Справа № 752/6493/24
Провадження № 1-кс/752/2648/24
27 березня 2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві, клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12022100010002549 від 28.10.2022, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, не працюючого, раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,-
До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосованого відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12022100010002549 від 28.10.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що в рамках кримінального провадження №12022100010002549 від 28.10.2022, досудове розслідування якого здійснювалось слідчими СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
В ході досудового розслідування слідством встановлено, що у ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання з метою збуту психотропної речовини у великих розмірах.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання з метою збуту психотропної речовини у великих розмірах, ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та спосіб, придбав психотропну речовину у великих розмірах, що містилася в десяти прозорих полімерних пакетах всередині із порошкоподібною речовиною білого кольору та на поверхні предметів і ємності з полімерних матеріалів з нашаруванням речовини білого кольору, які він помістив до салону транспортного засобу марки «Subaru», моделі «Legacy», сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_6 , та який перебуває у довготривалому фактичному користуванні ОСОБА_5 , чим став незаконно зберігати з метою збуту психотропну речовину у великих розмірах.
В подальшому, 28.10.2022, приблизно о 14 год. 53 хв., ОСОБА_5 , знаходився на водійському сидінні за кермом транспортного засобу марки «Subaru», моделі «Legacy», реєстраційний номер НОМЕР_1 , біля будинку 43-а по проспекту Академіка Глушкова у місті Києві, де привернув увагу працівників поліції, які вирішили, відповідно до вимог ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію», перевірити його на причетність до вчинення злочинів. В ході проведення поверхневої перевірки, відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 34 ЗУ «Про Національну поліцію», а саме візуального огляду особи та транспортного засобу було встановлено, що останній зберігає в салоні транспортного засобу заборонені речовини. З метою вилучення заборонених в обігу речовин, а також подальшого проведення експертного дослідження, було викликано слідчо-оперативну групу Голосіївського УП ГУНП у м. Києві.
Після чого, 28.10.2022, у період часу з 19 год. 49 хв. по 22 год. 24 хв., в ході проведення обшуку транспортного засобу марки «Subaru», моделі «Legacy», реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідно до вимог ст. 233, 234 КПК України, в присутності двох понятих та ОСОБА_5 , в салоні вищезазначеного транспортного засобу виявлено та в подальшому вилучено: десять прозорих полімерних пакетів всередині із нашаруванням та залишками порошкоподібної речовини білого кольору, два поліетиленових пакети з речовиною рослинного походження зеленого кольору, поліетиленовий пакет з кристалічною речовиною білого кольору, два металеві предмети з залишками речовини рослинного походження зеленого кольору, паперовий згорток з білою порошкоподібною речовиною, електронні ваги з нашаруванням порошкоподібної речовини білого кольору, шприц медичний, книгу з нашаруванням порошкоподібної речовини білого кольору, пакети із різнокольорових полімерних матеріалів, паперові фільтри, стрічку з полімерних матеріалів, фрагменти тканин із нашаруванням речовини білого, жовтого та зеленого кольорів, каністру з полімерних матеріалів із прозорою рідиною, пляшку з полімерних матеріалів із прозорою рідиною, дві лійки із полімерних матеріалів, шприц з полімерних матеріалів, стакан із скла, трубка з полімерних матеріалів, предмети і ємність з полімерних матеріалів, на поверхні яких є нашарування речовин білого кольору, які він зберігав з метою збуту.
Згідно висновку експерта, надані на дослідження речовини, які були вилучені з транспортного засобу, який перебував у фактичному користуванні ОСОБА_5 , та які останній зберігав з метою збуту, містять психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Загальна маса амфетаміну в речовинах становить 13,3384 г.
Також згідно з висновком експерта на наданих на дослідження предметах, які були вилучені з транспортного засобу, який перебував у фактичному користуванні ОСОБА_5 , виявлено психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Загальна маса амфетаміну в нашаруваннях порошкоподібної речовини білого кольору, яка є на наданих на дослідження предметах, становить 0,0076 г.
Загальна маса вилученої з транспортного засобу, який перебував у фактичному користуванні ОСОБА_5 , психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетаміну, складає 13,346 грама, що, згідно з Наказом МОЗ № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», відноситься до великого розміру.
Крім того, згідно з висновком експерта, надані на дослідження речовини рослинного походження зеленого кольору, які були вилучені з транспортного засобу, який перебував у фактичному користуванні ОСОБА_5 , є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом. Маса канабісу становить 0,213 г. та 0,149 г. (в перерахунку на висушену речовину). Загальна маса канабісу складає 0,362 г.
Також згідно з висновком експерта, нашарування речовини темно-коричневого кольору, які виявлено на двох металевих предметах, які були вилучені з транспортного засобу, який перебував у фактичному користуванні ОСОБА_5 , містять особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - екстракт канабісу. Загальна маса екстракту канабісу в перерахунку на суху речовину становить 0,1518 г.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Наразі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 28.10.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100010002549, відносно ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, передано на розгляд до Голосіївського районного суду м. Києва.
Прокурор у клопотанні зазначає, що під час досудового розслідування відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого підлягає продовженню. Зазначає, що інші, більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування; виключно застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризиків, передбачених пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК України, прокурор просить продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Прокурор у судовому засіданні підтримав подане клопотання з підстав, зазначених у ньому, просив клопотання задовольнити.
Захисник підозрюваного заперечив проти задоволення клопотання. Зазначив, що підозра ОСОБА_5 не обґрунтована та не підтверджена належними доказами. Ризики, про існування яких вказує прокурор у клопотанні, необґрунтовані, недоведені та відсутні повністю. Зазначив, що ОСОБА_5 має міцні соціальні зв'язки, дружину, дитину, заробляє кошти. Також захисник вказав про незадовільний стан здоров'я ОСОБА_5 , що пов'язано із наявністю у нього ряду хронічних захворювань. На підставі зазначеного захисник просив застосувати до ОСОБА_5 більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, а саме цілодобовий домашній арешт.
Підозрюваний підтримав позицію свого захисника, заперечив проти задоволення клопотання. Зазначив, що він не має наміру переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Просить застосувати до нього більш м'який вид запобіжного заходу, а саме цілодобовий домашній арешт.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до таких висновків.
Матеріалами кримінального провадження, доданими до клопотання, підтверджено, що 09.03.2023, в межах кримінального провадження №12022100010002549 від 28.10.2022, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України; 04.12.2023 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29.02.2024 застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 діб, тобто до 29.03.2024.
У частині 1 статті 197 КПК України визначено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Відповідно до частини 3 цієї статті, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно із ч. 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження дії запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_5 , слідчий суддя має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо обґрунтованості підозри.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 307 КК України.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», наголошується, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Вирішуючи питання обґрунтованості пред'явленої ОСОБА_5 підозри, слідчий суддя дослідив долучені до матеріалів клопотання відомості.
Доводи сторони захисту про необґрунтованість пред'явленої ОСОБА_5 підозри зводяться до оцінки наданих до клопотання доказів щодо їх належності та достатності. Жодного доказу на спростування обґрунтованості підозри сторона захисту не надала.
Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення є доведеною, тобто зазначені у клопотанні прокурора обставини і додані до нього документи кримінального провадження, разом із поясненнями прокурора у судовому засіданні, у своїй сукупності підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити зазначене вище кримінальне правопорушення.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.
Щодо продовження запобіжного заходу та наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що продовжують існувати ризики того, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України.
Ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду.
Прокурором обґрунтовано, що ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду не зменшився та залишається актуальним, виходячи з таких підстав.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, який у відповідності до положень ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна. Вказана обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Зазначене узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Слідчий суддя, враховуючи тяжкість та характер злочину у вчинені якого підозрюється ОСОБА_5 , обставини вчинення інкримінованого йому злочину, особу підозрюваного, не виключає, що підозрюваний, з метою уникнення кримінальної відповідальності зможе здійснити дії з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Ризик незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні.
Враховуючи обізнаність ОСОБА_5 про осіб, які давали показання у кримінальному провадженні, він може здійснити спроби впливу на них з метою зміни наданих показань, що в подальшому виключить надання ними правдивих і повних показань під час досудового розслідування і судового розгляду.
При оцінці вказаного ризику слідчий суддя враховує встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показів від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, із забезпеченням права обвинуваченого на перехресний допит. Суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків (ст. 23 КПК України). Тобто, ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від свідків та дослідження їх судом.
Отже, на даний час продовжує існувати загроза того, що підозрюваний може здійснити дії, спрямовані на вплив у позапроцесуальний спосіб на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою ненадання ними органу досудового розслідування достовірних показань щодо участі та ролі ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення для уникнення останнім кримінальної відповідальності.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.
Оцінюючи актуальність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує спосіб та обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_5 злочину, а також відомості про те, що ОСОБА_5 неодноразово вчиняв злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та відносно нього спрямовано до суду три обвинувальних акти за вчинення зазначених тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень. За наведених обставин, на переконання слідчого судді, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, продовжує бути актуальним.
Разом з тим, у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження доводи сторони обвинувачення про актуальність ризиків того, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п. 2, 4 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки, окрім формального посилання у змісті клопотання на наявність цих ризиків, будь-яких доводів в обґрунтування можливості ОСОБА_5 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, в ході розгляду клопотання прокурором наведено не було. У зв'язку з цим слідчий суддя вважає недоведеним актуальність ризиків, передбачених п. 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно положень ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Встановлено, що 25.03.2024 обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12022100010002549 від 28.10.2022, передано на розгляд до Голосіївського районного суду м. Києва,що підтверджується наявними в матеріалах справи відомостями.
Виходячи з того, що судом, до якого передано на розгляд обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, ще не призначено підготовче судове засідання, наявні підстави для вирішення питання продовження строку дії запобіжного заходу, застосованого відносно підозрюваного.
Отже, на даному етапікримінального провадження, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого підозрюваному злочину та продовження існування доведених трьох ризиків, відомостей щодо особи підозрюваного, продовження застосування запобіжного заходу є необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
В судовому засіданні сторона захисту заперечуючи проти продовження відносно підозрюваного строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою звертала увагу слідчого судді на незадовільний стан здоров'я, що пов'язаний із наявністю у нього ряду хронічних захворювань. На підтвердження зазначеного сторона захисту долучила до матеріалів клопотання витяги з історії хвороби ОСОБА_5 від 07.12.2016 та від 03.08.2015, та медичну довідку про результати огляду ОСОБА_5 .
Разом з тим, додані до клопотання відомості не доводять, що підозрюваний ОСОБА_5 , з огляду на наявні у нього захворювання, у недостатній мірі або взагалі позбавлений можливості отримувати належну медичну допомогу в установі слідчого ізолятора. Доказів того, що підозрюваному відмовлено у праві на отримання необхідної медичної допомоги поза межами установи слідчого ізолятора, слідчому судді не надано.
Щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
При оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК України, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Під час розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , прокурор довів наявність обставин, які у своїй сукупності свідчать про те, що застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання доведеним ризикам, зазначеним у клопотанні, буде недостатнім.
Враховуючи те, що прокурором доведено обставини, передбачені пунктами 1-3 ч. 1 ст. 194, ч. 3 ст. 199 КПК України, зважаючи на положення ч. 6 ст. 176 КПК України, беручи до уваги наведені вище характеристики кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , та вагомість встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість клопотання прокурора щодо наявності підстав, що виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою, що зможе запобігти зазначеним вище ризикам і забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Визначаючи строк, на який необхідно продовжити тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує положення ч. 4 ст. 176 КПК України, та вважає за доцільне продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 на 30 днів, до 25.04.2024 включно.
З огляду на викладене, клопотання підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 115, 132, 176, 177, 178, 183, 193-197, 199, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити частково.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 30 днів, тобто до 25.04.2024 включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Голосіївської окружної прокуратури м. Києва.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з моменту проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя: ОСОБА_1