Справа № 752/6591/24
Провадження № 1-кс/752/2675/24
29 березня 2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м.Севастополі ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу прокуратури Автономної Республіки Крим та м.Севастополя ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Верхнє-Садове м.Севастополя, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні за № 12021010000000070 від 21.05.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України ,
До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12021010000000070 від 21.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України. Клопотання погодив прокурор відділу прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_8 .
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим управлінням ГУНП в АР Крим та м. Севастополі за процесуального керівництва прокуратури Автономної Республіки Крим та м. Севастополя здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021010000000070 від 21.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у лютому 2014 року, більш точну дату та час органом досудового розслідування не встановлено, перебуваючи на території м. Севастополь, ОСОБА_7 , будучи громадянином України, однак маючи проросійську позицію, з метою сприяння армії рф в окупації та подальшому відділенні території кримського півострова від України, усвідомлюючи незаконність створення вказаного формування, з метою участі у його діяльності, та у нападі на підприємства, установи, організації, будучи достовірно обізнаним, що останнє не відноситься до збройних формувань, передбачених законодавством України, розуміючи роль та мету його діяльності, добровільно погодився на зайняття у НЗФ «Самооборона Севастополя» посади командира блокпосту « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованому біля АДРЕСА_2 , де до його обов'язків входило загальне планування та координація дій підлеглими бійцями.
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_7 , маючи чітку структуру та ієрархію підпорядкованих йому бійців, у період приблизно з кінця лютого до середини березня 2014 року, на території м. Севастополь, самовільно та незаконно, відповідно до розподіленої йому ролі, перебуваючи за місцем розташування вказаного блокпосту, шляхом погроз і застосування фізичної сили та вогнепальної зброї, у випадку непокори, здійснював контрольно-пропускний режим, перевірку документів громадян, обшукував транспортні засоби, які рухались у напрямку м. Севастополь та фізично затримували усіх українських активістів, які не підтримували пропаганду « Русской весны » та проведення майбутнього референдуму щодо приєднання території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя до складу рф, а також здійснював загальне керівництво «ІНФОРМАЦІЯ_3», які проходили службу на вказаному блокпосту.
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється в участі у діяльності не передбаченого законом збройного формування, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України.
30.04.2021 слідчим у кримінальному провадженні за погодженням із прокурором відділу прокуратури Автономної Республіки Крим, ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України.
Письмове повідомлення про підозру ОСОБА_7 особисто вручене не було, оскільки останній перебуває на території Автономної республіки Крим, яка тимчасово окупована російською федерацією, яка, відповідно до постанови Верховної Ради України від 27.01.2015 № 129-VIII «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором», визнана державою-агресором.
З метою виконання вимог КПК України, повідомлення про підозру ОСОБА_7 та повістки про виклик опубліковано на офіційному вебсайті ГУНП в АР Крим та м. Севастополі від 30.04.2021.
21.05.2021 підозрюваного ОСОБА_7 оголошено у розшук.
Відповідно до рапорту працівника ВКП ГУНП в АР Крим та м. Севастополі інформація за останні 5 років щодо можливого перетину державного кордону та лінії розмежування з ТОТ АР Крим підозрюваним ОСОБА_7 відсутня. Окрім цього, за оперативною інформацією розшукуваний ОСОБА_7 проживає за місцем реєстрації ТОТ АДРЕСА_1 , та на материкову частину України не заїздив.
Таким чином, вищевказані факти свідчать, що підозрюваний ОСОБА_7 переховується від органів досудового розслідування та суду на території Автономної Республіки Крим, яка окупована державою-агресором - російською федерацією, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
На обґрунтування необхідності обрання щодоОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий посилається на ризики, передбачені пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України.
Зазначає, що інші, більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування.
На підставі зазначеного слідчий просить про задоволення клопотання.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, зазначених у ньому, просив задовольнити.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечив проти клопотання, просив відмовити у його задоволенні.
Підозрюваний в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Встановлено, що слідчими слідчого управління ГУНП в АР Крим та м. Севастополі за процесуального керівництва прокуратури Автономної Республіки Крим та м. Севастополя здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021010000000070 від 21.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України.
30.04.2021 слідчим у кримінальному провадженні за погодженням із прокурором відділу прокуратури Автономної Республіки Крим, складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України.
Відповідно до рапорту працівника ВКП ГУНП в АР Крим та м. Севастополі інформація за останні 5 років щодо можливого перетину державного кордону та лінії розмежування з ТОТ АР Крим підозрюваним ОСОБА_7 відсутня. Окрім цього, за оперативною інформацією розшукуваний ОСОБА_7 проживає за місцем реєстрації ТОТ АДРЕСА_1 , та на материкову частину України не заїздив.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 перебуває на території Автономної республіки Крим, яка тимчасово окупована російською федерацією, яка, відповідно до постанови Верховної Ради України від 27.01.2015 № 129-VIII «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором», визнана державою-агресором.
З метою виконання вимог КПК України, повідомлення про підозру ОСОБА_7 та повістки про виклик опубліковано на офіційному вебсайті ГУНП в АР Крим та м. Севастополі від 30.04.2021.
21.05.2021 підозрюваного ОСОБА_7 оголошено у розшук.
Вбачається, що повістки про виклик ОСОБА_7 до слідчого органу на 25.03.2024, 26.03.2024, 27.03.2024, опубліковано в газеті «Урядовий кур'єр» від 20.03.2024 за № 58 (7718), та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора 20.03.2024.
Разом з тим, 25.03.2024, 26.03.2024, 27.03.2024 підозрюваний ОСОБА_7 до органу досудового розслідування не з'явився, поважних причин неприбуття не повідомив.
Вищезазначені факти свідчать, що підозрюваний ОСОБА_7 переховується від органів досудового розслідування та суду на території Автономної Республіки Крим, яка окупована державою-агресором - російською федерацією, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав, з якими закон пов'язує можливість вирішення питання про обрання особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_7 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про обрання запобіжного заходу.
Щодо обґрунтованості підозри.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтована підозра», при оцінці цього питання слід звернутись до практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», наголошується, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України, є доведеною, тобто зазначені у клопотанні слідчого обставини і додані до нього матеріали кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, щоОСОБА_7 міг вчинити зазначений вище злочин.
Підставами для обґрунтованої підозри про те, що ОСОБА_7 вчинив зазначене кримінальне правопорушення, є відомості, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах кримінального провадження, зокрема копіях: протоколів допиту свідків; протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками; протоколів огляду; інших матеріалів, долучених до клопотання.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дійОСОБА_7 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчиненняОСОБА_7 вищезазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.
Щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Згідно положень статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
Слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюванийОСОБА_7 може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України.
Наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України є обґрунтованим з таких підстав.
ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України, який у відповідності до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
Як встановлено вище, ОСОБА_7 переховується від органу досудового розслідування, в зв'язку з чим постановою слідчого від 21.05.2021, у зв'язку із не встановленням місця знаходження ОСОБА_7 , останнього оголошено у державний розшук.
Матеріали клопотання переконливо вказують на наявність обставин, які свідчать про ухилення ОСОБА_7 від органу досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя, враховуючи тяжкість та характер злочину у вчинені якого підозрюєтьсяОСОБА_7 , обставини вчинення інкримінованого йому злочину, особу підозрюваного, не виключає, що підозрюваний,усвідомлюючи міру покарання, яка може бути призначена у разі визнання його винуватим, будучи не ізольованим від суспільства, він буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Також прокурором обґрунтовано наявність ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи обставини даного кримінального провадження, а також відомості про те, що підозрюваний перебував в лавах незаконного збройного формування, що підтримувалось російською федерацією, і на даний час переховується від органу досудового розслідування, останній в подальшому може бути задіяним у здійсненні збройної агресії відносно України. З огляду на зазначене, ризик, передбачений п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, є доведеним.
З огляду на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченогоч. 2 ст. 260 КК України, який у відповідності до положень ст. 12 КПК України, є тяжким злочином, та доведених стороною обвинувачення двох ризиків, відомостей щодо особи підозрюваного, на даному етапі кримінального провадження, обрання відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості даного кримінального провадження.
Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя у відповідності до статей 177, 178 КПК України враховує тяжкість покарання за інкриміноване діяння, зважає на відомості про те, що ОСОБА_7 оголошений у розшук, та вважає наявними підстави для обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для запобігання його подальшим спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
З огляду на викладене клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 32, 110, 131, 132, 176-178, 183-184, 193, 194, 206, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України після затримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і не пізніше ніж через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя за участю підозрюваного повинен розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора прокуратури Автономної Республіки Крим та м.Севастополя.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя: ОСОБА_1