Головуючий у суді першої інстанції: Косик Л.Г.
справа №759/24863/23
провадження №33/824/1544/2024
21 березня 2024 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Шкоріна О.І.,
за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвоката Шокуровим Юрієм Леонідовичем,
розглянувши адміністративну справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 130 КУпАП ,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою захисником - адвокатом Шокуровим Юрієм Леонідовичем, на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 9 лютого 2024 року,-
Постановою судді Святошинського районного суду м. Києва від 9 лютого 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 34 000 грн. з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів строком на три роки, зі стягненням судового збору на користь держави.
Згідно із постановою судді, ОСОБА_1 13 грудня 2023 року об 11:10 годині в м. Києві по вул. Міжнародна, 1, керував автомобілем "Опель" державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість шкірного покриву обличчя, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров'я водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Оскільки правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП ОСОБА_1 вчинив повторно, протягом року, його дії підлягають кваліфікації за ч.2 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвокат Шокуров Ю.Л. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови, просив її скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, зазначає про те, що відеозапис складається з декількох частин. Вважає, що довготривала розмова поліцейських з ОСОБА_1 - це намагання пасивно примусити його відмовитись від проходження огляду у нарколога. Працівниками поліції були порушені вимоги Інструкції, а саме не провели огляд на місці зупинки, оскільки в них був відсутній прилад для проведення такого огляду, не доставили ОСОБА_1 в медичний заклад.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Шокурова Ю.Л., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю, що підстави для її задоволення відсутні у зв'язку з наступним.
Апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги, як зазначено в ст. 294 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, - за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, вчиненого повторно, є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Як судом першої, так і апеляційної інстанції були досліджені докази у адміністративному провадженні, відповідно до яких вбачається наступне.
Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення ААБ №725605 від 13 грудня 2023 року об 11:10 годині в м. Києві по вул. Міжнародна, 1, керував автомобілем "Опель" державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість шкірного покриву обличчя, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров'я водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
В матеріалах справи міститься копія постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 5 червня 2023 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно із п. п. 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння має наслідком притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735, а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103.
Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, вищезазначених Інструкції і Порядку, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції було досліджено відеозапис з нагрудної камери поліцейських. Під час спілкування працівників поліції з водієм, в останнього були виявлені типові зовнішні ознаки наркотичного сп'яніння, та запропоновано йому пройти освідування в медичному закладі на стан наркотичного сп'яніння. Працівниками поліції було неодноразово запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд , однак останній від відповіді постійно ухилявся, та чіткої відповіді, що підтверджувала б згоду ОСОБА_1 на проходження такого огляду отримано так і не було. В подальшому працівниками поліції було розцінено відсутність чіткої відповіді (згоди) водія, як відмову від проходження огляду.
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що відеозапис з бодікамер поліцейських, який міститься в матеріалах справи, є неналежним доказом, оскільки такий відеозапис переривається і складається із декількох частин, є безпідставними, оскільки суд при розгляді справи аналізує лише той об'єм доказів, який наданий суду. При цьому, наявним у справі відеозаписом безперервно зафіксовано саме ті обставини, які мають значення для встановлення обставин справи згідно викладеної у протоколі суті правопорушення, а саме те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується постановою про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, а саме порушення п. 3.34 ПДР «в]зд заборонено»..
Положеннями статті 130 КУпАП передбачено, що відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, є окремою підставою для притягнення до адміністративної відповідальності незалежно від того тверезий водій чи ні, тому апеляційний суд вважає доведеним факт повторного вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
У пункті 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" роз'яснено, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, судам слід врахувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого законом порядку, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився, що підтверджує його поведінка, зафіксована технічними засобами відеозапису. У такому випадку дії працівників поліції відповідають вимогам ст. 266 КУпАП.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів і викладених обставин в них, по справі не вбачається.
Судом першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
Всі інші доводи апелянта мають формальний характер та спрямовані на його ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.
Сам протокол про адміністративне правопорушення був складений саме за відмову у проходженні огляду на стан алкогольного сп'яніння, що є окремою підставою для притягнення до адміністративної відповідальності незалежно від того тверезий водій чи ні, тому апеляційний суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, суд першої інстанції, проаналізувавши усі докази у справі, правильно встановив фактичні обставини правопорушення, визнавши доведеним невиконання водієм п.2.5 ПДР України, отже дійшов правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначене в межах санкції ч.2 ст.130 КУпАП, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП. Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що постанова судді Святошинського районного суду м. Києва від 9 лютого 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану захисником - адвокатом Шокуровим Юрієм Леонідовичем, залишити без задоволення.
Постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 9 лютого 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: О.І. Шкоріна