Справа № 673/976/23
Провадження № 2/673/82/24
15 березня 2024 р. м. Деражня
Деражнянський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючий суддя Дворнін О.С.,
за участю секретаря судового засідання Демчишиній Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, за правилами загального позовного провадження відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про припинення права спільної часткової власності та виділення майна в натурі,-
У серпні 2023 року позивач звернулася із зазначеним позовом до суду, вказавши, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.04.2017 року, вона успадкувала від свого чоловіка 50/100 часток у праві спільної часткової власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який знаходиться за номером АДРЕСА_1 . Її сусіди (відповідачі) також мають у власності частки в вказаному будинку з надвірними будівлями, який знаходиться під АДРЕСА_1 , таким чином вони є співвласниками даного будинку.
Житловий будинок по АДРЕСА_1 , який перебуває у власності співвласників, в технічному паспорті позначений під літ «А-1» має загальну площу 139,0кв.м. та житлову площу 76,7 кв.м. Вказані вище «квартири» фактично перебувають у володінні та користуванні співвласників, повністю ізольовані. Виділ частки є технічно можливим та не потребує проведення будь - яких змін у технічній конструкції нежитлових приміщень.
Так, позивач бажає відчужити належне їй на праві спільної часткової власності майно, проте при зверненні до приватного нотаріуса їй було роз'яснено, що для вчинення нотаріальної дії з приводу відчуження позивачу необхідно виділити майно в натурі та визнати єдиним цілим належне їй домоволодіння, тому, у позивача виникла необхідність у виділі в натурі своєї частки нерухомого майна. Враховуючи наведене, позивач просила задовольнити її позов.
Ухвалою судді від 06.09.2023 року відкрито провадження у справі за даним позовом та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, а позивачу - відповіді на відзив.
В судове засідання позивач не з'явилася, натомість, подала клопотання про розгляд справи за її відсутності, підтримуючи позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, проте подали заяви про розгляд справи за їх відсутності підтримуючи позовні вимоги.
Дослідивши матеріали справи та письмові клопотання учасників справи відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.04.2017 року, позивач успадкувала від свого чоловіка 50/100 часток у праві спільної часткової власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який знаходиться за номером АДРЕСА_1 .
Відповідачі також мають у власності частки в вказаному будинку з надвірними будівлями, який знаходиться під АДРЕСА_1 , таким чином вони є співвласниками даного будинку.
Житловий будинок по АДРЕСА_1 , який перебуває у власності співвласників, в технічному паспорті позначений під літ «А-1» має загальну площу 139,0 кв.м. та житлову площу 76,7 кв.м.
Вказані вище «квартири» фактично перебувають у володінні та користуванні співвласників повністю ізольовані. Виділ частки є технічно можливим та не потребує проведення будь - яких змін у технічній конструкції нежитлових приміщень. Відповідно до ч. 4 ст. 357 ЦК України, співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників.
Новостворене (реконструйоване) майно підлягає державній реєстрації. Так, у відповідності до п. 45 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 для державної реєстрації права власності у зв'язку із зміною суб'єкта такого права в результаті реконструкції об'єкта нерухомого майна подаються п. 4 - письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна. Однак, таких заяв або договорів інші співвласники надати не можуть через неможливість домовитись. Тому, на даний час у позивача виникла необхідність у виділі в натурі своєї частки нерухомого майна.
Статтею 41 Конституції України передбачено, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.
Стаття 316 ЦК України передбачає, право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 364 Цивільного кодексу України кожен учасник права спільної часткової власності має суб'активне цивільне право на виділ своєї частки. Юридичне значення виділу полягає в тому, що учасник отримує в натурі певне майно, яке відповідає його частці, а у разі неможливості - компенсацію за нього, у власність. При цьому право спільної власності щодо суб'єкта, який виділив свою частку в натурі, припиняється. Якщо після виділу суб'єктів-співвласників залишилося хоча б двоє, право спільної часткової власності продовжує існувати - з перерозподіленими частками та, як правило, з видозміненим складом майна, яке перебуває у спільній частковій власності. Згідно до ч. 3 ст.364 ЦК України у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, таке право підлягає державній реєстрації.
Стаття 319 ЦК України передбачає, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Так, позивач бажає відчужити належне їй на праві спільної часткової власності майно, проте при зверненні до приватного нотаріуса їй було роз'яснено, що для вчинення нотаріальної дії з приводу відчуження отсанньому необхідно виділити майно в натурі та визнати єдиним цілим належне їй домоволодіння.
Частиною 1 ст. 364 та частиною 1 ст. 365 ЦК України встановлено, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Право особи на частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Відповідно до ст. 367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі спільного поділу майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Як передбачено п. 2.1. Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом міністерства з питань житлово-комунального господарства господарства України 18.06.2007 року №55, об'єкти нерухомого майна, які підлягають технічній інвентаризації відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, а також єдині майнові комплекси, що належать на праві власності і розташовані на одній земельній ділянці, можуть бути поділені на самостійні об'єкти нерухомого майна.
Пункт 2.2. вище вказаної інструкції зазначає, поділ на самостійні об'єкти нерухомого майна проводиться відповідно до законодавства з наданням кожному об'єкту поштової адреси.
Поділ на самостійні об'єкти нерухомого майна повинен відповідати умовам, що передбачені чинними будівельними нормами.
Спори щодо поділу об'єктів нерухомого майна вирішуються в судовому порядку.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 р. «Про практику застосування судами законодавства,що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» у п.6 передбачено, При вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що, виходячи зі змісту ст.115 ЦК, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
Як вбачається із технічних характеристик житлового будинку та із правовстановлюючих документів на майно, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 у кожного із співвласників своя частка в будинку з самостійними виходами, що використовуються як окремі домоволодіння.
Аналізуючи вищезазначене, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного вищевказаного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про припинення права спільної часткової власності та виділення майна в натурі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 258, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про припинення права спільної часткової власності та виділення майна в натурі - задовольнити.
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на 50/100 домоволодіння, що знаходиться у АДРЕСА_1 .
Виділити ОСОБА_1 натурі в окремий об'єкт нерухомого майна 50/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , з надвірними будівлями, а саме: 1.1. коридор площею 3,5 кв.м, 1.2. кухня площею 12.2кв.м., 1.3 житлова кімната площею 17,8 кв.м., 1.4 коридор площею 5,0 кв.м., 1.5 житлова кімната площею 9,5 кв.м., 1.6 житлова кімната площею 10,7 кв.м., сарай «Б», погріб «б».
Визнати за ОСОБА_1 право власності на окремий об'єкт нерухомого майна а саме частину житлового будинку АДРЕСА_1 , з надвірними будівлями, а саме: 1.1. коридор площею 3,5 кв.м, 1.2. кухня площею 12.2 кв.м., 1.3 житлова кімната площею 17,8 кв.м., 1.4 коридор площею 5,0 кв.м., 1.5 житлова кімната площею 9,5 кв.м., 1.6 житлова кімната площею 10,7 кв.м., сарай «Б», погріб «б».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування сторін та інших учасників справи, які при проголошенні рішення суду суддя не оголошує:
позивач - ОСОБА_1 ,
зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;
відповідач - ОСОБА_2 ,
зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_3 ,
зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: О. С. Дворнін