Справа № 638/5806/24
Провадження № 1-кс/638/1375/24
Іменем України
03 квітня 2024 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора Ізюмської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024221070000412 від 27 березня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
Слідчим відділом Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, за процесуального керівництва Ізюмської окружної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024221070000412, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 березня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за фактом того, що 27.03.2024 о 13:00 до чергової частини СПД №1 Ізюмського РУП надійшло повідомлення (ЄО№642 від 27.03.2024) від чергового ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області (ЄО №1995 від 27.03.2024) до ч/ч надійшла заява від ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел.: НОМЕР_1 мешканця: АДРЕСА_1 , про те, що заявником в ніч з 26.03.2024 на 27.03.2024 поблизу с. Богуславка Ізюмського району Харківської області з залізничної лінії було здійснено крадіжку контактного дроту загальною вагою приблизно 100 кг.
27 березня 2024 року в період часу з 15:14 год по 16:14 год слідчим СВ ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 , проведено огляд місця події на відкритій ділянці місцевості поблизу буд. АДРЕСА_2 , де оглянуто та вилучено:
1) легковий автомобіль ВАЗ 2104, синього кольору, р.н. НОМЕР_2 , який перебуває у фактичній власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 фрагменти металевого троса, діаметром 1,2 см, в кількості 47 фрагментів різної довжини, загальною вагою 28,5 кг;
2) фрагменти металевого дроту, ззовні схожого на мідний, діаметром 1 см, в кількості 165 фрагментів різної довжини, загальною вагою 95,6 кг; металеві ножиці по металу (гвинторіз) червоного кольору без маркувань.
Крім того, під час затримання ОСОБА_4 27.03.2024 в порядку ст. 208 КПК України, здійснено обшук останнього, в ході якого виявлено та вилучено: Мобільний телефон «Honor Х8а» ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 , з сім-картами з номерами НОМЕР_5 та НОМЕР_6 .
Також, під час затримання ОСОБА_6 27.03.2024 в порядку ст. 208 КПК України, здійснено обшук останнього, в ході якого виявлено та вилучено: Мобільний телефон «Redmi Note 12» ІМЕІ 1: НОМЕР_7 , ІМЕІ 2: НОМЕР_8 , з сім-картою з номером НОМЕР_9 .
Постановою слідчого СВ Ізюмського РУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 від 28 березня 2024 року вказане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12024221070000412.
28 березня 2024 року засобами поштового зв'язку прокурор Ізюмської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, в якому просить накласти арешт: 1) на вилучене під час огляду місця події 27 березня 2024 року в період часу з 15:14 год по 16:14 год майно, а саме - легковий автомобіль ВАЗ 2104, синього кольору, р.н. НОМЕР_2 , який перебуває у фактичній власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 фрагменти металевого троса, діаметром 1,2 см, в кількості 47 фрагментів різної довжини, загальною вагою 28,5 кг; - фрагменти металевого дроту, ззовні схожого на мідний, діаметром 1 см, в кількості 165 фрагментів різної довжини, загальною вагою 95,6 кг; металеві ножиці по металу (гвинторіз) червоного кольору без маркувань. 2) на вилучене під час обшуку ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України 27 березня 2024 року майно, а саме Мобільний телефон «Honor Х8а» ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 , з сім-картами з номерами НОМЕР_5 та НОМЕР_6 ; 3) на вилучене під час обшуку ОСОБА_6 в порядку ст. 208 КПК України 27 березня 2024 року майно, а саме Мобільний телефон «Redmi Note 12» ІМЕІ 1: НОМЕР_7 , ІМЕІ 2: НОМЕР_8 , з сім-картою з номером НОМЕР_9 .
В обґрунтування клопотання зазначила, що вказані речі (предмети) мають доказове значення по даному кримінальному провадженню, визнані речовими доказами та зможуть сприяти розкриттю даного кримінального правопорушення та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, а також має значення для встановлення істини під час досудового розслідування. Крім того, на даних предметах могли зберегтися сліди вчинення кримінального правопорушення, вказані предмети будуть направлені до експертної установи для проведення відповідних експертиз, що мають важливе значення для проведення досудового розслідування.
В судове засідання прокурор не з'явилася, надала заяву про розгляд клопотання за її відсутністю. Неявка власника не перешкоджає розгляду клопотання.
Суд, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов висновку про задоволення клопотання з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 133, п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні (ч. 5 ст. 132 КПК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно з ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).
На підставі викладеного, з урахуванням положень ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурор довів, що вилучене під час огляду місця події майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, зберегло на собі сліди кримінального правопорушення, при цьому потреби досудового розслідування виправдовують арешт майна, оскільки без застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження неможливе збереження зазначеного майна.
У зв'язку з викладеним, слідчий суддя дійшов висновку, що повернення вилученого майна може негативно вплинути на встановлення істини по кримінальному провадженню та встановлення усього кола осіб, причетних до скоєння вказаного кримінального правопорушення, у зв'язку з чим суд вважає за доцільне накласти арешт на тимчасово вилучене майно з метою збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України), оскільки ненакладення арешту на тимчасово вилучене майно та повернення особі, у якої воно було вилучене, може призвести до його втрати, пошкодження.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій серед іншого зазначає заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно (п. 4 ч. 5 ст. 173 КПК України).
Керуючись ст. 131-132, 170-173, 309,372 КПК України,
постановив:
Клопотання Ізюмської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024221070000412 від 27 березня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.185 КК України- задовольнити.
Накласти арешт, шляхом заборони володіння, користування та розпорядження, на тимчасово вилучене майно, яке було вилучене:
1) під час огляду місця події 27 березня 2024 року в період часу з 15:14 год по 16:14 год на відкритій ділянці місцевості поблизу буд. АДРЕСА_2 , а саме:
- легковий автомобіль ВАЗ 2104, синього кольору, р.н. НОМЕР_2 , який перебуває у фактичній власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 фрагменти металевого троса, діаметром 1,2 см, в кількості 47 фрагментів різної довжини, загальною вагою 28,5 кг;
- фрагменти металевого дроту, ззовні схожого на мідний, діаметром 1 см, в кількості 165 фрагментів різної довжини, загальною вагою 95,6 кг; металеві ножиці по металу (гвинторіз) червоного кольору без маркувань;
2) під час обшуку ОСОБА_4 , затриманого в порядку ст. 208 КПК України, 27 березня 2024 року, а саме:
- Мобільний телефон «Honor Х8а» ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 , з сім-картами з номерами НОМЕР_5 та НОМЕР_6 ;
3) під час обшуку ОСОБА_6 , затриманого в порядку ст. 208 КПК України, 27 березня 2024 року, а саме:
- Мобільний телефон «Redmi Note 12» ІМЕІ 1: НОМЕР_7 , ІМЕІ 2: НОМЕР_8 , з сім-картою з номером НОМЕР_9 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1