36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
30.06.2010 р. Справа №19/279
за позовом Приватного підприємства "Олеандр", юридична адреса: 99011, м.Севастополь, вул.Гоголя,2; адреса для листування: 02160, м.Київ, пр-т.Возз"єднання,15
до Приватного підприємства "Великобагачанський комбікормовий завод", 38300, Полтавська область, Великобагачанський район, смт. Велика Багачка, вул. Леніна, 124
про стягнення 452403,21 грн.
Суддя Безрук Т.М.
Представники в судовому засіданні від 29.06.2010р.:
від позивача: Волкова О.О.
від відповідача: Чуфістова Ю.Г.
Представники в судовому засіданні від 30.06.2010р.:
від позивача: Волкова О.О.
від відповідача: не з'явився
В судовому засіданні від 29.06.2010р. судом оголошувалась перерва для підготовки повного тексту рішення, згідно ст.77, 85 ГПК України.
Розглядається позовна заява про стягнення 452403,21 грн., з них 354178,39 грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору поставки № Ол-03-0007 від 12.06.2009р. та додаткового договору про поставку засобів захисту рослин № Ол-03-0007 ДС1 від 26.06.2009р., 5987,12 грн. - пені, 68344,59 грн. - штрафу, 21320,01 грн. - 0,2% річних від простроченої суми, 2573,10 грн. - інфляційних.
Позивач в заяві про зменшення розміру позовних вимог просить стягнути з відповідача 450673,63 грн., з них: 352448,81 грн. основного боргу, 5987,12грн. - пені, 68344,59 грн. -штрафу, 21320,01 грн. - 0,2% річних від простроченої суми, 2573,10 грн. -інфляційних (а.с.47).
Ухвалою від 18.02.2010р. суд прийняв заяву про зменшення розміру позовних вимог (а.с.58).
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що товар ним одержано, основний борг не сплачений, але договір не підписувався, отже даний договір є неукладеним, і підстави для нарахування штрафних санкцій відсутні.
В судовому засіданні 22.03.2010р. позивачем подано заяву про відвід судді Безрук Т. М. Ухвалою заступника голови господарського суду Полтавської області від 22.03.2010р. заява позивача про відвід відхилена.
Ухвалою суду від 22.03.2010р. провадження у даній справі було зупинено та призначено судову технічну експертизу документів по справі, проведення якої було доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. проф. М.С. Бокаріуса. Ухвалою від 16.06.2010р. судом поновлено провадження у даній справі, в зв'язку з надходженням експертного висновку.
В судове засіданні 29.06.2010р. відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки керівник підприємства у відрядженні, а представник не мав достатньо часу подати додатковий відзив по суті спору.
Зважаючи на те, що про час і місце слухання справи відповідач був повідомлений належним чином, надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, в матеріалах справи наявні пояснення відповідача, тому підстави для відкладення розгляду справи відсутні. Клопотання відповідача судом відхилено.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Між Приватним підприємством "Олеандр" (далі - Позивач) та приватним підприємством "Великобагачанський комбікормовий завод" (далі - Відповідач) було укладено договір поставки від 12.06.2009 р. № Ол-03-0007 (далі - Договір).
Згідно умов Договору Позивач зобов'язався поставити Відповідачу засоби захисту рослин загальною вартістю 286125,00 грн., а Відповідач зобов'язався прийняти даний товар та оплатити його вартість за таким графіком: 85 837,50 грн. - не пізніше 20 червня 2009 p., 28612,50 грн. - не пізніше 01 вересня 2009 р. та 171675,00 - не пізніше 10 листопада 2009 р.
26.06.2009 року сторонами укладено додатковий договір № Ол-03-0007 ДС1 до договору № Ол-03-0007 (далі - додатковий договір).
Згідно умов Додаткового договору Позивач додатково зобов'язався поставити Відповідачу засоби захисту рослин загальною вартістю 173358,00 грн., а Відповідач зобов'язався прийняти даний товар та оплатити його вартість за таким графіком: 52007,40 грн. - не пізніше 05 липня 2009 p., 17335,80 - не пізніше 01 вересня 2009 р. та 104014,80грн. - не пізніше 10 листопада 2009 р.
Таким чином, за умовами Договору та Додаткового договору позивач зобов'язався поставити засоби захисту росли на загальну суму 459483,00 грн., а Відповідач зобов'язався оплатити вартість товару наступним чином: 85 837,50 грн. - не пізніше 20 червня 2009 p., 52007,40 грн. - не пізніше 05 липня 2009 p., 45 948,30 грн. - не пізніше 01 вересня 2009 р. та 275 689,80 грн. - не пізніше 10 листопада 2009 р.
На виконання умов Договору та додаткового договору Позивачем фактично було поставлено товар на загальну суму 455 630,60 грн., що підтверджується видатковими накладними № Ол-03-0005 від 13.06.2009р., №Ол-03-0006 від 15.06.2009р., № Ол-03-0008 від 01.07.2009р., довіреностями відповідача № 36 від 12.06.2009р., № 43 від 01.07.2009р. (а.с.13-17)
Відповідачем на виконання умов договору було сплачено 137 844,40 грн., що підтверджується банківськими виписками від 12.06.2009 року та 01.07.2009 року (а.с.18-19).
Вартість одержаного товару в сумі 317 786,20 грн. відповідачем не була сплачена.
Відповідно до пункту 2.4 Договору у випадку будь-якого порушення Покупцем розділу 2 цього Договору («Порядок розрахунків») Продавець має право відмовити у поставці Товару та вважається, що строк оплати за Товар, поставлений, раніше, відповідно до умов цього Договору настав. При цьому Покупець зобов'язаний оплатити в повному розмірі за поставлений товар протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту пред'явлення вимоги Продавцем.
Враховуючи положення пункту 2.4 Договору Позивачем 24.09.2009 року було виставлено Відповідачу рахунок та лист з вимогою сплатити суму основного боргу в 3 денний строк (а.с.20-21). Зазначене підтверджується поштовою квитанцією від 25.09.2009р. № 9076 та описом вкладення у цінний лист (а.с.22).
Відповідач заборгованість за поставлені засоби захисту рослин не сплатив.
Згідно з ст. 193 Господарського кодексу України сторони повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.
Статтями 526, 629 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.
Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до пункту 2.2. Договору та п. 5 Додаткового договору при остаточному розрахунку здійснюється перерахунок вартості Товару з врахуванням фактичного курсу купівлі долара США (USD) на дату кінцевої оплати відповідно до графіку закріпленого в пункті 2.1. цього Договору за наступною формулою S1= S0*А1/А0, де S0 -сума оплати, яка повинна бути перерахована відповідно до графіку; S1 -сума, що підлягає сплаті; А0 -вартість у гривнях одного долара США за фактичним курсом, встановленим в Договорі; А1 -вартість у гривнях одного долара США за фактичним курсом, встановленим на дату кінцевої оплати.
Відповідно до п. 1.3 Договору під фактичним курсом купівлі долара США розуміється курс купівлі долара США, встановлений філією та/або відділенням банку, в якому у продавця відкрито поточний рахунок на відповідну дату.
Згідно з п. 2.3 Договору та п. 6 Додаткового договору підтвердженням фактичного курсу купівлі долара США є довідка банку.
З врахуванням фактичного курсу, встановленого банком, позивач розрахував вартість належної до сплати суми заборгованості за товар в розмірі 352448,81 грн. (а.с.47). Довідка банку про фактичний курс та довідка про відкриті позивачем рахунки -залучені до справи (а.с.48,49).
Таким чином, з урахуванням п.2.2 Договору та п. 5 додаткового договору сума основного боргу, що підлягає оплаті становить 352448,81 грн.
За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Предметом неустойки, згідно ст. 551 Цивільного кодексу України, може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Згідно з п. 5.2 Договору покупець за несвоєчасну оплату товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення. Відповідно до пункту, 7.6. Договору сторони досягли згоди щодо зміни строків позовної давності та встановлюють її тривалістю у п'ять років, що стосується виконання зобов'язань по сплаті основного боргу та штрафних санкцій за невчасне виконання зобов'язань. У п. 5.3. Договору сторони домовилися про те, що нарахування штрафних санкцій припиняється через три роки після дня коли зобов'язання мало бути виконаним.
Сума пені за період прострочення з 02.09.2009р. по 23.10.2009р. складає 5 987,12 грн. (правильність розрахунку позивача перевірена судом).
Відповідно до п. 5.4. Договору, у випадку прострочення виконання зобов'язання більш ніж на 30 днів Покупець додатково сплачує Продавцеві штраф в розмірі 15 % від ціни Договору.
Враховуючи те, що період прострочення Відповідачем виконання зобов'язання з 02.09.2009 року складає більше 30 днів, до того ж, чинним законодавством не виключена можливість, а сторонами у договорі передбачено одночасне стягнення штрафу та пені за порушення умов зобов'язання, є правомірним є стягнення з відповідача штрафу в розмірі 15 % від ціни Договору, що складає - 68 344,59 грн. (з розрахунку 455630,60 * 15% = 68344,59).
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За період з 02.09.2009 року по 23.10.2009р. позивачем правомірно нараховано 2573,10грн. інфляційних. Вимоги в цій частині підлягають задоволенню (правильність розрахунку перевірена судом).
В п. 5.5 Договору сторони дійшли згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, і встановили її розмірі 0,2 відсотка від несплаченої загальної вартості товару за кожен календарний день прострочення протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем та 0,4 відсотка від несплаченої загальної вартості товару за кожен календарний день до дня повної оплати з дати закінчення 90 календарних днів.
На підставі вказаного пункту позивачем заявлено до стягнення 21320,01грн. - 0,2 % річних за період з 02.09.2009р. по 23.10.2009р.
Після перерахунку, проведеного судом, встановлено, що за період з 02.09.2009р. по 23.10.2009р. належна до стягнення сума річних, розрахована за умовами договору становить 598,71 грн. (розрахунок суду залучено до справи). В цій частині вимоги про стягнення річних є правомірними. В частині стягнення 20721,30 грн. річних вимоги підлягають відхиленню як невірно обчислені.
Заперечення відповідача щодо позову з тих мотивів, що договір ним не підписувався, печатка підприємства на договорі не ставилася, а отже даний договір є неукладеним, і підстави для нарахування штрафних санкцій відсутні, відхиляються судом з огляду на наступне.
Як свідчить наданий договір та додатковий договір, а також пояснення представників сторін, вказані документи були підписані від імені відповідача шляхом проставлення факсиміле (а.с.77).
Відповідно до ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно висновку судової технічної експертизи документів, проведення якої було доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. проф. М.С. Бокаріуса, №2679 від 04.06.2010 р. судовим експертом встановлено, що на договорі поставки № Ол-03-0007 від 12.06.2009р., додатковому договорі № Ол-03-0007 ДС1 до договору поставки № Ол-03-0007 від 12 червня 2009р., що датований 26.06.2009р., відтиски печатки ПП "Великобагачанський комбікормовий завод" нанесені рельєфним кліше, виготовленим з дотриманням технології, що застосовується на спеціальних штампувально-гравіювальних підприємствах при виготовленні кліше печаток та штампів, а не за допомогою копіювально-розмножувальної техніки.
Експертом також встановлено, що у наданих Договорі та Додатковому договорі досліджувальні відтиски печатки ПП "Великобагачанський комбікормовий завод" нанесені рельєфним кліше круглої печатки ПП "Великобагачанський комбікормовий завод", експериментальні, вільні зразки відтисків якого надані для порівняльного дослідження.
Таким чином, висновком судової експертизи підтверджено, що спірні договір та додатковий договір посвідчені печаткою відповідача.
Отже, посилання відповідача на те, що ним печатка не ставилася чи проставлена печатка за допомогою копіювально-множильної техніки, є необґрунтованими та відхиляються судом.
Відповідно до положень п. 3.4. Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом МВС України від 11.01.1999 року № 17, відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності. Отже лише керівна особа відповідача мала законні підстави засвідчити Договір № ОЛ-03-0007 від 12.06.2009 року та додатковий договір печаткою підприємства.
Таким чином, наявність на документі печатки підприємства є фактом підтвердження волі сторони та наданням документу юридичної сили.
Схожа правова позиція, щодо наявності на документі печатки як ознаки вірогідності документа та надання йому юридичної сили, та подальшого схвалення цього документа, викладена в постанові ВГСУ від 20.01.2005 року у справі № 35/163, та постанові Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.01.2010р. № 19/184 (залучені до справи).
Відповідно до ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, - лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Відповідачем доказів відмови від договору № ОЛ-03-0007 від 12.06.2009 року та додаткового договору надано не було, за весь період дії Договору відповідач не вчинив жодної дії для того щоб відмовитися від даного правочину.
Відповідач приймав поставлений за договором № ОЛ-03-0007 від 12.06.2009 року та додатковим договором товар, що підтверджується видатковими накладними від 13.06.2009 року № ОЛ-03-0005, від 15.06.2009 року №ОЛ-03-0006, від 01.07.2009 року № ОЛ-03-0008 та довіреностями № 36 від 12.06.2009 року та № 43 від 01.07.2009 року, і частково розрахувався за поставлений товар у сумі 137 844,40 грн., що підтверджується банківськими виписками від 12.06.2009 року та 01.07.2009 року.
При цьому вказані видаткові накладні містять посилання на те, що товар поставляється на умовах договору № ОЛ-03-0007 від 12.06.2009 року та додаткового договору № Ол-03-0007 ДС1 від 26.06.2009р.
На оплату поставленого товару позивачем виписувалися рахунки-фактури № Ол-03-0006 від 12.06.2009р., № Ол-03-0007 від 26.06.2009р., № Ол-03-0008 від 01.07.2009р., в яких також зазначалася як підстава оплати договір № ОЛ-03-0007 від 12.06.2009 року та додатковий договір № Ол-03-0007 ДС1 від 26.06.2009р. (а.с.79-81).
Відповідачем проведена часткова оплата за одержаний товар, при цьому в призначеннях платежу відповідачем зазначено рахунки-фактури № Ол-03-0006 від 12.06.2009р., № Ол-03-0007 від 26.06.2009р., що були виписані на підставі Договору та Додаткового договору.
Крім того, висновком судової експертизи підтверджено, що спірні договір та додатковий договір посвідчені печаткою відповідача.
Отже, всі дії відповідача відповідно до ч. 2 ст. 241 України слід розцінювати як наступне схвалення правочину.
Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.
На підставі матеріалів справи, та керуючись ст.ст. 82, 83,84,85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Великобагачанський комбікормовий завод" (38300, Полтавська область, Великобагачанський район, смт. Велика Багачка, вул. Леніна, 124, ідентифікаційний код 32738656, р/р 2600705452594 в ПРУ КБ "Приват Банк" м. Полтава, МФО 331401) на користь Приватного підприємства "Олеандр"(юридична адреса: 99011, м. Севастополь, вул. Гоголя, 2; адреса для листування: 02160, м. Київ, пр-т.Возз"єднання, 15, ідентифікаційний код 32265811, р/р 26001945123761 в СФ АКБ "Укрсоцбанк" МФО 324195) 352448грн. 81 коп. основного боргу, 68344грн. 59 коп. штрафу, 5987грн. 12 коп. пені, 598грн. 71 коп. річних, 2573грн. 10 коп. інфляційних, 4299грн. 52 коп. витрат з оплати держмита та 224грн. 28 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
3. В частині стягнення 20721,30 грн. річних -у позові відмовити.
Суддя Безрук Т. М.