Справа № 161/5756/24 Провадження №11-сс/802/159/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
01 квітня 2024 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
слідчого - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
захисника -ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 березня 2024 року якою змінено відносно підозрюваного ОСОБА_8 , запобіжний захід із домашнього арешту на тримання під вартою,
Слідчий СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 , за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Луцької окружної прокуратури ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області з клопотанням про зміну запобіжного заходу із домашнього арешту на тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 строком на 60 днів, із визначенням розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 березня 2024 року клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 задоволено. Змінено відносно підозрюваного ОСОБА_8 , запобіжний захід із домашнього арешту на тримання під вартою, та застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 23 травня 2024 року включно. Та визначено розмір застави.
Строк тримання від вартою ухвалено рахувати з 08 години 00 хвилин 25 березня 2024 року, тобто з моменту його фактичного затримання.
В поданій апеляційній скарзі захисник підозрюваного вважає, що слідчий суддя не врахував ряд факторів, як щодо обставин кримінальних правопорушень у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 , так і щодо його особи, у зв'язку з чим прийшов до необґрунтованого висновку про необхідність зміни останньому запобіжного заходу на тримання під вартою. Просив ухвалу слідчого судді скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні клопотання слідчого про зміну запобіжного заходу відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та основні доводи апеляційних скарг, підозрюваного та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу; прокурора, яка заперечила доводи апеляційної скарги і просила залишити ухвалу слідчого судді без змін; пояснення слідчого; дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно положень ч.4 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Приписами ст.177 КПК України передбачено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Так, слідчий суддя встановив, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.4 ст.186, ч.3 ст.15, ч.4 ст.185 КК України;
- наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ст.177 КПК України, а саме переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків чи вчинити інше кримінальне правопорушення;
- недостатність застосування до ОСОБА_8 більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні слідчого.
Як убачається з матеріалів провадження, ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.4 ст.186, ч.3 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, які відноситься до категорії тяжких злочинів.
Вирішуючи питання про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя в цілому мотивував своє рішення.
З висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України та необхідності застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою погоджується і апеляційний суд.
Слідчий суддя правильно врахував дані про особу підозрюваного, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.4 ст.186, ч.3 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, за один з яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, не працює, не одружений, ухилявся від явки до слідчого та суду, неодноразово порушував покладені на нього обов'язки, визначені ухвалою слідчого судді та був відсутнім за місцем свого проживання, у зв'язку із чим був оголошений у розшук та щодо нього слідчим суддею надано дозвіл на затримання з метою його приводу для розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
З врахуванням вказаних обставин суд приходить до висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваним ОСОБА_8 покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Застосування більш м'яких запобіжних заходів до ОСОБА_8 є недостатнім.
Ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі підозрюваного, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.376, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 березня 2024 року, якою змінено відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід із домашнього арешту на тримання під вартою - залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: