Провадження 33/824/786/2024 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
ЄУН: 378/702/23 Суддя у І інстанції: Скороход Т.Н.
11 березня 2024 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Васильєва М.А.
за участю:
захисника Нечваля Я.В.
особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності, ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника Нечваля Яна Вадимовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Ставищенвського районного суду Київської області від 11 грудня 2023 року, якою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 ,
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік,
Постановою суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що 23 серпня 2023 року близько 20.00 год. по вул. Симоненка в смт. Ставище керував автомобілем «AUDI» номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху.
Не погоджуючись з постановою суду, захисник Нечваль Я.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, посилаючись на положення КУпАП, Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103; Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735; Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 7 листопада 2015 року № 1395, судову практику Київського апеляційного суду та практику Європейського суду з прав людини, апелянт вважає, що судом першої інстанції були порушені вимоги ст.ст. 7, 245, 251, 252, 280 КУпАП, що призвело по постановлення незаконного та необґрунтованого судового рішення.
Як зазначає апелянт, у даному випадку наявними в матеріалах справи доказами не підтверджується наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апелянт звертає увагу, що під час огляду особи на стан сп'яніння лікар-нарколог зобов'язаний дотримуватись Інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу, за допомогою якої проводиться огляд на стан алкогольного сп'яніння та вимог Інструкції № 1452/735. У випадку ж недотримання вказаних вимог огляд вважатиметься недійсним, а його результати недостовірними. Як вбачається з матеріалів справи, огляд ОСОБА_1 у закладі охорони здоров'я проводився з використанням приладу «АлкоФор 307», що підтверджується листом КНП «Ставищенська лікарня Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області № 579 від 12 жовтня 2023 року. Відповідно до Розділу «Призначення та галузь застосування» на с. 1 Інструкції експлуатації приладу «АлкоФор 307» для виконання дихальної проби використовуютьсязмінні одноразові пластикові мундштуки.
При цьому, як далі наголошує апелянт, на с. 2-3 Інструкції з експлуатації приладу «АлкоФор 307» зображено вигляд мундштука, з якого вбачається, що до приладу приєднується лише один короткий мундштук. Також у розділі «Проведення тесту» на с. 3 цієї Інструкції вказано: «Приєднайте мундштук до вхідного отвору в верхній частині приладу». Тобто слово «мундштук» вживається в однині, що свідчить про те, що до приладу «АлкоФор 307» повинен приєднуватись лише один мундштук. Водночас, на наявному в матеріалах справи відеозаписі зафіксовано наступне:
- з 21:05 год. до 21:06 год. лікар-нарколог у руці приносить у кабінет довгий мундштук без упаковки. Після цього лікар-нарколог відкриває чемодан з приладом «АлкоФор 307» та кладе цей довгий мундштук у відкритий чемодан. При цьому у відкритому чемодані вже знаходився розпакований короткий мундштук, який лікар-нарколог вставляє у прилад «АлкоФор 307»;
- о 21:08 год. лікар-нарколог дістає з чемодану довгий мундштук без упаковки (який лікар нещодавно поклав до чемодану) та вставляє довгий мундштук у вже вставлений короткий мундштук, який вставлено у прилад «АлкоФор 307». Після цього ОСОБА_1 подув у зазначений прилад.
Наведеними вище діями лікар-нарколог грубо порушила вимоги Інструкції з експлуатації приладу «АлкоФор 307», оскільки: (1) лікар вставила у прилад «Алкофор 307» короткий мундштук, який не знаходився у герметичній упаковці, однак відповідно до Інструкції з експлуатації приладу «АлкоФор 307» лікар зобов'язаний використовувати новий одноразовий мундштук; (2) лікар вставила у зазначений короткий мундштук довгий мундштук, який був без герметичної упаковки та який лікар самостійно у руках принесла у кабінет, однак відповідно до Інструкції з експлуатації приладу «АлкоФор 307» лікар зобов'язаний вставити до приладу лише один короткий мундштук. Вказаною Інструкцією взагалі не передбачено жодних довгих мундштуків, які вставляються у короткі мундштуки.
У свою чергу, як вказує апелянт, використання лікарем-наркологом вже заздалегідь розпакованого короткого мундштуку, а також додатково довгого заздалегідь розпакованого мундштука очевидно й призвело до некоректних показань приладу «АлкоФор 307».
Наведене, на переконання апелянта, свідчить про проведення огляду на стан сп'яніння з порушенням Інструкції з експлуатації приладу «АлкоФор 307», що в силу ч. 5 ст. 266 КУпАП та п. 22 Розділу III Інструкції № 1452/735 свідчить про недійсність та недостовірність результатів огляду ОСОБА_1 та виключає можливість притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім цього, сам ОСОБА_1 не погодився з вказаними результатами огляду, про що зазначив у протоколі про адміністративне правопорушення.
Також апелянт звертає увагу, що суд першої інстанції, зазначаючи в оскаржуваній постанові, що лікар-нарколог використала запакований мундштук, жодним чином не зазначив, на який хвилині відеозапису зафіксовано, що мундштук дійсно був запакований, та на якій хвилині відеозапису лікар-нарколог його розпаковує.
Натомість, як зазначає апелянт, лікар-нарколог вставила у прилад «Драгер», який продував ОСОБА_2 , два заздалегідь розпакованих мундштука о 21:05 - 21:06 год. та з 21:08 год., що свідчить про недійсність результатів огляду в силу ч. 5 ст. 266 КУпАП.
Крім того, суд першої інстанції взагалі залишив поза увагою аргументи сторони захисту щодо того, що в порушення Інструкції з експлуатації приладу «АлкоФор 307» лікар-нарколог вставила у прилад, окрім короткого мундштука, ще й довгий мундштук, ще свідчить про недійсність результатів огляду в силу ч. 5 ст. 266 КУпАП. Також,на думку апелянта, твердження суду про те, що, нібито, ОСОБА_1 не висловлював заперечень щодо порушення порядку проведення огляду на стан сп'яніння взагалі не має жодного юридичного значення, оскільки ч. 5 ст. 266 КУпАП визначає недійсним той огляд, який проведено з порушенням вимог чинного законодавства та Інструкції до спеціального технічного приладу. При цьому такий огляд є недійсним в силу закону та не залежить від наявності чи відсутності будь-яких зауважень особи щодо порядку проведення огляду під час його проведення. ОСОБА_1 же висловив свою незгоду з результатами огляду, зазначивши у протоколі про адміністративне правопорушення «я не згоден», на що суд взагалі уваги не звернув.
Також апелянт зазначає, що з п. 18 акту медичного огляду ОСОБА_1 вбачається, що він не проходив повторний огляд через 20 хвилин на визначення стану алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу, що, у свою чергу, свідчить про порушення вимог Інструкції № 1452/735 та в силу п. 22 Розділу III Інструкції № 1452/735 свідчить про недійсність результатів огляду, що унеможливлює притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 дійсно відмовився від повторного продуття приладу «АлкоФор 307», проте, це може свідчити лише про його відмову проходити огляд на стан сп'яніння у повному обсязі, а не про перебування у стані сп'яніння, оскільки факт перебування особи у стані сп'яніння можна встановити лише після проведення всіх дій, які визначені зазначеною Інструкцією.У свою чергу, працівники поліції щодо ОСОБА_3 не складали протокол за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, а суд не має право самостійно редагувати фабулу протоколу та притягувати ОСОБА_3 до відповідальності за відмову від проходжень огляду на стан сп'яніння. Тобто, суд першої інстанції самостійно підтвердив, що ОСОБА_1 відмовився від повного проходження огляду на стан сп'яніння, однак при цьому безпідставно притягнув ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На переконання апелянта, суд першої інстанції належним чином не дослідив наявні у матеріалах справи докази, не врахував всі обставини справи, спрощено підійшов до вирішення справи, внаслідок чого безпідставно притягнув ОСОБА_1 до відповідальності, а тому постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Нечваля Я.В. на підтримку апеляційних вимог, лікаря КНП «Ставищенська лікарня» Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відтворивши відеозапис досліджуваних подій, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у
ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Всупереч доводів апеляційної скарги, суддя місцевого суду в повній мірі врахував положення вищезазначених норм закону.
Відповідно до пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, та регулюється Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
За результатами перевірки матеріалів справи та доводів апеляційної скарги підстав вважати, що суддя місцевого суду неправильно застосував норми матеріального закону, у суду апеляційної інстанції немає.
З провадження у справі та змісту постанови вбачається, що суддя місцевого суду під час розгляду справи, за відсутності ОСОБА_1 , який у судове засідання не з'явився, в режимі відеоконференції вислухав пояснення захисника Нечваля Я.В., який підтримав подане до суду клопотання про закриття адміністративного провадження стосовно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що під час огляду особи на стан сп'яніння лікар-нарколог порушила вимоги Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735. Лікар-нарколог у приладі «АлкоФор 307», за допомогою якого проводила огляд, використала два уже відкритих мундштуки, короткий і довгий, тоді як відповідно до Інструкції з експлуатації вказаного приладу вбачається, що до приладу приєднується лише один короткий мундштук. Використання лікарем-наркологом вже заздалегідь розпакованого короткого мундштука, а також додатково довгого заздалегідь розпакованого мундштука очевидно й призвело до некоректних показань приладу «АлкоФор 307». ОСОБА_1 не погодився з вказаними результатами огляду, про що зазначив у протоколі. Крім того зазначив, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції видається на підставі акта медичного огляду, форма якого викладена у додатку № 3 до вказаної Інструкції. З п. 18 акту медичного огляду вбачається, що ОСОБА_1 не проходив повторний огляд через 20 хв. на стан визначення стану алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу, що свідчить про порушення вимог Інструкції 1452/735, і, як наслідок, про недійсність результатів огляду, що унеможливлює притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Адвокат Нечваль Я.В. зазначив, що ОСОБА_1 у розмові із ним пояснив, що йому не пропонували повторно пройти огляд на стан сп'яніння через 20 хв.
Судом також досліджені письмові докази у справі та долучені стороною захисту, відеозапис, усім дослідженим доказам надана об'єктивна оцінка у постанові, спростована низка тверджень сторони захисту щодо недопустимості доказів, на підставі чого дійшов висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В суді апеляційної інстанції захисник Нечваль Я.В. підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, акцентувавши увагу на тому, що під час огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння лікар ОСОБА_4 порушила вимоги Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, оскільки лікар у приладі «АлкоФор 307», за допомогою якого проводила огляд ОСОБА_1 , використала два відкритих мундштуки (короткий і довгий), разом з тим як відповідно до Інструкції з експлуатації вказаного приладу вбачається, що до приладу приєднується лише один короткий мундштук. Використання лікарем-наркологом вже заздалегідь розпакованого короткого мундштука, а також додатково довгого заздалегідь розпакованого мундштука призвело до некоректних показань приладу «АлкоФор 307», і, як наслідок, свідчить про недійсність результатів такого огляду.
ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції, підтримуючи позицію сторони захисту, зазначив, що відмовився від повторного продуву в апарат, оскільки бачив, що трубочки до цього апарату були розпаковані.
Також пояснив, що за досліджуваних подій дійсно вживав алкоголь, проте, випившим себе не почував, вину визнав та усвідомив скоєне. Зазначив, що на даний час працює у м. Києві водієм і на час розгляду справи судом апеляційної інстанції - 11 березня 2024 року на КПП отримав повістку. Просив суд апеляційної інстанції не позбавляти права керування транспортним засобом, оскільки у водійських правах виникне потреба при мобілізації та направленні його у зону бойових дій.
З метою перевірки доводів апеляційної скарги щодо обставин досліджуваних подій, повного та всебічного розгляду вказаного провадження, судом апеляційної інстанції в режимі відеоконференції з КНП «Ставищенська лікарня» Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області опитана лікар цієї лікарні ОСОБА_4 , яка пояснила, що спочатку обстежувану особу - ОСОБА_1 оглядала візуально, були перевірені його поведінка, стан свідомості, мовна здатність, вегетативно-судинні реакції тощо. Нервово-психічні захворювання ОСОБА_1 заперечував. Огляд ОСОБА_1 проводився за допомогою спеціального технічного засобу - апаратом «Алкоформ», з використанням одноразової трубки, закупівлю яких проводить медичний заклад. При огляді ОСОБА_1 спочатку використовувалась одна трубочка, потім, через 20 хв., була розпакована друга трубочка. Спочатку у спеціальний технічний засіб вставляється мундштук, а в нього вставляється одноразова трубочка. У медичному закладі у наявності є і маленькі одноразові трубочки. Обстежувана особа безпосередньо у мундштук не дмухає, а дмухає у трубочку, яка має близько 10 см. До апарату, який використовувався при огляді ОСОБА_1 , додається саме довга одноразова трубочка. Мундштук, який одягається на апарат, ніяким чином не впливає на результати огляду. Спочатку ОСОБА_1 відмовився дихати в апарат, згодом погодився. Від підпису у висновку ОСОБА_1 відмовився, як і відмовився від перевірки пульсу та вимірювання артеріального тиску, про що зазначено в акті медичного огляду. Також ОСОБА_1 відмовився повторно, через 20 хв., дмухати в апарат, що також зафіксовано в акті медичного огляду. На основі акту складений висновок щодо результатів медичного огляду, у графі 11 якого також зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від підпису у присутності працівника поліції та молодшої медсестри. Вона особисто розпаковувала трубочки до апарату. Спочатку ОСОБА_1 відмовився дмухати у трубочку, трохи подумав та пройшов огляд за допомогою апарату «Алкофор», проте другий раз за сплином 20 хв. відмовився дмухати у категоричній формі. Лікар зазначила, що всі трубочки до препарату загерметезовані та запаковані.
На противагу поясненням захисника та ОСОБА_1 про недоведеність винуватості останнього у вчиненому адміністративному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП, винуватість ОСОБА_1 у невиконанні вимог п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху доводиться доказами у справі, а саме:
- даними висновку щодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23 серпня 2023 року, складеному на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду від 23 серпня 2023 року, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння (ас. 2);
- даними відеозапису, що міститься на компакт-диску, з якого вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 зупинений працівниками поліції і в ході розмови з водієм у працівників поліції виникла підозра, що водій перебуває у нетверезому стані, оскільки з порожнини рота водія відчутний був запах алкоголю. Працівником поліції запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу чи у лікаря-нарколога. Водій погодився пройти такий огляд на місці зупинки, на що працівник поліції повідомив, що потрібно зачекати, поки інший екіпаж підвезе прилад для проходження огляду на стан сп'яніння. На уточнююче питання працівника поліції, чи вживав ОСОБА_1 спиртне, останній відповів, що в цей день не вживав, їхав з Києва додому, «з ким не буває». Згодом ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер» та запропонував доставити його у Сквирську лікарню, «без сварок і скандалів», оскільки «так получилось». На запитання працівника поліції, де саме ОСОБА_1 бажає пройти огляд на стан сп'яніння: на місці зупинки автомобіля чи в лікарні, ОСОБА_1 відповів, що ніяк не бажає, що він - «непроста людина», працює слідчим, казав працівникам поліції зателефонувати ОСОБА_1 , яка є його донькою та працює слідчою у Сквирі, і що нічого писати та оформлювати не потрібно. Працівник поліції повідомив, що дана інформація ніяким чином не впливає на те, що у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп'яніння. Крім того, за повідомленням працівника поліції ОСОБА_1 вже притягувався до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення і постановою Ставищенського районного суду Київської області позбавлений права керування транспортними засобами до 2024 року. З відеозапису далі слідує, що ОСОБА_1 намагався уникнути відповідальності за вчинене та вирішити питання з працівниками поліції у позапроцесуальний спосіб, запитуючи також, чого працівники поліції до нього причепились і що посвідчення водія також їм не потрібно. Надалі, працівники поліції роз'яснили ОСОБА_1 його права, передбачені ст. 268 КУпАП та положення ст. 63 Конституції України. На запитання, чи зрозумілі йому права, ОСОБА_1 відповів, що «ні», тоді працівник поліції запитав, який пункт прав йому не зрозумілій, та попросив ОСОБА_1 не блазувати, попередивши останнього про відсторонення від керування транспортним засобом, оскільки у нього виявлені ознаки алкогольного сп'яніння. В час очікування приїзду іншого екіпажа поліції. який мав привезти прилад «Драгер», ОСОБА_1 намагався на автомобілі залишити місце події, проте діями працівників поліції автомобіль був зупинений, а на ОСОБА_1 одягнуті кайданки. По приїзду до лікарні ОСОБА_1 неодноразово наполягав, щоб працівник поліції зателефонував його дочці, яка, з його слів, мала йому допомогти у ситуації, яка виникла. Коли прийшла лікар, вказала працівникам поліції на недоліки оформленого направлення, а саме щодо часу зупинки транспортного засобу. Коли з ОСОБА_1 зняли кайданки та лікар розпочала процедуру огляду, ОСОБА_1 попросив вибачення у працівника поліції за таку його поведінку. Лікар-нарколог під час огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння використала спеціальний прилад «Алкофор», до вхідного отвору у верхній частині якого приєднала мундштук, який до цього був запакований, запропонувала ОСОБА_1 пройти тестування та продути у трубочку. Результат тестування виявився - 2,61 проміле (ас. 2).
За результатами означених подій уповноваженою на те особою складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 231800 від 23 серпня 2023 року, зміст якого у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та, окрім іншого, містить виклад суті адміністративного правопорушення, виходячи із характеру вчинених дій, є вказівка на порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху та посилання на ч. 1 ст. 130 КУпАП (ас. 1).
Окрім того, судом першої інстанції досліджена копія акту медичного огляду № 305 від 23 серпня 2023 року, долучена стороною захисту, відповідно до якого огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння проводився 23 серпня 2023 року о 21.10 год. лікарем-наркологом з використанням технічного засобу для вимірювання вмісту парів етилового спирту у повітрі, що видихає людина «АлкоФор 307», результат огляду 2,61 проміле. Повторно дихати в апарат «АлкоФор 307» відмовився 23 серпня 2023 року о 21.30 год. Лікарем-наркологом під час огляду ОСОБА_1 в останнього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з рота, поведінка неадекватна, метушливий, багатослівний, артикуляція мови порушена, гіперемія обличчя та слизових очей, рухи розмашисті та некоординовані, хода хитка, заносить на поворотах. Пальце-носову пробу виконати не зміг, так як не розумів вказівки лікаря. Підтвердив, що вживав спиртні напої 23 серпня 2023 року протягом дня (ас. 46).
Ці докази, які суддя місцевого суду поклав в основу своїх висновків, є належними, допустимими та достовірними, здобуті вони з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи та об'єктивно узгоджуються між собою.
Доводи апеляційної скарги, які зводяться фактично до того, що під час огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння лікар ОСОБА_4 порушила вимоги Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, оскільки лікар у приладі «АлкоФор 307», за допомогою якого проводила огляд ОСОБА_1 , використала два відкритих мундштуки (короткий і довгий), разом з тим як відповідно до Інструкції з експлуатації вказаного приладу вбачається, що до приладу приєднується лише один короткий мундштук, і використання лікарем-наркологом вже заздалегідь розпакованого короткого мундштука, а також додатково довгого заздалегідь розпакованого мундштука призвело до некоректних показань приладу «АлкоФор 307», і, як наслідок, свідчить про недійсність результатів такого огляду, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки спростовуються, у тому числі, як дослідженим відеозаписом подій, долученим до протоколу про адміністративне правопорушення, так і поясненнями лікаря-нарколога ОСОБА_4 в суді апеляційної інстанції, відповідно до пояснень якої при огляді ОСОБА_1 вона використовувала прилад «АлкоФор 307», до вхідного отвору в верхній частині якого приєднала мундштук, який перед цим був запакований. Заперечень щодо можливого порушення порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_6 не виказував та не висловлював.
Окрім того, в суді апеляційної інстанції захисник зазначив, що до виробника чи//або постачальника приладу «АлкоФор 307» з роз'ясненнями щодо експлуатації цього приладу - не звертався.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не пропонувалось повторно пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння через 20 хв. після першого продуву, на увагу не заслуговують та спростовуються копією акту медичного огляду, наданого стороною захисту в суді першої інстанції, відповідно до якого у п. 18 зазначено, що повторно дихати в апарат «АлкоФор 307» відмовився о 23 серпня 2023 року о 21.30 год. (ас. 46 зв.).
Окрім того, вимогами Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 та положеннями КУпАП не передбачено проведення повторного огляду на стан сп'яніння через 20 хв. після проведеного першого огляду, з огляду на що доводи сторони захисту щодо протилежного є неспроможними.
Решта доводів апеляційної скарги не спростовують висновків суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, викладених у постанові.
Отже, під час апеляційного розгляду не встановлено обставин, які б доводили позицію сторони захисту про безпідставне притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Висновки судді місцевого суду в постанові від 11 грудня 2023 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, всупереч доводів апеляційної скарги, відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на належних і допустимих у розумінні ст. 251 КУпАП доказах, а тому немає передбачених законом підстав для скасування судового рішення і закриття провадження у справі згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як про це просить апелянт.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 ,всупереч доводам останнього, наведених в суді апеляційної інстанції, накладено в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, і даний вид стягнення, що визначений законодавцем, як основний у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., так і додатковий у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік, є безальтернативним.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що судове рішення постановлено з дотримання вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, а тому апеляційна скарга захисника Нечваля Я.В. задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Постанову Ставищенського районного суду Київської області від 11 грудня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Нечваля Яна Вадимовича - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду М.А.Васильєва