36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
01.07.2010р. Справа № 14/83
за позовом Колективної промислово-будівельної фірми "Приватбуд", вул. Свіштовська, 9, м. Кременчук, Полтавська область, 39610
до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_2
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпробетонгруп", вул. Свіштовська, 9, м. Кременчук, Полтавська область, 39610
про стягнення 36547,82 гривень
Суддя Іваницький О.Т.
Представники сторін:
від позивача: Байдуж Ю.С., дов. № 2 від 31.05.2010 р.
від відповідача: представник не з'явився
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: представник не з'явився
СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення боргу за поставлений товар на загальну суму 36547,82 гривень.
Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує, вважає їх підтвердженими належними по справі доказами та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач наданими йому правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, не скористався, свого представника в судове засідання не направив, поважності причин його неявки не повідомив, вимог п. 3 ухвали суду від 15.06.2010 року не виконав, відзив на позовну заяву не надав.
В п. 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" зазначено, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу. Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача свого представника в судове засідання не направила. У своєму відзиві на позовну заяву від 07.06.2010 р. (вхід. № 08350д від 14.06.2010 р. канцелярії суду) заявлені позивачем вимоги підтримує, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
З огляду на вищевикладене, а також враховуючи закінчення терміну розгляду справи відповідно до ст. 69 ГПК України та достатність документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представника позивача, суд встановив, що в період господарських правовідносин між Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1, м. Кременчук (надалі Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпробетонгруп", м. Кременчук (надалі Третя особа на стороні позивача) останнє поставило Відповідачу товар, про що свідчать видаткові накладні № РН-966 від 21.09.2007 р., № РН- 967 від 21.09.2007 р., РН-1149 від 31.10.2007 р., № РН-1259 від 30.11.2007 р. та Актів виконаних робіт № ОУ-1149 від 31.10.2007 р., ОУ-966 від 21.09.2007 р., ОУ-967 від 21.09.2007 р., ОУ-1259 від 30.11.2007 р. на загальну суму 36547,82 гривень, які отримані Відповідачем за відповідними довіреностями на отримання товару (копії в матеріалах справи).
01 вересня 2009 р. між Третьої особою на стороні позивача та Колективною промислово-будівельною фірмою "Приватбуд", м. Кременчук (надалі Позивач) було укладено договір відступлення права вимоги (цесії) № 9/6 (надалі Договір).
Відповідно до п. 1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Цедент (Третя особа на стороні позивача) відступає Цесіонарієві (Позивач), а Цесіонарій набуває право вимоги, належне Цедентові, і стає кредитором за наступними документами між Цедентом та ПП ОСОБА_1 (Відповідач): видаткові накладні № РН-966 від 21.09.2007 р., № РН- 967 від 21.09.2007 р., РН-1149 від 31.10.2007 р., № РН-1259 від 30.11.2007 р. ; акти виконаних робіт № ОУ-1149 від 31.10.2007 р., ОУ-966 від 21.09.2007 р., ОУ-967 від 21.09.2007 р., ОУ-1259 від 30.11.2007 р.
Згідно із п. 2 Договору за цими видатковими накладними та актами виконаних робіт Цесіонарій (Позивач) набуває право вимагати від Боржника (Відповідач) належного виконання наступних обов'язків: А) сплатити суму боргу за видатковими накладними та актами виконаних робіт, визначеними у п. 1 цього Договору, на загальну суму 36547,82 гривень. До Цесіонарія переходить зазначене вище право вимоги Цедента в обсягах та на умовах, що існували на 01.09.2009 р.
Розрахунки за поставлений товар на момент відступлення права вимоги (01.09.2009 р.) Відповідачем здійснені не були.
Відповідно до п. 6 Договору до Цесіонарія (Позивач) переходять усі права, які забезпечують виконання обов'язків Боржника (Відповідача).
Згідно із п. 8 Договору Цедент (Третя особа на стороні позивача) зобов'язаний письмово повідомити Боржника (Відповідач) про відступлення права вимоги протягом півроку з дня набрання чинності цим Договором. Відповідно до п. 11 Договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін.
Відповідно до умов Договору Третя особа на стороні позивача повідомила Відповідача про відступлення права вимоги, про що свідчить копія повідомлення від 25.12.2009 р. з відміткою про отримання особисто Відповідачем.
Відповідач за Договором оплату за поставлений товар Позивачу не здійснив.
Після відступлення права вимоги Позивач направляв на адресу Відповідача претензію за № 2 від 24.03.2010 р. Про її вручення свідчить відмітка на претензії про отримання особисто Відповідачем, однак останній претензію залишив без розгляду, борг не сплатив. Водночас ніяких зустрічних вимог проти вимог Позивача на адресу останнього відповідно до ст. 518 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) від Відповідача не надходило.
На момент розгляду справи по суті та прийняття по ній рішення заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 36547,82 гривень. Вказану суму і просить стягнути на свою користь Позивач.
Суд вважає вимоги Позивача обґрунтованими, доведеними наданими по справі доказами та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 206 ЦК України передбачає, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.
Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закон.
Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.
Згідно із ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 516 ЦК України Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ст. 519 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.
Статтями 509 - 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України (надалі ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із статтями 526 - 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача суми боргу в розмірі 36547,82 гривень підтверджені наявними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36 ГПК України суду подані належні докази, що містяться в матеріалах справи, які дають підстави заявлені позовні вимоги задовольнити повністю та стягнути з Відповідача на його користь суму боргу в розмірі 36547,82 гривень
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на користь Позивача підлягає стягненню з Відповідача сума державного мита в розмірі 365,48 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В ході розгляду справи судом встановлено, що Позивачем платіжним дорученням № 228 від 22.04.2010 р. сплачено державне мито в сумі 544,79 гривень, що є більшим від того, яке необхідно було сплатити при подачі позовної заяви (загальна сума позовних вимог склала 36547,82 гривень). П.п. а) п. 2 ч. 1 ст. 3 Декрету КМУ "Про державне мито" від 21.01.1993 р. № 7-93 (із змінами та доповненнями) визначено, що із заяв майнового характеру сума позову складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таким чином, Позивачем при подачі позовної заяви до суду повинно було бути сплачене державне мито в сумі 365,48 гривень і поверненню з Державного бюджету України на користь Позивача підлягає надмірно сплачене ним державне мито в сумі 179,31 гривень.
Відповідно до п. 4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/422 від 10.12.1996 р. (із змінами і доповненнями) "Про судове рішення" у відповідності з статтею 4 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.
Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 27, 32-34, 36, 38, 43, 44-45, 471, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_2 (код НОМЕР_1) на користь Колективної промислово-будівельної фірми "Приватбуд", вул. Свіштовська, 9, м. Кременчук, Полтавська область, 39610 (код ЄДРПОУ 05514844) суму боргу в розмірі 36547,82 гривень, суму державного мита в розмірі 365,48 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Повернути із Державного бюджету України Колективній промислово-будівельній фірмі "Приватбуд", вул. Свіштовська, 9, м. Кременчук, Полтавська область, 39610 (код ЄДРПОУ 05514844) суму надмірно сплаченого державного мита в розмірі 179,31 гривень.
Видати довідку про повернення надмірно сплаченого державного мита..
СУДДЯ Іваницький О.Т.