Справа № 560/4615/24
03 квітня 2024 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Божук Д.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Підставою позову позивач зазначає порушення відповідачем вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Адміністративний позов подано з дотриманням вимог статей 160, 161, 172 КАС України. Підстав для залишення без руху, а також для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.
Спір виник із публічно-правових відносин та, відповідно до статті 19 КАС України, належить до юрисдикції адміністративних судів і його слід розглядати у порядку адміністративного судочинства. Справа підсудна Хмельницькому окружному адміністративному суду.
При ознайомленні з позовною заявою суд встановив, що позивач пред'явив вимогу, яка згідно з положеннями частини 6 статті 12 КАС України належить до справ незначної складності та її необхідно розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
До суду позивачем також подано клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Суд враховує, що КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Так, частиною першою статті 233 КЗпП України (у редакції Закону №2352-ІХ) встановлено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" (далі - Закон № 2352) внесені зміни до КЗпП України.
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Закону № 2352 цей Закон набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а саме з 19 липня 2022 року.
Внаслідок набрання чинності Законом № 2352 зазнало змін правове регулювання правовідносин, які виникли з питань стягнення заробітної плати.
Водночас, Закон № 2352 не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності, тобто, його норми не мають зворотної дії у часі.
Таким чином, Закон № 2352 містить норми прямої дії та поширює свою дію тільки на ті правовідносини, які виникли та існують після набрання ним чинності, тобто з 19 липня 2022 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року №1/99-рп, ч. 1 ст. 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Відповідно, зміст суб'єктивного права особи, у тому числі права особи на звернення до суду, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення відповідного права.
Тобто, тривалість строку звернення до суду не змінюється в разі подальших змін законодавства, яке регулює відповідні відносини. Тому строк звернення до суду розпочинається і закінчується з урахуванням тієї тривалості, яка передбачалася на момент початку перебігу відповідного строку.
При цьому тривалість строку звернення до суду не змінюється залежно від того, коли було реалізоване право на позов.
Таке правозастосування узгоджується з нормою ч. 4 ст. 3 КАС, відповідно до якої закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Таким чином, незважаючи на те, що з цим позовом позивач звернувся до суду у 2024 році, при вирішенні питання щодо дотримання ним строку звернення до суду має застосовуватися норма ч. 2 ст. 233 КЗпП України, в редакції до внесення змін Законом № 2352, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин і передбачала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Тому в задоволенні клопотання позивача слід відмовити.
Керуючись статтями 162-164, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду відмовити.
Надати відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі.
Надати позивачу строк для подання відповіді на відзив - 5 днів з дня вручення йому відзиву на позов.
Надати відповідачу строк для подання до суду заперечення на відповідь позивача на відзив - 5 днів з дня вручення йому відповіді на відзив.
Копія відзиву (відповіді на відзив, заперечення) та доданих документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву (відповіді на відзив, заперечення) до суду.
До відзиву (відповіді на відзив, заперечення) додаються : 1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву (відповіді на відзив, заперечення) і доданих доказів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяД.А. Божук