Головуючий у суді першої інстанції: Колегаєва С.В.
справа №754/15781/23
провадження №33/824/23/2024
28 березня 2024 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Шкоріна О.І.,
За участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 та його захисника адвоката Головченка АртемаОлександровича,
розглянувши адміністративну справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Головченком Артемом Олександровичем, на постанову Деснянського районного суду від 1 грудня 2023 року,-
Постановою судді Деснянського районного суду від 1 грудня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів строком на 1 рік, зі стягненням судового збору на користь держави.
Згідно із постановою судді, 22 жовтня 2023 року о 01 годині 20 хвилин в м. Києві по вул. Рональда Рейгана, 21, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz E300, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820, результат 0,66% проміле, тест №2797, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвокат Головченко А.О. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови, просив її скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити. Апелянт не згодний з постановою суду першої інстанції у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, а також через порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Зокрема, зазначає, що посадовою особою, яка склала протокол щодо ОСОБА_1 , не було дотримано вимог ст.266 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 7 листопада 2015 року № 1395, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 9 листопада 2015 року № 1452/735, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, та протокол щодо ОСОБА_1 про вчинення правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП складено зі відсутності відповідних достатніх доказів про вчинення вказаного правопорушення.
Після проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, ОСОБА_1 висловив явну не згоду з результатами огляду та наполягав пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння в закладах охорони здоров'я. Працівники поліції а відеозаписі зазначали, що в лікарні буде такий саме Драгер, що й на місці зупинки та результати огляду не зміняться. Але зважаючи на вимоги Інструкції № 1452/735 використання алкотестеру для проведення медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладах охорони здоров'я не передбачено.
Суд першої інстанції не звернув увагу, що чек на якому начебто зазначені результати огляду ОСОБА_1 був роздрукований на 3 хвилини до початку відеозапису, що виключає результати огляду на стан сп'яніння гр. ОСОБА_1 , оскільки відеозапис з бодікамери починається з 1 год. 39 хв.49 сек,, а чек був роздрукований об 01 год.36 хв. Перед проведенням огляду ОСОБА_1 просив надати першому продути алкотест Драгер працівнику поліції, щоб уникнути сумніви в правдивості його показань.
Працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення водієм ОСОБА_1 , таких положень ПДР, які б відповідно до ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього.
Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що газоаналізатор Alcotest Drager 6820 вчасно пройшов повірку та калібрування, оскільки доказів повірки та калібровки такого газоаналізатора матеріали справи не містять.
Відеозапис та матеріали справи не містять доказів ознайомлення ОСОБА_1 з його беззаперечними, зокрема ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, тому висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 роз'яснювалися всі права, передбачені Законом, є безпідставним.
Також судом першої інстанції здійснені хибні висновки того, що ОСОБА_1 відмовився їхати до лікарні для проведення медичного огляду, оскільки матеріали справи таких доказів не містять.
Запис наданий інспектором поліції є неповним та не з зрозумілих причин переривався, що ставить під сумнів законність проведених поліцейським процесуальних дій. Саме в проміжку часу з 2 год.11 хв.28 сек. До 2 год.49.хв.07 сек., в цей час відсутній запис, працівники ж поліції все ж таки відмовили ОСОБА_1 їхати до лікарні з підстав того, що вони вже й так багато часу витратили на складання адміністративного протоколу.
ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Головченко А.О. у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали та просили задовольнити з підстав, наведених у скарзі.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю, що підстави для її задоволення відсутні у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно з положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст.252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з'ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Судом першої інстанції встановлено, що 22 жовтня 2023 року о 01 годині 20 хвилин в м. Києві по вул. Рональда Рейгана, 21, водій ОСОБА_1 під час комендантської години керував транспортним засобом Mercedes-Benz E300, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820, результат 0,66% проміле, тест №2797, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП
Винуватість ОСОБА_1 у порушенні вимог п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом, зокрема, в стані алкогольного сп'яніння, за обставин, викладених у постанові, підтверджується відеозаписом, який міститься в матеріалах справи про адміністративне правопорушення та відповідно до якого, після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп'янінні, у зв'язку з чим, зі згоди останнього, було проведено огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6820, результат огляду позитивний, а саме становить 0,66% проміле, результатом тестування на алкоголь до протоколу серії ААД №373311 відповідно до якого, результат огляду ОСОБА_1 позитивний, а саме 0,66% проміле, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого за результатами огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, останній перебуває у стані алкогольного сп'яніння, результат 0,66% проміле.
Доводи апеляційної скарги щодо незаконної зупинки транспортного засобу являються безпідставними, оскільки відповідно до рапорту працівника поліції, транспортний засіб під керуванням останнього було зупинено через порушення комендантської години.
Посилання ОСОБА_1 на те, що його зупинили до комендантської години є безпідставними, та спростовуються як рапортом працівникам поліції, так і протоколом, в якому зазначено час зупинки транспортного засобу «01.год.20 хв. 22 жовтня 2023 року». Маючи можливість викласти свої зауваження, що відповідно і було вчинено ОСОБА_1 , останній жодних зауважень щодо дати та часу зупинки не навів. Надане ОСОБА_1 в суді першої інстанції фото «з місця зупинки транспортного засобу, на якому зафіксовано автомобіль чорного кольору, дата: 21 «октября» 2023 г. 23:35» не є допустимим доказом у цій справі, оскільки відсутнє джерело походження цього фото.
Крім того, ні ОСОБА_1 , ні його захисник в суді першої інстанції не заперечували день та час зупинки працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 і будь-яких доказів на спростування зафіксованому у протоколі про адміністративне правопорушення часу зупинки транспортного засобу до суду першої інстанції не надавали.
Що стосується клопотання ОСОБА_1 про допит свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які були свідками подій, апеляційний суд також погодився з судом першої інстанції в частині відмови у задоволенні такого клопотання через те, що ці особи є друзями ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги щодо того, що на відеозаписі відсутня частина відео, де ОСОБА_1 просить відвезти його до медичного закладу, оскільки він не згоден з висновками тесту Драгер, суд не приймає до уваги.
З відеозапису чітко вбачається, що ОСОБА_1 після отримання результатів огляду за допомогою Alcotest Drager 6820, незгоду з отриманими даними не висловлював. В той же час працівниками поліції ОСОБА_1 було запропоновано проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, на що він відмовився.
Посилання ОСОБА_1 та його захисника, що в решті решт ОСОБА_1 попросив його відвезти до медичного закладу, але йому в цьому було відмовлено, і ці події відбувалися в той час, коли відеозапис не здійснювався, суд до уваги не приймає, оскільки такі пояснення не спростовують висновок суду про наявність та доведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Розбіжності у часі початку відеозаписута часу роздруківки чеку, який зазначений у самому чеку результатів огляду, на що посилається апелянт як на підставу для закриття провадження у справі, не виключає результату огляду, оскільки всі події щодо проходження огляду зафіксовані на відеозапису, на якому зафіксовано результат огляду ОСОБА_1 становить 0,66 проміле.
Всі інші доводи, викладені в апеляційній скарзі мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.
При розгляді справи судом першої інстанції порушень ст.ст.279, 280 КУпАП допущено не було, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст.252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів належність, допустимість та достовірність наявних в матеріалах справи доказів апеляційний суд не вбачає.
Таким чином, всупереч доводам апеляційної скарги, висновки суду першої інстанції про встановлення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на підставі повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначене в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП. Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що постанова судді Деснянського районного суду від 1 грудня 2023 рокупро притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Головченко Артемом Олександровичем, залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду від 1 грудня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: О.І. Шкоріна