Справа № 133/4056/23
Провадження № 33/801/300/2024
Категорія: 146
Головуючий у суді 1-ї інстанції Пєтухова Н. О.
Доповідач: Мішеніна С. В.
02 квітня 2024 року м. Вінниця
Суддя Судової палати у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення Вінницького апеляційного суду Мішеніна С.В.
за участю
захисника: Голуб Н.Є.
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1
потерпілої: ОСОБА_2
представника потерпілої-захисника: Пилипенка В.П.
зі секретарем судового засідання Кузик В.С.
розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 05.03.2024 року про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 05.03.2024 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору на користь держави в особі Державної судової адміністрації України.
Не погодившись із вказаною постановою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 05.03.2024 року скасувати, провадження в справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 мотивовано тим, що судом в порушення ст.245, 251,252, 280 КУпАП не надано оцінки всім доказам в сукупності та невірно прийнято рішення щодо доведеності вини за ст. 124 КУпАП, не прийнято до уваги порушення ст. 256 КУпАП при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
На думку ОСОБА_1 ДТП сталася в результаті неналежного виконання ЗУ « Про дорожній рух» міською радою та власниками автомобільних доріг.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши захисника Голуб Н.Є., особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , які просили задоволити апеляційну скаргу, потерпілу ОСОБА_2 , представника потерпілої-захисника ОСОБА_3 , які просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню огляду на наступне.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З матеріалів провадження вбачається, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №135851 від 14.12.2023 року, складеного інспектором СРПП ВП №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Шевчуком В.О. ОСОБА_1 , 14.12.2023 о 08:05, в м. Козятин по вул. Єдності, керуючи т/з RENAULT MEGANE, д.н.з. НОМЕР_1 , не врахувавши дорожньої обстановки, на слизькій ділянці дороги, не впоралась з керуванням, виїхала на смугу зустрічного руху та скоїла зіткнення з т/з AUDI A4, д.н.з, НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному напрямку. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Вказаними діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 11.3, 11.4 ПДР України, відповідальність за що передбачена ст. 124 КУпАП.
У п.11.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 зазначено, що на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.
У п.11.4. на дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги.
Диспозиція ст. 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України у пункті 26 постанови «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року, суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.
Висновок суду першої інстанції про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України, а саме порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Судом належним чином перевірено доводи захисника та ОСОБА_1 , щодо відсутності в діях останньої вини, та дано оцінку доказам відповідно до ст. 252 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вчинення нею дорожньо-транспортної пригоди, а висновки суду зроблені на припущеннях, однак, на переконання апеляційного суду, вказані доводи є безпідставними.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У ст. 252 КУпАП зазначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Визнаючи ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що її вина доведена матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 135851 від 14.12.2023; схемою місця ДТП та письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і такий висновок є обґрунтованим, оскільки зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Крім того, згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №922060 від 14.12.2023 року ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126, ч.1 ст. 121, ч. 2 ст. 36 КУпАП за те, що 14.12.2023 о 08 год 05 хв. в м. Козятині по вул. Єдності 35 водій ОСОБА_1 керувала т/з RENAULT MEGANE, д.н.з. НОМЕР_1 та не мала при собі поліса обов”язкового страхування наземних транспортних засобів, свідоцтва про реєстрацію наземних транспортних засобів, а також шини на задній осі транспортного засобу мали відшарування протектора і боковини,чим порушила п.2.1б,2.1г, 31,4.5 б ПДР України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КпАП України.
За змістом статей 254, 255, 256 КпАП України протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КпАП України, у якому крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і розцінюється як основне джерело доказів.
Відповідно до статті 256 КпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений та підписаний уповноваженою на те особою - інспектором СРПП ВП №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Шевчук В.О., зазначено суть адміністративного правопорушення та опис встановлених обставин, підписаний ОСОБА_1 , проставивши в ньому свій підпис без будь-яких зауважень
Під час складання протоколу ОСОБА_1 були роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 сумніву не викликає, оскільки складений уповноваженою особою відповідно до вимог ст. ст. 254, 256 КУпАП , тому є належним доказом по справі.
Твердження ОСОБА_1 , що в порушення вимог пункту I Розділу II пункту 1 розділу 9 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» схема місця ДТП не підписана учасниками ДТП та поліцейським суд апеляційної інстанції не приймає.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що схему ДТП підписано понятими ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , потерпілою ОСОБА_2 слідчим СВ СРПП ВП №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області Павлівським А.В., будь-які зауваження щодо зазначеного у ній відсутні.
Відсутність підпису ОСОБА_1 не впливає на достовірність вказаного доказу.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не заперечує факт ДТП.
Відмова суду у допиті слідчого СВ Козятинського ВП №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області Павлівського А.В. не свідчить про упередженість, оскільки підпис ОСОБА_8 у плані-схемі до протоколу ДТП підтверджує, що вказана особа її складала.
Дійсно ЗУ "Про дорожній рух" ст.6, ст. 9 визначено компетенцію міських рад та власників автомобільних доріг.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно ЗУ «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353 встановлений ПДР, затвердженими постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306.
Відповідно п. 1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством, а згідно ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, ПДР та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Посилання ОСОБА_1 на те, що фактичною підставою ДТП стали не її протиправні дії чи бездіяльність, а виключно незадовільний стан дорожнього покриття, не впливають на обґрунтованість висновку суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_1 у порушенні п.п. 11.3, 11.4 ПДР України, внаслідок чого сталася ДТП, в результаті якої було пошкоджено транспортні засоби.
Порушення ОСОБА_1 п.п. 11.3, 11.4 ПДР Україн доведено.
ОСОБА_1 доказів щодо незадовільного стану дорожнього покриття не надано.
З аналізу чинного законодавства вбачається, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху України та у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, мають необґрунтований та суб'єктивний характер, оскільки пов'язані лише з її незгодою з рішенням по справі , ухваленим суддею та повністю спростовуються низкою доказів, на які посилався суддя у оскаржуваній постанові,
Суд в дотримання вимог ст.252 КУпАП всебічно, повно, об'єктивно дослідив всі обставини справи в їх сукупності та дійшов вірного висновку, щодо наявності підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.
Таким чином, невизнання вини ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення, суд апеляційної інстанції розцінює, як бажання уникнути від адміністративної відповідальності.
Відповідно ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При вирішенні питання щодо адміністративного стягнення, судом дотримано вимог ст.33 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги є безпідставними.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 05.03.2024 року про притягнення ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: Світлана МІШЕНІНА