36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
06.07.2010р. Справа № 14/115
за позовом Приватного підприємства "Будцентр", юридична адреса: м. Полтава, вул. Кагамлика, 33, фактична адреса: м. Полтава, вул. Темерязева, 79, 36000
до Закритого акціонерного товариства "Цивільбуд", м. Полтава, вул. Кагамлика, 35-в, м. Полтава, 36000
про стягнення 10 964,98 гривень.
Суддя Іваницький О.Т.
Представники:
від позивача: Ісакієва І.С., дов. № 12 від 29 червня 2010 року
від відповідача: не з'явився (повідомлений належним чином)
СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява та заява про уточнення позовних вимог
(вхід. № 07479д від 06.07.2010 р. канцелярії суду) про стягнення боргу 10311,60 гривень, 3% річних 549,20 гривень та збитків від інфляції в сумі 104,18 гривень за неналежне виконання умов договору № 021/П на виготовлення та установку металевих виробів.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримують.
Відповідач вимог пункту 4 ухвали господарського суду від 23.06.2010 року не виконав, відзиву на позовну заяву та витребуваних документів і матеріалів не подав, явку свого представника в судовий процес не забезпечив, поважності причин його неявки не повідомив. Наданими процесуальними правами для захисту своїх прав та інтересів у відповідності до приписів статті 22 ГПК України не скористався.
Відповідно до п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
З огляду на вищевикладене та достатність документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представників сторін, суд встановив, що 30 січня 2008 року між сторонами було укладено договір № 021/П на виготовлення та установку металевих виробів, предметом якого є виготовлення та встановлення металевих решіток (9 шт.) в будинку за адресою: вул. Монастирська, 5, м. Полтава.
Замовником за цим договором є Закрите акціонерне товариство "Цивільбуд", м. Полтава, а виконавцем Приватне підприємства "Будцентр", м. Полтава. Замовник зобов'язався забезпечити виконавця необхідними умовами для виконання робіт, а виконавець зобов'язався виконувати всі вказівки замовника з приводу виконання будівельних робіт з матеріалів замовника.
Вартість та витрати за виконання робіт визначаються згідно кошторисної документації та складають 10311,60 грн., в тому числі ПДВ -1718 грн. 60 коп. Зміна вартості витрат повинна бути обґрунтована відповідними розрахунками і затверджена замовником (п.п. 1.1.-6.1 договору).
Оплата виконується на протязі 3-х днів з моменту підписання акта виконаних робіт. Вид розрахунків - безготівковий. Форма розрахунків: платіжне доручення. Виконавець зобов'язується розпочати виконання робіт з моменту підписання даного договору. Здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом протягом 3-х днів з моменту повідомлення про готовність предмета договору до приймання (див. п.п. 5.1-8.1 ). Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до виконання сторонами своїх договірних зобов'язань, а у частині розрахунків до повного їх виконання.
Сума заборгованості підтверджується Актами приймання виконаних робіт (форма КБ-2в, КБ-3), Актами звірки від 01.04.2008 р. та 01.06.2008 р.
Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.
Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Приписами статей 526-527 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
В силу зобов'язанням одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої особи (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України).
Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна прийняти всі міри, необхідні для належного виконання зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.
Зокрема, статями 525 - 526 ЦК України передбачається, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Загальні положення про договір визначені статям 626-637 ЦК України, а порядок укладення, зміна і розірвання договору статями 638-647, 649, 651-654 ЦК України.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюються або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
Відповідно до п. 2 статті 20 ГК України, кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів.
У відповідності до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовник), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу
Сторони вільні у наданні господарському суду своїх доказів і доведенні їх переконливості. Якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали необхідні для вирішення спору.
Відповідно до ст. 625 ЦК України Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу Кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Сума боргу з урахуванням 3% річних та індексу інфляції становить: 10 964,98 грн. (розрахунок боргу у матеріалах справи).
У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу суду пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Відповідно до п.2.2. Роз'яснень ВАСУ від 18.09.97 р. № 02-/289 вирішуючи питання щодо доказів Господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
На вимогу суду Відповідач не надав докази, які б спростовували вимоги Позивача, а Позивач у судовому засіданні надав для огляду оригінали документів, що підтверджують позовні вимоги.
Позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36 ГПК України суду подані належні докази, що містяться в матеріалах справи, які дають підстави заявлені позовні вимоги задовольнити та стягнути з Відповідача на його користь суму боргу 10311,60 гривень, 3% річних 549,20 гривень та збитків від інфляції в сумі 104,18 гривень.
Згідно із п. 4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/422 від 10.12.1996 р. (із змінами і доповненнями) "Про судове рішення" у відповідності з статтею 4 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.
Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 22, 32-34, 36, 38, 43, 44 - 45, 471, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Цивільбуд", вул. Кагамлика, 35-в, м. Полтава, 36000 (ідентифікаційний код 01270598) на користь Приватного підприємства "Будцентр", юридична адреса: вул. Кагамлика, 33, к. 419, м. Полтава, 36000; фактична адреса: вул. Темерязєва, 79, м. Полтава, 36000 (р/р 26008100002051 в ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 331065, код ЄДРПОУ 32753784) суму боргу 10311,60 гривень, 3% річних 549,20 гривень, суму збитків від інфляції в розмірі 104,18 гривень, суму сплаченого державного мита в розмірі 110,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ Іваницький О.Т.