36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
24.06.2010 р. Справа №19/89
за позовом Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, проїзд Арсенальний, 1, м.Кременчук, 39600
до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, площа Перемоги, 2, м.Кременчук, 39614
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство "Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації" (вул.Жовтнева, 2, м.Кременчук, 39600).
про визнання права власності на самочинно збудований гараж
Суддя Безрук Т. М.
Представники:
від позивача - Касьянов С. М.;
від відповідача -Думчикова Т. В.
від третьої особи - не з'явився.
Розглядається позовна заява про визнання права власності на самовільно збудований гараж Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості за адресою м. Кременчук, проїзд Арсенальний, 1, за Міністерством праці та соціальної політики України.
Відповідач заперечень по суті спору не надав.
Третя особа в письмових поясненнях повідомила, що нею при проведенні інвентаризації було встановлена наявність самочинно побудованої будівлі гаража літ. «М»загальною площею 23,8 кв.м. Третя особа заявила клопотання про розгляд справи без її участі.
В судовому засіданні 24.06.2010р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 20.10.2006р. Кременчуцький міськрайонний центр зайнятості має право постійного користування земельною ділянкою за адресою м. Кременчук, проїзд Арсенальний, 1.
Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно Комунальним підприємством "Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації" на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно САВ № 257511 від 22.05.2007р. було зареєстроване право державної власності на будівлі та споруди Полтавського обласного центру зайнятості за адресою м. Кременчук, проїзд Арсенальний, 1, власником яких значиться Міністерство праці та соціальної політики України, форма власності -державна.
Листом КП "Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації" від 11.06.2010р. повідомило, що з матеріалів інвентаризаційної справи та реєстрової справи вбачається, що будівлі та споруди, право на які зареєстровано, складаються з наступних об'єктів: адміністративний будинок центру зайнятості А, А іі, а-а5, аг-2 -аг-4 -площею 1425,5 кв.м., сарай «Б», льох «Бп», ганки бг, бг1, літній душ-вбиральня «В», павільйон «Г», басейн «З», павільйон «Й», павільйон «К», павільйон «Л», огорожа №1-4, бруківка 1.
Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради 07.11.2006р. прийнято рішення №1149 про дозвіл Кременчуцькому міськрайонному центру зайнятості на будівництво гаражу для службового автотранспорту на території центру зайнятості по проїзду Арсенальному № 1 в м. Кременчуці.
Даним рішенням виконавчий комітет Кременчуцької міської ради зобов'язав позивача:
- виконати проект на підставі архітектурно-планувального завдання, затвердженого управлінням містобудування та архітектури міськвиконкому, технічних умов інженерних служб та висновків органів державного нагляду;
- погодити проект в установленому порядку;
- оформити дозвіл на виконання будівельних робіт та ввести об'єкт в експлуатацію.
Рішенням № 1175 від 21.11.2008р. виконавчий комітет Кременчуцької міської ради продовжив строк дії рішення міськвиконкому від 07.11.2006р. №1149 до 30.12.2009р.
При проведенні поточної технічної інвентаризації Комунальним підприємством "Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації" було встановлено, що за адресою м. Кременчук, проїзд Арсенальний, 1, самочинно побудована будівля гаража літ. «М», загальною площею 23,8 кв. м.
Відповідно до ч.2. ст. 331 Цивільного Кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Згідно п.1 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно.
Відповідно до п.7 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" встановлено, що державна реєстрація прав проводиться за місцем розташування об'єкта нерухомого майна в межах території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації прав.
Згідно ст.7 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" місцевими органами державної реєстрації є відділення державної госпрозрахункової юридичної особи з консолідованим центром.
Відповідно до п.5 розділу V “Прикінцеві положення” Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру, реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.
Позивачем не надано доказів звернення позивача до КП "Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації" з заявою до про підготовку відповідних документів для розгляду питання про оформлення права власності та державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна - будівля гаража літ. «М», за адресою м. Кременчук, проїзд Арсенальний, 1.
Також, позивачем не надано рішення державного реєстратора про відмову в реєстрації прав власності на спірну споруду; не надано доказів оспорення рішення чи дій державного реєстратора в установленому законом порядку.
Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною 1 ст. 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи… мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
За ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За змістом ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судами підвідомчі справи у спорах, перелічених у вказаній статті.
Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано суду жодних доказів, які б свідчили про порушення його прав відповідачем, чи доказів наявності між ним та відповідачем спору щодо вказаного нерухомого майна.
Згідно ч.1, 2 ст. 376 ЦК житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Відповідно до ч.3 ст. 376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майне може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
За п. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу користувача земельною ділянкою суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно забудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Позивачем не надано суду доказів будівництва спірного гаражу за рахунок позивача, не надано доказів розроблення та затвердження проекту будівництва, відсутні докази прийняття спірного об'єкта до експлуатації.
Позивач на підставі ст. 376 ЦК України прохає визнати права власності на самовільно збудований гараж за Міністерством праці та соціальної політики України.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
З аналізу вказаної норми слідує, що позов про визнання права власності може бути пред'явлений лише власником майна, а також щодо майна, яке може належати йому на праві власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 Господарського кодексу України основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права -право господарського відання, право оперативного управління.
За ч. 2 ст. 141 Господарського кодексу України управління об'єктами державної власності відповідно до закону здійснюють Кабінет Міністрів України і, за його уповноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади. У випадках, передбачених законом, управління державним майном здійснюють також інші суб'єкти.
Відповідно до підп. 47 п. 4 Положення про Міністерство праці та соціальної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006р. №1543, Мінпраці здійснює відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.
Згідно з пунктом 4.15 Положення про Кременчуцький міськрайонний центр зайнятості, даний Центр має право вирішувати в судовому порядку спори, що виникають із правовідносин за Законом України «Про зайнятість населення»та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
За змістом Положення про Кременчуцький міськрайонний центр зайнятості, даний центр не є уповноваженим органом здійснювати управління об'єктами державної власності. В цьому положенні також не передбачено можливість Центру мати на праві власності будь-які об'єкти.
Згідно даного Положення Кременчуцький міськрайонний центр зайнятості не наділений правом подавати позови щодо визнання права на майно за Міністерством праці та соціальної політики України. Позивачем також не надано довіреність, за якою його було уповноважено представляти інтереси Мінпраці з приводу майнових питань в судовому провадженні.
За вимогами ст. 376 ст. 392 Цивільного кодексу України позов про визнання права власності може бути пред'явлений лише власником майна, або органом, уповноваженим здійснювати управління об'єктами державної власності відповідно до закону.
Тобто, за даними правовідносинами позивачем у справі повинно бути Міністерство праці та соціальної політики України як орган, уповноважений здійснювати управління об'єктами державної власності відповідно до закону.
З огляду на викладене, Кременчуцький міськрайонний центр зайнятості не є належним позивачем по даному позову.
З огляду на викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Вирішив:
У позові відмовити повністю.
Суддя Безрук Т.М.
Рішення підписано: