25 березня 2024 року місто Київ
Справа № 760/27021/23
Апеляційне провадження № 33/824/456/2024
Київський апеляційний суд у складі: судді Желепи О.В. розглянув в судовому засіданні апеляційну скаргу представника Київської митниці Державної митної служби України на постановуСолом'янського районного суду міста Києва від 24 листопада 2023 року
в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце роботи, посада, номер телефону: Поліський Національний університет м. Житомир КНУ ім. Т. Шевченка., посада: фахівець І категорії., номер телефону: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , за ознаками порушення митних правил, передбаченого ст. 473 МК України
Відповідно до протоколу № 0983/10000/23 про порушення митних правил від 21 серпня 2023 року в зоні митного контролю м/п «УкрПошта», Київської митниці на території ДОПП АТ «Укрпошта» (м. Київ, вул. Г. Кірпи, 2) 22.07.2023 року здійснено митний огляд міжнародного поштового відправлення (далі - МПВ) № RК063392895UA, яке пересилалося з України: відправник - ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 до США (отримувач - ОСОБА_9., 17072909592, 94 AuburnCt., Vacaville, CA., 95688-3505, USA).
В ході митного огляду у міжнародному поштовому відправлені № RК063392895UA виявлено: предмет схожий на фосилії - 4 шт.
07.08.2023 митницею здійснено взяття проб (зразків) товарів та в подальшому направлено до Національного науково-природничого музею для проведення мистецтвознавчої експертизи на предмет встановлення належності зразків до культурних / історичних цінностей та визначення їх вартості.
Відповідно до висновку № 112 від 09.08.2023 Національного науково-природничого музею надані на дослідження предмети схожі на фосилії виявлені у міжнародному поштовому відправленні №: RК063392895UA, ідентифікували як:
З чотирьох наданих на експертизу зразків два зразки (№ 1 та № 2) є відбитками виду з фактичною назвою Stentiopelta pustulata Jauvier, 1985. Зразок № 3 сірого кольору є фрагментом давньої панцирної риби. Зразок №4 є уламком червоного пісковику і є складовою частиною одного із зразків.
1)Зразки є оригінальними відбитками фосилій з двох боків.
2)Геологічний вік зразка становить близько 407 млн. років
3)Всі зразки мають культурну та наукову цінність як геологічна спадщина.
4)Ринкова вартість не оцінюється.
Для вивезення через митний кордон таких товарів необхідно отримати в Міністерстві культури свідоцтво на право вивезення культурних цінностей, за процедурою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (на основі висновків державної музейної експертизи).
Без зазначеного свідоцтва, вивезення історичних та культурних цінностей забороняється.
Відповідно до п. 1.6. Інструкції вивезення, (тимчасове вивезення, у тому числі шляхом пересилання), культурних цінностей за межі митної території України дозволяється за наявності свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України (далі - свідоцтво), зразок якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.00 N 984 "Про затвердження зразка свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України
На момент здійснення митного контролю міжнародного поштового відправлення № RК063392895UA дозвільні документи на право переміщення через митний кордон України предметів культурного вжитку громадянином ОСОБА_1 до митниці не надавались, у міжнародному поштовому відправлені - відсутні.
На даний час громадянин ОСОБА_1 як власник товарів, які пересилалися у міжнародному поштовому відправленні № RК063392895UA «Свідоцтво на право вивезення культурних цінностей» до митниці не надавав, чим порушив вимоги ст.ст. 196, 197 МК України щодо встановлення порядку переміщення через митний кордон України окремих видів товарів, на які встановлені заборони або обмеження, адже без Свідоцтва, вивезення історичних та культурних цінностей забороняється.
Отже своїми діями гр. ОСОБА_1 порушив вимоги Закону України від 21.09.1999 №1068-XIV «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей», Наказу Міністерства культури та мистецтв України від 22.04.2002р. № 258 «Про затвердження інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України».
Постановою Солом'нського районного суду міста Києва від 24 листопада 2023 року закрито провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 473 МК України у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Не погоджуючись з такою постановою, представник Київської митниці Державної митної служби України 29 листопада 2023 року подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 24 листопада 2023 року скасувати та постановити нову, якою громадянина ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 473 МК Українита накласти стягнення у вигляді конфіскації вилучених товарів.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першох інстанції не звернув уваги на обставини викладені в протоколі про порушення митних правил, та не звернув увагу на наданий висновок № 112 від 09.08.2023 Національного науково-природничого музею, відповідно до якого надані на дослідження предмети схожі на фосилії виявлені у міжнародному поштовому відправленні №: RК063392895U.
11 січня 2024 року захисник ОСОБА_1 адвокат Ладигін С. С. направив на електронну адесу Київського апеляційного суду письмові пояснення щодо апеляційної скарги.
У поясненнях вказує, що Київська митниця не має повноважень на оскарження постанови, оскільки не є ні потерпілим, ні прокурором.
Зазначає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків, щодо відсутності вини ОСОБА_1 у порушені митних правил передбачених ст. 473 МК України.
Вказує, що зразки не мають культурної цінності, що підтверджується відповідним експертним висновком.
Посилається на те, що експерт, який надавав висновак митним органам, ОСОБА_3 не може бути об'єктивним, оскільки особисто знайомий з ОСОБА_1 та перебуває з останнім у неприязних стосунках. Вказує, що ОСОБА_1 заявляв відвід даному експерту, однак суд відмовив у задоволені такого клопотання. Дані обставини є підставою для проведення повторної експертизи.
Представник Київської митниці Державної митної служби України Юрків В. В. 12 січня 2024 року направив на електронну адресу Київськогло апеляційного суду доповнення до апеляційної скарги. Крім того, ідентичні доповнення подано безпосередньо до Київського апеляційного суду 15 січня 2024 року.
У вказаних доповненнях представник митних органів України вказує, що суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги висновок експерта наданий ОСОБА_1 , оскільки такий висновок не відповідає вимогам Закону.
22 січня 2024 року Київським апеляційним судом клопотання представника Київської митниці Державної митної служби України ОСОБА_4 про призначення по справі експертизи задоволено.
Призначено уданій справі експертизу, проведення якої дорученоекспертам Державного гемологічного центру України.
20 березня 2024 року у зв'язку з невизначеністю питання оплати експертизи, матеріали справи повернуто до Київського апеляційного суду.
Разом з тим, Державним гемологічним центром України надано роз'яснення по питаннях, що були поставлені на розгляд експертам.
У судовому засіданні представник Київської митниці Державної митної служби України Юрків В. В. доводи апеляційної скарги підтримав, просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою громадянина ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 473 МК України.
ОСОБА_1 та його захисник адвокат Ладигін С. С. проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили залишити оскаржувану постанову без змін.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційні скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 487 Митного кодексу України (далі - МК України) провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються із наступних джерел: протоколу про порушення митних правил, протоколів процесуальних дій, додатків до зазначених протоколів; пояснень свідків; пояснень особи, яка притягується до відповідальності; висновку експерта; інших документів (належним чином завірених копій або витягів з них) та інформації у тому числі тієї, що перебуває в електронному вигляді, а також товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Завданнями провадження у справах про порушення митних правил, як це передбачено ст. 486 МК України, є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотримання вимог закону.
Під час розгляду справи про порушення митних правил суд, відповідно до вимог ст. 489 МК України, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримано у повному обсязі і висновок суду про відсутність вини ОСОБА_1 у порушені митних митних правил передбачених ст. 473 МК України за обставин, наведених у протоколі, підтверджується зібраними по справі доказами. Висновки, які викладені в постанові суду, відповідають матеріалам справи і фактичним обставинам події. При винесені постанови суддею було вжито заходів для всебічного, повного та об'єктивного дослідження матеріалів справи.
Судом першої інстанції встановлено, що в зоні митного контролю м/п «УкрПошта», Київської митниці на території ДОПП АТ «Укрпошта» (м. Київ, вул. Г. Кірпи, 2) 22.07.2023 року здійснено митний огляд міжнародного поштового відправлення (далі - МПВ) № RК063392895UA, яке пересилалося з України: відправник - АДРЕСА_3 до США (отримувач - ОСОБА_9., АДРЕСА_4).
В ході митного огляду у міжнародному поштовому відправлені № RК063392895UA виявлено: предмет схожий на фосилії - 4 шт.
07.08.2023 митницею здійснено взяття проб (зразків) товарів та в подальшому направлено до Національного науково-природничого музею для проведення мистецтвознавчої експертизи на предмет встановлення належності зразків до культурних / історичних цінностей та визначення їх вартості.
Відповідно до висновку № 112 від 09.08.2023 Національного науково-природничого музею надані на дослідження предмети схожі на фосилії виявлені у міжнародному поштовому відправленні №: RК063392895UA, ідентифікували як:
З чотирьох наданих на експертизу зразків два зразки (№ 1 та № 2) є відбитками виду з фактичною назвою Stentiopelta pustulata Jauvier, 1985. Зразок № 3 сірого кольору є фрагментом давньої панцирної риби. Зразок №4 є уламком червоного пісковику і є складовою частиною одного із зразків.
1)Зразки є оригінальними відбитками фосилій з двох боків.
2)Геологічний вік зразка становить близько 407 млн. років
3)Всі зразки мають культурну та наукову цінність як геологічна спадщина.
4)Ринкова вартість не оцінюється.
Для вивезення через митний кордон таких товарів необхідно отримати в Міністерстві культури свідоцтво на право вивезення культурних цінностей, за процедурою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (на основі висновків державної музейної експертизи).
Без зазначеного свідоцтва, вивезення історичних та культурних цінностей забороняється.
Відповідно до п. 1.6. Інструкції вивезення, (тимчасове вивезення, у тому числі шляхом пересилання), культурних цінностей за межі митної території України дозволяється за наявності свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України (далі - свідоцтво), зразок якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.00 № 984 "Про затвердження зразка свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України
На момент здійснення митного контролю міжнародного поштового відправлення № RК063392895UA дозвільні документи на право переміщення через митний кордон України предметів культурного вжитку громадянином ОСОБА_1 до митниці не надавались, у міжнародному поштовому відправлені - відсутні.
21 серпня 2023 року стосовно ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил № 0983/10000/23 за ст. 473 МК України за порушення вимоги ст.ст. 196, 197 МК України щодо встановлення порядку переміщення через митний кордон України окремих видів товарів, на які встановлені заборони або обмеження.
20 листопада 2023 року адвокатом було направлено запит до ТОВ «ПАЛЕО» для проведення ідентифікації зразків скам'янілостей, які були у міжнародному відправленні.
З висновку експерта ОСОБА_5 від 21 листопада 2023 року вбачається, що знахідки панцирних безщелепних девона є типовою знахідкою в Україні. Зразок на фото поганої і неповної збереженості не є культурною цінністю.
Митним органом складений протокол про порушення митних правил № 0983/10000/23 на підставі висновку № 112 від 09 серпня 2023 року Національного науково-природничого музею (а.с. 15).
Зазначений висновок містить відомості про зразки, надані на експертизу, та висновок і рекомендації експерта.
Разом з тим, у цьому висновку відсутній аналіз зразків та обґрунтування, на підставі чого експерт прийшов до висновку, що надані зразки мають культурну та наукову цінність як геологічна спадщина.
Фактично висновок експерта ОСОБА_3 містить лише сам висновок без опису порядку дослідження.
Суд першої інстанції закриваючи провадження у справі взяв до уваги висновок експерта від 21 листопада 2023 року, оскільки такий висновок є більш повними, зокрема, в частині обґрунтування, на яких здійснені експертні дослідження.
Суд вказував, що у матеріалах справи відсутні будь-які дані чи належні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинив протиправні дії, що утворюють об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ст. 473 МК України, та має нести відповідальність.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки такий висновок відповідає обставинам справи та вимогам закону.
За визначенням поняття «митні правила» у п. 28 ч. 1 ст. 4 МК України - це встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з визначенням понять у п.п. 30, 31 ч. 1 ст. 4 МК України «міжнародні поштові відправлення» - упаковані та оформлені відповідно до вимог актів Всесвітнього поштового союзу та Правил надання послуг поштового зв'язку листи, поштові картки, бандеролі, спеціальні мішки з позначкою "М", дрібні пакети, відправлення з оголошеною цінністю, поштові посилки, згруповані поштові відправлення з позначкою "Консигнація", відправлення міжнародної прискореної пошти "EMS", які приймаються для пересилання за межі України, доставляються в Україну або переміщуються через територію України транзитом операторами поштового зв'язку; «міжнародний транспортний документ» - це номерний товаросупровідний документ, який є договором на перевезення кожного окремого міжнародного експрес-відправлення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 196 МК України не можуть бути пропущені через митний кордон України товари, що переміщуються з порушенням вимог МК України та інших законів України.
Згідно з ч. 8 ст. 233 МК України міжнародні поштові (крім тих, що переміщуються через територію України транзитом) та експрес-відправлення переміщуються через митний кордон України після здійснення митного контролю і митного оформлення товарів, що знаходяться в цих відправленнях.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 235 МК України забороняється переміщення (пересилання) в міжнародних поштових та експрес-відправленнях товарів, відправлених з порушенням митних правил.
За змістом ст. 236 МК України декларування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, здійснюється оператором поштового зв'язку, експрес-перевізником чи декларантом або уповноваженою ним особою. При цьому товари, які не є об'єктом оподаткування митними платежами, а також кореспонденція, поштові листи та листівки, література для сліпих, друковані матеріали, міжнародні експрес-відправлення документального характеру декларуються в усній формі на підставі товаросупровідних документів. Інші товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, підлягають письмовому декларуванню.
Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вноситься, у тому числі у вигляді кодів (ч. 8 ст. 257 МК України).
Стаття 473 МК України визначає, що пересилання через митний кордон України в міжнародних експрес-відправленнях товарів, заборонених до такого пересилання законодавством України, а також пересилання у міжнародних поштових відправленнях товарів, заборонених до пересилання актами Всесвітнього поштового союзу, тягне за собою конфіскацію цих товарів.
Отже, диспозиція ст. 473 МК України передбачає два види дій, які утворюють об'єктивну сторону вказаного правопорушення: це пересилання через митний кордон України в міжнародних відправленнях товарів, які заборонені до такого пересилання законодавством України, та пересилання товарів, заборонених до такого пересилання актами Всесвітнього поштового союзу.
Відповідно до протоколу № 0983/10000/23 про порушення митних правил від 21 серпня 2023 року, ОСОБА_1 порушив вимоги Закону України від 21.09.1999 №1068-XIV «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей», Наказу Міністерства культури та мистецтв України від 22.04.2002р. № 258 «Про затвердження інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України», а саме пересилав у міжнародному поштовому відправлені предмети, що мають культурну та наукову цінність, як геологічна спадщина.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» визначено, що культурні цінності - об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України, а саме: предмети музейного значення, знайдені під час археологічних розкопок; рідкісні колекції та зразки флори і фауни, мінералогії, анатомії та палеонтології.
Встановити чи підпадають об'єкти під визначення культурних цінностей можливо лише на підставі відповідного експертного висновку.
На підтвердження пересилання ОСОБА_1 предметів, що мають культурну та наукову цінність, як геологічна спадщина, митними органами було надано Експертний висновок № 112 від 09.08.2023 р.
Разом з тим, відповідно до ч. 9 ст. 357 МК України, у висновку про результати дослідження (аналізу, експертизи) зазначаються:
1) місце і дата проведення дослідження (аналізу, експертизи);
2) ким і на підставі якого документа проводилося дослідження (аналіз, експертиза);
3) запитання, поставлені перед експертом;
4) об'єкти дослідження (аналізу, експертизи);
5) матеріали і документи, надані експерту;
6) зміст та результати дослідження (аналізу, експертизи) із зазначенням методів їх проведення;
7) оцінка результатів дослідження (аналізу, експертизи), висновки та їх обґрунтування.
Як правильно було вказано судом першої інстанції, вказаний висновок не відповідає положенням ЗУ «Про судову експертизу», а також положенням ч. 9 ст. 357 МК України, оскільки висновок є не повним, не містить обґрунтування підстав, які надали можливість експерту віднести зразки до об'єктів культурної та наукової цінності. Крім того висновок не мість опису методів проведення експертизи, що мають застосовуватись при такому виді експертиз, а також інформації про експерта, що проводив дану експертизу, його кваліфікаці та повноважень.
Іншіх доказів щоб підтверджували, що предмети, які пересилались в міжнародному поштовому відправленні, є предметами, які заборонено пересилати у міжнародному поштовому відправлені без відповідних дозвільних документіа, матеріали справи не містять.
При апеляційному перегляді таких доказів також не надано.
Апеляційний суд не приймає до уваги доводи представника митних органів України, про те, що наданий ОСОБА_1 висновок не відповідає вимогам Закону та не мав братись судом до уваги, оскільки це не спростовує обов'язок митних органів довести належними та допустимими доказами наявність вини особи.
Крім того, як вбачається з наданих Державним гемологічним центром України роз'яснень від 15.03.2024 р. :
«Гірські породи з скам'янілими відбитками панцирних безщелепних риб (клас Osteostraci), які розглядаються в матеріалах справи №760/27021/23, датуються як нижній девон (Di), тривалість якого була від 393 до 410 млн. років тому назад. Але вік самих фосилій не визначається в абсолютній хронологічній шкалі (в роках), а у відносній геохронологічній (період-епоха-вік), що у даному випадку - нижній або ранній девон (Di).
На уламках гірських порід, що розглядаються в матеріалах справи №760/27021/23, відмічено скам'янілі відбитки вимерлих безщелепних риб класу Osteostraci (відноситься до неранжованої групи Cephalaspidomorphi) - на двох уламках позитив-негавний відбитки однієї істоти, на третьому - іншої. Такі знахідки Osteostraci є досить поширені на Поділлі України, вони є типовими і добре науково вивчені, про що свідчить багато наукових публікацій вітчизняних та зарубіжних авторів ( ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 Та ін.). Взірці скам'янілих відбитків Osteostraci також знаходяться в музеях України, зокрема в Національному науково-природничому музеї НАН України. Крім того знахідки скам'янілих відбитків Osteostraci поширені у Великобританії, Норвегії, Німеччині, Канаді, рф.
Взірці з відбитками Osteostraci, що розглядаються в матеріалах справи № 760/27021/23, збережені не в повній мірі (на двох взірцях, що є позитив- негативними відбитками однієї істоти, відсутній фрагмент головного щитка на 20 % з однієї сторони і його завершення на 5% з іншої сторони, на третьому взірці також відсутні елементи головного щитка). Відбитки Osteostraci на гірській породі відтворені не достатньою контрастно і не рельєфно. Такі взірці не є рідкісними, а поширеними і тому немає підстав вважати їх культурною цінністю у визначені статті 1 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей». Такі взірці можуть бути придатними як предмети для колекційного матеріалу, але через недостатньо добру відтвореність відбитків і відсутність фрагментів головного щитка Osteostraci не матимуть високого палеонтологічного значення.
Панцирних риб під назвою Stentiopelta pustulata Jauvier, 1985, як зазначено у висновку № 112 від 09.08.2023 Національного науково-природничого музею, взагалі не існує. Тут допущено орфографічні помилки (Stentsiopelta pustulata Jaiinvier, 1985). Правильне написання - Stensiopelta pustulata Janvier, 1985.
За фотозображенням, наведеними в матеріалах справи № 760/27021/23, немає змоги встановити вид представлених Osteostraci. Так за висновкомТОВ «ПАЛЕО» відбитки Osteostraci можуть належати до видуVictoraspis longicornualis Carlsson & Blom, 2008.
Загалом зразки Osteostraci виду Stensiopelta pustulata Janvier, 1985 і видуVictoraspis longicornualis Carlsson & Blom, 2008 є типовими для геологічногоминулого на теренах сучасного Поділля України.
Рідкісними можуть бути взірці з повними і непошкодженими відбитками, шо рельєфно відтворюватимуть усі елементами будови тіла Озіеозігасі, ау такому стані, як представлено в матеріалах справи № 760/27021/23, вони є поширеними».
Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що предмети у міжнародному поштовому відправлені № RК063392895UA підпвадвють під перелік об'єктів, які заборонено пересилати міжнародним поштовим відправленням без відповідних дозвільних документів.
У пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з урахуванням первісного визначення принципу «поза розумним сумнівом» у справі «Авшар проти Туреччини») визначено, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Апеляційний суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року; доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_1 порушення митних правил передбачених ч. 1 ст. 473 МК України, місцевий суд при розгляді даної справи, повно, всебічно і об'єктивно дослідив дані, що містяться в матеріалах справи, належним чином перевірив обставини викладені у протоколі про порушення митних правил, дав цим обставинам належну оцінку.
Керуючись ст. 4, 459, 483 МК України, ст. 294 КУпАП, суд
Апеляційну скаргу представника Київської митниці Державної митної служби України - залишити без задоволення.
Постанову Солом'нського районного суду міста Києва від 24 листопада 2023 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду О.В. Желепа