Справа № 161/5334/24
Провадження № 1-кс/931/7/24
03 квітня 2024 року смт. Локачі
Слідчий суддя Локачинського районного суду Волинської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_4 у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42017030000000102 від 30.03.2017,
19.03.2024 року ОСОБА_3 звернулася до Луцького міськрайонного суду Волинської області з вказаною скаргою.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 21 березня 2024 року матеріали провадження за даною скаргою передано на розгляд Локачинському районному суду Волинської області.
01.04.2024 року до слідчого судді Локачинського районного суду надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Волинської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42017030000000102 від 30.03.2017 року.
В обґрунтування скарги ОСОБА_3 зазначає, що 05.03.2024 року вона звернулась до прокурора з клопотанням про проведення ряду слідчих дій, оскільки 03.03.2024 року листом № 31-501-13 прокурор ОСОБА_4 , всупереч ст. 220 КПК України, в черговий раз скерував її клопотання керівнику Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Луцьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, Володимиру Базалюку.
Вважає, що її клопотання не було розглянуте у порядку, передбаченому статтями 110, 220 КПК України.
Просить зобов'язати прокурора ОСОБА_4 розглянути її клопотання від 05.03.2024 року згідно із ст. 220 КПК України та винести мотивовану постанову, витребувати оригінал клопотання та забезпечити явку прокурора, винести окрему ухвалу щодо бездіяльності прокурора.
Ухвалою слідчого судді від 02.04.2024 року скаргу ОСОБА_3 було прийнято до провадження та призначено до судового розгляду на 14:30 03.04.2024, запропоновано прокурору, бездіяльність якого оскаржується, надати всі матеріали, що стосуються обставин скарги.
03.04.2024 року ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду скарги, надіслала суду клопотання про проведення судового засідання без її участі у зв'язку з тим, що у неї інші слідчі дії.
Прокурор відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги. 03.04.2024 року надіслав до суду клопотання про розгляд скарги без його участі, долучив скановані копії клопотання скаржниці від 05.03.2024 року. Щодо задоволення скарги заперечив, оскільки, на його думку, бездіяльності ним вчинено не було. Процесуальне рішення за результатом розгляду клопотання ОСОБА_3 від 05.03.2024 року не приймалося, оскільки відсутні підстави для відмови в задоволенні поданих клопотань або їх часткового задоволення.
В зв'язку з неприбуттям в судове засідання скаржниці та прокурора, на підставі ч. 4 ст. 107 КПК, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно з частиною першою статті 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України.
Положеннями частини першої статті 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Статтею 220 КПК України передбачено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
У той же час, згідно із частинами першою, третьою статті 110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
Вимоги до форми постанови слідчого, дізнавача, прокурора визначені частиною 5 цієї статті, в якій зазначено, що постанова складається з вступної, мотивувальної та резолютивної частин, з яких мотивувальна частина повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу, а резолютивна, зокрема, зміст прийнятого процесуального рішення.
Слідчим суддею встановлено, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Луцьк) ТУ ДБР, розташованого у м. Львів, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017030000000102 від 30.03.2017 року, прокурором у якому визначено ОСОБА_4 , що вбачається із долученого до матеріалів скарги листа прокурора.
05.03.2024 року ОСОБА_3 звернулась до Волинської обласної прокуратури з клопотанням про проведення слідчих дій у вищевказаному кримінальному провадженні.
Листом за вих. № 31-501-13 від 06.03.2024 року прокурором ОСОБА_4 подані ОСОБА_3 клопотання направлені до Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Луцьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, для вирішення згідно з вимогами чинного законодавства, про що повідомлено заявницю (а.с. 2).
Отже, відповіді про задоволення вказаних клопотань або постанови про повну або часткову відмову в їх задоволенні не надано.
Таким чином, прокурор не вчинив відповідних процесуальних дій за наслідками розгляду клопотань у строк та спосіб, передбачений статтями 110, 220 КПК України.
Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне звернути увагу, що згідно з частиною першою статті 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Відповідно до частин першої та другої статті 307 КПК України до повноважень слідчого судді за наслідками розгляду скарги, поданої відповідно до ст. 303 КПК України, на бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні розгляду клопотання, поданого в порядку статті 220 КПК України, належить виключно постановлення ухвали, зокрема, про зобов'язання вчинити певну дію, тобто розглянути таке клопотання, або про відмову в задоволенні скарги.
Таким чином, повноваження слідчого судді при розгляді такої скарги зводяться до права на зобов'язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий, дізнавач або прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання, але рішення по суті викладеного приймає слідчий, дізнавач, прокурор самостійно.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про часткове задоволення скарги ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Волинської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42017030000000102 від 30.03.2017 року, яка полягає у нерозгляді клопотання у порядку статті 220 КПК України щодо проведення слідчих дій, а саме шляхом зобов'язання прокурора розглянути клопотання ОСОБА_3 від 05.03.2024 року та прийняти рішення з дотриманням вимог ст.ст. 110, 220 КПК України.
Щодо вимоги скаржниці про винесення окремої ухвали щодо бездіяльності прокурора, слідчий суддя зазначає, що за результатами розгляду скарги на бездіяльність прокурора під час досудового розслідування в порядку ст. 307 КПК України, суд позбавлений процесуальної можливості виносити окрему ухвалу, а тому в задоволенні скарги в цій частині слід відмовити.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 24, 36, 110, 220, 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Зобов'язати прокурора у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017030000000102 від 30.03.2017, ОСОБА_4 розглянути клопотання ОСОБА_3 від 05.03.2024 року та прийняти рішення з дотриманням вимог ст.ст. 110, 220 КПК України.
У задоволенні решти вимог скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Локачинського районного суду ОСОБА_1