03 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 160/29827/23
(суддя Калугіна Н.Є., м. Дніпро)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Шальєвої В.А., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року у справі №160/29827/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 14 листопада 2023 року звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, згідно з яким просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 046050018418 від 17 жовтня 2023 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком за Списком №1, згідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зарахуванні до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи з 01.03.1997 по 13.12.2016;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області: врахувати довідку № 382 від 03.08.2023, видану ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», та зарахувати позивачу ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 01.03.1997 пo 13.12.2016 та повторно розглянути заяву №510 від 10.10.2023 ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком за Списком №1, відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року №213-ІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», з урахуванням Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020.
Позовна заява фактично обґрунтована тим, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 046050018418 від 17 жовтня 2023 року не відповідає вимогам законодавства та його висновки не відповідають інформації зазначеній у поданих позивачем документах для призначення пенсії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року позов задоволено частково.
Суд, визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 046050018418 від 17 жовтня 2023 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802) врахувати довідку № 382 від 03.08.2023, видану ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», та зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 01.03.1997 пo 13.12.2016.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 на підставі п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII), з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23.01.2020 рішенні №1-р/2020. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Рішення суду мотивовано тим, що у відповідача не було законних підстав для не зарахування періодів роботи позивача зазначених у довідці № 382 від 03.08.2023 року до пільгового стажу, оскільки довідка містить конкретні відомості, визначені Порядком №637, а саме про періоди роботи позивача, посаду, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списку, до яких включається цей період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Також, суд першої інстанції зазначив, що у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 як найбільш сприятливий для позивача, а не Закону №1058-ІV, що відповідає правовим висновкам, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 листопада 2021 року у справі №360/3611/20. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржило його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що відомості трудової книжки позивача не містять всієї інформації для зарахування спірних періодів його роботи до пільгового стажу. Також, відповідач зазначає про те, що рішення Конституційного суду України від 23.01.2020 року № 1-р/2020 не відновлює дію Закону №1788-ХІІ і не змінює правове регулювання спірних відносин у цій справі.
Згідно з відзивом на апеляційну скаргу, позивач зазначаючи про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції з'ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що 10 жовтня 2023 року позивач звернувся до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та доданими до заяви документами (а.с.33).
За принципом екстериторіальності заяву передано на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 17.10.2023 року №046050018418 позивачу відмовлено у призначенні пенсії (а.с.39).
В рішенні зазначено: вік заявника - 45 років; страховий стаж особи становить 28 років 07 місяців 23 дні; стаж для визначення права на пенсію становить 30 років 07 місяців 23 дні. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи, що зазначені в довідці №382 від 03.08.2023 року, що видана ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», оскільки відсутнє посилання на Постанову КМУ «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», яка діяла на час роботи заявниці. Право на пенсійну виплату відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-ІV заявниці набуде після 50-річного віку, з 30.07.2028 року (а.с.39).
Законність та обґрунтованість вищезазначеного рішення є предметом спору переданого на вирішення суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
03 жовтня 2017 року Верховною Радою України ухвалено Закон № 2148-VIII, що доповнив Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) розділом XIV-1, який містить пункт 1 частини другої статті 114 такого змісту:
«На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах».
За приписами статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість згідно з пунктом «а» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «а» статті 13 Закону №1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 45 років до 50 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону №1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Таким чином, Рішенням №1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону №1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
У зв'язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 45 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 45 років, тоді як другий - у 50 років.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020 як найбільш сприятливий для позивача, а не Закону №1058-ІV.
Такий висновок суду відповідає правовим висновкам, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 листопада 2021 року у справі №360/3611/20. Щодо доводів відповідача в оскаржуваному рішенні про те, що до пільгового стажу не зараховано періоди роботи, що зазначені в довідці №382 від 03.08.2023 року, що видана ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», оскільки відсутнє посилання на Постанову КМУ «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», яка діяла на час роботи заявниці, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок - №637).
Пунктом 1 Порядку встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Тобто, трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, при цьому для зарахування до пільгового стажу роботи трудова книжка повинна мати записи щодо безпосередньої зайняті повний робочий день працівника на відповідних роботах, відомості щодо віднесення такої роботи до відповідного Списку, що затверджено Кабінетом Міністрів України, атестацію робочого місця.
Як вбачається з матеріалів справи, записи трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 не містять інформації щодо безпосередньої зайняті повного робочого дня позивача на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, інформації щодо віднесення таких робіт до відповідних списків затверджених робіт і професій затверджених Кабінетом Міністрів України.
Відсутність вищезазначеної інформації у трудовій книжці не дає підстав для зарахування спірних періодів роботи позивача до пільгового стажу роботи лише на підставі відомостей трудової книжки.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, у спірних відносинах для підтвердження пільгового стажу позивача мають бути надані уточнюючі довідки роботодавцем або його правонаступником.
Пунктом 20 Порядку №637 визначено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, в яких має бути зазначені періоди, що зараховуються до спеціального трудового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, що зараховується до спеціального трудового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, на підставі яких видана довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було надано відповідачам уточнюючу довідку №382 від 03.08.2023 року видану ПрАТ «Центральним гірничо-збагачувальний комбінат» (а.с.23).
Зі змісту вищезазначеної довідки вбачається, що позивач працював повний робочий день на Криворізькому державному Центральному гірничо-збагачувальному комбінаті (ВАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» початкова назва):
у виробництві - рудпідготовка, збагачення, окускування (агломерація, брикетування, згрудкування), випалювання руд і нерудних копалин:
- з 01.03.1997 року по 17.09.2001 року - машиністом конвеєра 3 розряду дільниці приготування шихти фабрики огрудкування (передбачено Списком №1, розділ II, п. 1020100а-13777, затвердженого постановою КМУ №162 від 11.03.1994);
- з 18.09.2001 року по 30.09.2001 року - дозувальником дільниці приготування шихти фабрики огрудкування та з 01.10.2001 року по 15.01.2003 року - дозувальником 4 розряду дільниці приготування шихти і огрудкування фабрики огрудкування (передбачено Списком № 1, розділ II, п.1020100а-11858, затвердженого постановою КМУ №162 від 11.03.1994);
у виробництві - підготовка руд, збагачення, окускування (агломерація, брикетування, огрудкування), випалювання руд і нерудних копалин:
- з 16.01.2003 року по 13.12.2016 року - дозувальником 4 розряду дільниці приготування шихти і огрудкування фабрики огрудкування (передбачено Списком №1, розділ II, п. 2а-3а, затвердженого постановою КМУ №36 від 16.01.2003 року).
Повний робочий день був зайнятий в технологічному процесі випалювання рудних копалин, що містять у пилу 2% і більше кристалічного (вільного) двооксиду кремнію.
За період з 01.03.1997 року по 31.12.2003 року стаж пільгової роботи за Списком №1 становить 06 років 10 місяців 01 день.
За даними обліку робочого часу пільговий стаж за Списком №1 становить: за 2004 рік - 12 місяців; за 2005 рік -10 місяців; за 2006 рік - 01 місяць 03 дні; за 2008 рік - 03 місяці; за 2009 рік - 12 місяців; за 2010 рік -12 місяців; за 2011 рік - 12 місяців, за 2012 рік -11 місяців 29 днів; за 2013 рік -12 місяців; за 2014 рік -11 місяців; за 2015 рік - 11 місяців 29 днів; за 2016рік -11 місяців 09 днів.
Підставою видачі довідки є особові картки, особові рахунки, атестація робочих місць з умов праці - наказ №84а від 28.02.1994 року, наказ №786 від 08.09.1998 року, наказ №302 від 26.03.1999 року, наказ №403 від 30.03.2004 року, лист на продовження терміну дії наказу про атестацію робочих місць №003/07-1-420 від 16.12.2008 року, наказ №1003 від 30.06.2010 року, наказ №622 від 30.06.2015 року, технологічний процес роботи цеху, довідка цеху.
Тобто, зі змісту вищезазначеної довідки вбачається, що в ній наявне посилання на Постанову КМУ «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», яка діяла на час роботи заявниці, що спростовує висновки зроблені відповідачем у рішенні № 046050018418, як наслідок таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року у справі №160/29827/23 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 03 квітня 2024 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя В.А. Шальєва
суддя С.М. Іванов