Справа №:755/20854/19
Провадження №: 1-кс/755/1104/24
"01" квітня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця: м. Луганськ, останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
встановив
Слідчий СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 звернувся до суду в рамках кримінального провадження №12019100040010154 від 10.12.2019 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Органом досудового розслідування встановлено, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №328-р від 30.03.2011 Міністерству закордонних справ України передано чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_2 , на підставі Акта № 1/99. Розпорядженням Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації №541 від 27.12.2011 вказану квартиру включено до складу службових Міністерства закордонних справ.
На початку 2018 року у ОСОБА_4 виник злочинний намір на заволодіння нерухомим майном - квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом обману.
У невстановлений досудовим розслідуванням час у невстановленому в ході досудового розслідування місці ОСОБА_4 отримав підроблений офіційний документ - свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 14.04.2011 (далі - Свідоцтво), до якого внесено завідомо неправдиві відомості про те, що воно видане Управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Управління), а також, що квартира АДРЕСА_4 належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , та яке фактично Управлінням за вказаними реквізитами не видавалося.
26.01.2018 року близько 14 годин 56 хвилин ОСОБА_4 , з метою придбання права на чуже майно шляхом обману, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_5 , із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) №26465956, а саме про реєстрацію права приватної власності на квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_3 , та подав нотаріусу вищевказане завідомо підроблене Свідоцтво на вказану квартиру серії НОМЕР_1 , достовірно знаючи, що останнє йому не видавалося у передбаченому законом порядку, тобто використав завідомо підроблений документ.
У подальшому, 26.01.2018 о 15 годині 06 хвилин, будучи введеною в оману на підставі підробленого Свідоцтва щодо наявності у ОСОБА_4 права власності на вказане нерухоме майно, приватний нотаріус ОСОБА_8 о 15 годині 06 хвилин здійснила державну реєстрацію права власності на зазначений об'єкт нерухомого майна за ОСОБА_4 , внісши відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна №1470533680366, чим ОСОБА_4 довів свій злочинний умисел до кінця.
Згодом ОСОБА_4 , розпорядився майном (квартирою), право на яку він незаконно придбав шляхом обману, на власний розсуд, уклавши договір іпотеки з одночасною позикою грошових коштів.
Отже, ОСОБА_4 своїми злочинними діями, що полягали у протиправному придбанні права на майно шляхом обману, а саме квартири, що належить Міністерству закордонних справ та включена до складу службових, розташованої за адресою АДРЕСА_3 , спричинив збитки Міністерству закордонних справ на суму 2700000,00 (два мільйони сімсот тисяч) гривень 00 копійок, що в 600 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто в особливо великих розмірах.
Таким чином, своїми умисними діями, що виразилися у придбанні права на майно шляхом обману (шахрайство) в особливо великих розмірах, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 190 КК України, а також своїми умисними діями, що виразилися у використанні завідомо підробленого документа, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 358 КК України.
13.12.2019 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.
Про підозру ОСОБА_4 повідомлено слідчим, що здійснює досудове розслідування кримінального провадження, шляхом її направлення з роз'ясненням прав підозрюваного за адресою останнього відомого його місця проживання.
Згідно матеріалів кримінального провадження, проведеними оперативно-розшуковими заходами встановити місце перебування підозрюваного ОСОБА_4 не представилось можливим.
Відповідно до інформації з інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи «Аркан», встановлено, що 04.10.2018 року підозрюваний ОСОБА_4 перетнув державний кордон України у пункті пропуску «Станиця-Луганська-2», виїхав за межі України. ОСОБА_4 на територію України не повертався.
Вказав, що відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою до застосування відносно ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та наявність обставин, що перебуваючи на волі, підозрюваний переховується від органу досудового розслідування.
З урахуванням неможливості запобігання вищенаведеним ризикам у інший спосіб, ніж обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_4 не вбачається.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Захисник у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання, вважаючи підозру необґрунтованою та вказав на відсутність відомостей про її належне повідомлення та вручення за обов'язкової присутності захисника, оскільки підозрюваному інкримінується вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення. Також вказав про порушення права на захист, оскільки він не мав змоги поспілкуватись з підзахисним, що є порушенням права на вільний вибір захисника.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився. Викликався шляхом публікації судової повістки у загальнодержавному засобі масової інформації - газеті «Урядовий кур'єр».
Відтак, згідно положень ч. 8 ст. 135 КПК України, підозрюваний ОСОБА_4 вважається особою, яка належним чином повідомлена про виклик.
За таких обставин, слідчий суддя, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов такого висновку.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим Дніпровського УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019100040010154 від 10.12.2019 року, за підозрою громадянина України ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 184 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Приписами ч. 6 ст. 193 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває за кордоном та оголошена в установленому законом порядку у міжнародний розшук, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження.
13.12.2019 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.
Згідно відомостей ДПС України щодо перетину державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями України громадянином України ОСОБА_4 29.07.2018 року було здійснено виїзд з території України через КПВВ «Станиця-Луганська-2», інших відомостей стосовно перетину підозрюваним державного кордону не встановлено.
Постановою слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 від 13.03.2024 ОСОБА_4 оголошено у міжнародний розшук.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, CampbellandHartleyv. theUnitedKingdom), п. 32, Series А, № 182).
Крім того, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Виходячи з наявних в матеріалах даних, слідчий суддя приходить до висновку про те, що для належного повідомлення про підозру ОСОБА_4 , в установленому законодавством порядку, передбаченому ст. 278 КПК України та Главою 11 КПК України, слідчим не було вжито всіх можливих заходів. Окрім того, під час повідомлення про підозру не залучено захисника, що свідчить про порушення права на захист, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення. Відтак, кримінально процесуальне законодавство у визначеному порядку органом досудового розслідування дотримано не було.
Згідно з ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якої підозрюється особа.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. Зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, з тим, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Разом з тим, як в змісті клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так і прокурором в судовому засіданні не доведено, відповідно до вимог ч.4 ст.189 КПК України, обставини, що вказують на наявність підстав для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Окрім того, відповідно до долученої до матеріалів клопотання копії ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 11.01.2023 року, якою надано дозвіл на затримання ОСОБА_4 , з метою його приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, органами досудового розслідування не вживалося додаткових процесуальних дій для встановлення місцезнаходження ОСОБА_4 , доказів фактичного місцеперебування підозрюваного за межами території України суду надано не було, що свідчить лише про фактовість подання даного клопотання, без належних на те підстав. Більш того, звернення до суду з вказаним клопотанням виходить поза межі строку дії ухвали про дозвіл на затримання підозрюваного та та яка, відповідно, не була актуальною для органу досудового розслідування тривалий час.
На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що на час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, стосовно ОСОБА_4 відсутні обґрунтовані підстави для його задоволення.
На підставі викладеного, керуючись вимогами 177, 178, 183, 193, 309, 194, 532, 534 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді про відмову у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 02.04.2024 року о 17 год. 30 хв.
Слідчий суддя: