Справа №752/17854/21 Головуючий в суді І інстанції Мазур Ю.Ю.
Провадження № 22-ц/824/2140/2024 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.
28 березня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Мельника Я.С.,
суддів: Матвієнко Ю.О., Гуля В.В.,
за участі секретаря Медведчук Д.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відмову від позову у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 27 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про встановлення порядку користування квартирою та за зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про припинення права власності, стягнення грошової компенсації та коштів за утримання нерухомого майна,
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про встановлення порядку користування квартирою.
У грудні 2021 року до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про припинення права власності, стягнення грошової компенсації та коштів за утримання нерухомого майна.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 27 червня 2023 року у задоволенні позову та зустрічного позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішення в частині відмови у задоволенні первісного позову, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
В подальшому, 06 березня 2024 року ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій просив прийняти його відмову від позову та закрити провадження у справі.
28 березня 2024 року від ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до суду також надійшли заяви про відмову від зустрічного позову, в яких вони просили прийняти відмову від зустрічного позову та закрити провадження у справі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, дослідивши заяви про відмову від позову, колегія суддів вважає, що заяви підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, що відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України передбачає, у тому числі, можливість для учасника справи розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 49 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до частин першої, другої статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позовна будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
За пунктом 4 частини першої, частини другої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Згідно з частиною другою статті 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Відповідно до статті 373 ЦПК України в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині.
Враховуючи, що право позивача відмовитися від позовної заяви, передбачено процесуальним законодавством, наслідки відмови від позову та наслідки закриття провадження у справі позивачам відомі, про що зазначено у заяві та підтверджено в судовому засіданні, колегія суддів вважає за необхідне прийняти відмову ОСОБА_1 від позову до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про встановлення порядку користування квартирою, та прийняти відмову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від позову до ОСОБА_1 про припинення права власності, стягнення грошової компенсації та коштів за утримання нерухомого майна, визнати нечинним рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 27 червня 2023 року та закрити провадження у справі.
Керуючись ст.ст.142, 206, 255, 373, 374, 377 ЦПК України, суд,-
Прийняти відмову ОСОБА_1 від позову до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про встановлення порядку користування квартирою.
Прийняти відмову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від позову до ОСОБА_4 про припинення права власності, стягнення грошової компенсації та коштів за утримання нерухомого майна.
Визнати нечинним рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 27 червня 2023 року, а провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про встановлення порядку користування квартирою та за зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про припинення права власності, стягнення грошової компенсації та коштів за утримання нерухомого майна - закрити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Судді: