.
У наданих під час службового розслідування поясненнях позивач зазначив, що ним складено вказану постанову за частиною першою статті 121 КУпАП, оскільки під час перевірки по базі «ЦУНАМІ» через велику кількість адміністративних матеріалів відносно гр. ОСОБА_2 перевірити повторність даного порушення достовірно не виявилось за можливе (а.с. 47). Аналогічні пояснення надав начальник сектору адміністративної практики Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області (а.с. 46).
Відповідно до статті 23 Закону №580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Пунктом 31 Розділу 2 Функціональних обов'язків поліцейського ВРПП Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області старшого сержанта поліції Кирила Шумейка передбачено, що до обов'язків позивача входить складання, у межах компетенції, протоколів про адміністративні правопорушення та здійснення, у визначених законом випадках, провадження у справах про адміністративні правопорушення (а.с. 8-10).
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395 затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (далі - Інструкція, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 4 Розділу І Інструкції у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Пунктом 5 Розділу ІІІ Інструкції установлено, що поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, в тому числі такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Розділом VIІ Інструкції передбачено особливості оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, вчинені повторно.
Так, повторним відповідно до статті 35 КУпАП визнається вчинене особою протягом року однорідне правопорушення, за яке її вже було піддано адміністративному стягненню.
Винесення постанови про адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, другою, третьою, шостою, восьмою і десятою статті 121, частинами першою і другою статті 121-3, частиною першою статті 128, частинами шостою, восьмою і десятою статті 133-1 КУпАП, здійснюється за місцем вчинення правопорушення за наявності відомостей про те, що це порушення не є повторним протягом року.
У разі неможливості встановити повторність постанова в справі про адміністративне правопорушення на місці його вчинення не виноситься, а складається повідомлення про адміністративне правопорушення, яке у п'ятиденний строк разом із наявними матеріалами справи (рапортом, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків, показаннями технічних приладів та засобів, у тому числі тих, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, та іншими доказами) надсилається до підрозділу поліції за місцем проживання (перебування) особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою здійснення перевірки на наявність повторності правопорушення та вжиття заходів щодо подальшого розгляду.
Після здійснення перевірки на наявність повторності правопорушення особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомляється про місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Поліцейський, який подає матеріали до розгляду, готує довідку про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, отримання (неотримання) особою за місцем її проживання посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, а за матеріалами про адміністративні правопорушення, передбачені частинами другою та третьою статті 130 КУпАП, - довідку про належність транспортного засобу.
У разі встановлення повторності правопорушення до протоколу (якщо протокол складається) долучається довідка, у якій міститься інформація про дату вчинення попереднього адміністративного правопорушення і прийняте в справі рішення.
Тобто чинним законодавством України чітко визначено порядок дій поліцейськими під час виявлення допущення особою адміністративного правопорушення, у тому числі у випадку неможливості встановити повторність такого порушення.
Зокрема, після виявлення правопорушення поліцейський здійснює його кваліфікацію та, якщо його розгляд віднесено до компетенції Національної поліції України, виносить відповідну постанову.
У випадку об'єктивної неможливості здійснити перевірку повторності правопорушення, що безпосередньо впливає як на його кваліфікацію та і на визначення органу, уповноваженого розглядати справу, поліцейський повинен скласти відповідне повідомлення. При цьому, суд наголошує, що Інструкцією чітко встановлено, що постанова в справі про адміністративне правопорушення на місці його вчинення в такому випадку не виноситься.
Незважаючи на викладене, позивач вимог підзаконних нормативно-правових актів не дотримався, не впевнився у відсутності повторності виявленого порушення та склав протокол про накладення адміністративного стягнення, здійснивши при цьому його не вірну кваліфікацію.
З огляду на викладене, суд погоджується з доводами відповідача про обґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього спірним наказом стягнення «догана». При обранні виду стягнення ГУНП в Чернігівській області враховано причини і умови, вину, ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.
Відповідно до частин першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи наведене, суд вважає, що в ході дослідження наявних в матеріалах справи доказів посилання відповідача на порушення позивачем вимог керівних документів, які регламентують його службову діяльність, знайшли своє підтвердження.
Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 04 квітня 2024 року.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 40108651, просп. Перемоги, буд. 74, м. Чернігів, 14000).
Суддя С.В. Бородавкіна