Справа № 136/234/24
провадження №3/136/93/24
03 квітня 2024 року м. Липовець
Суддя Липовецького районного суду Вінницької області Іванець О.Д., за участю секретаря судового засідання Рипюк Т.П., прокурорів ОСОБА_1 , Струся О.Ю. особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , його захисника адвоката Панасюк К.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , працює на посаді провідного інженера ПрАТ "Зернопродукт МХП", депутат 8 сликання Липовецької міської ради, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не притягувався до адміністративної відповідальності
за ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП,
ОСОБА_2 являючись депутатом 8 скликання Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області, будучи відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, та в силу примітки до статті 172-7 КУпАП, також суб'єктом адміністративного правопорушення пов'язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена статтею 172-7 КУпАП «Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів», в порушення вимог ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», 06.07.2022 будучи присутнім на засіданні 37 сесії восьмого скликання Липовецької міської ради при розгляді питання №16 Про надання в оренду ПрАТ «ЗЕРНОПРОДУКТ МХП» земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, публічно не повідомив сесію про наявність у нього реального конфлікту інтересів, тобто суперечності між його приватним інтересом так як він зацікавлений не зашкодити вигідним для нього договірним трудовим відносинам з ПрАТ «ЗЕРНОПРОДУКТ МХП», та дискреційними повноваженнями депутата 8 скликання Липовецької міської ради, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень на сесії міської ради, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 172-7 КУпАП, тобто - неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів.
Крім того, ОСОБА_2 являючись депутатом 8 скликання Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області, будучи відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, та в силу примітки до статті 172-7 КУпАП, також суб'єктом адміністративного правопорушення пов'язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена статтею 172-7 КУпАП «Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів», в порушення вимог ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», 06.07.2022 будучи присутнім на засіданні 37 сесії восьмого скликання Липовецької міської ради при розгляді питання №16 Про надання в оренду ПрАТ «ЗЕРНОПРОДУКТ МХП» земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, вчинив дію шляхом обговорення та голосування за вказане питання «ЗА», цим самим прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, тобто суперечності між його приватним інтересом так як він зацікавлений не зашкодити вигідним для нього трудовим відносинам з ПрАТ «ЗЕРНОПРОДУКТ МХП», та дискреційними повноваженнями депутата 8 скликання Липовецької міської ради, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень на сесії міської ради, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 172-7 КУпАП, тобто - вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
На розгляд суду надійшли відповідні матеріали справ про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_2 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (протоколи про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією №73 та №74 від 05.02.2024).
Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
За таких обставин, при підготовці справи про адміністративне правопорушення до розгляду, суддя приходить до висновку про доцільність об'єднання даних справ в одне провадження, а також присвоєння Єдиного унікального номеру судової справи №136/234/24 (провадження № 3/136/93/24).
У судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень не визнав у повному обсязі, від дачі показів суду відмовився. Втім, надаючи пояснення при складанні протоколів про адміністративні правопорушення ОСОБА_2 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП визнавав. Вказав, що з 12.09.2016 по теперішній час він працює в ПрАТ "Зернопродукт МХП", з 2020 року він є депутатом Липовецької міської ради. Вимоги та антикорупційні обмеження відповідно до Законів України "Про запобігання корупції" та "Про місцеве самоврядування в Україні" йому відомі. При цьому, він приймав участь при розгляді та голосуванні питання №16 Про надання в оренду ПрАТ «Зернопродукт МХП» земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Про наявність у нього реального конфлікту інтересів місцеву раду не повідомляв.
Захисником ОСОБА_2 адвокатом Панасюк К.Ю. було заявлено клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення стосовно її підзахисного у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Свою позицію адвокат мотивувала тим, що при прийнятті ОСОБА_2 рішення про надання в оренду ПрАТ «Зернопродукт МХП» земельної ділянки у нього був відсутній приватний інтерес, що суперечив би його дискреційним повноваженням депутата, не дивлячись на те, що він перебував і перебуває у трудових відносинах з зазначеним підприємством. А відповідно у її підзахисного відсутній реальний конфлікт інтересів, що виключає наявність складів корупційних адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП. Крім того, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять будь-яких доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_2 реального конфлікту інтересів при прийнятті вищезазначеного рішення.
Така позиція особи, що притягується до адміністративної відповідальності та її захисника розцінюється судом як обрана лінія захисту з метою уникнення покарання за вчинені адміністративні правопорушення, адже вона не узгоджуються з іншими матеріалами справи та в повному обсязі спростовуються ними. В той же час, вина ОСОБА_2 у повній мірі доведена зібраними у матеріалах справи про адміністративне правопорушення доказами.
Прокурор, в судовому засіданні вказав на наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та 2 ст. 172-7 КУпАП, що є підставою для притягнення його до відповідальності та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступних висновків.
ОСОБА_2 являючись депутатом 8 скликання Липовецької міської ради будучи згідно пп.«б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення ч. 1, 2 ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції», ч. 1, 2 ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не вжив заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, не повідомив сесію Липовецької міської ради про виникнення реального конфлікту інтересів та вчинив дію і прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, чим скоїв адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, відповідальність за які передбачена ч. 1, 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно рішення № 1 першої сесії 8 скликання Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області від 20.11.2020 року ОСОБА_2 набув повноважень депутата 8 скликання Липовецької міської ради.
Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність у разі порушення ними Конституції або законів України.
Згідно з пп. «б» п.1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_2 є суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону, а тому в силу примітки до статті 172-7 КУпАП, вона є суб'єктом адміністративного правопорушення пов'язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена статтею 172-7 КУпАП «Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції», правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів, суддів Конституційного Суду України, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.
Так, згідно ч. 2 ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції» у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.
Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.
У відповідності до статті 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради публічно повідомляє про конфлікт інтересів, який виник під час участі у засіданні ради, іншого колегіального органу (комісії, комітету, колегії тощо), відповідному колегіальному органу та не бере участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідним колегіальним органом.
Згідно до абзацу 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях, що зазначено у абзаці 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції».
Пунктом 6.7. методичних рекомендацій НАЗК №13 від 21.102022 встановлено, що конфлікт інтересів у діяльності осіб під час роботи в колегіальних органах Законом передбачено особливий порядок врегулювання конфлікту інтересів, який виникає в особи під час роботи у складі колегіального органу (ч. 2 ст. 35-1 Закону).
Зазначені правила врегулювання конфлікту інтересів мають застосовуватися як під час участі особи в роботі колегіального органу, що є окремою юридичною особою (наприклад, Центральна виборча комісія, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Рахункова палата), так і в колегіальному органі без статусу юридичної особи (наприклад, дисциплінарна комісія, комісія з розподілу службового житла, комісія з преміювання тощо).
Так, у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участі у прийнятті рішення цим органом.
Словосполучення «не має права брати участі у прийнятті рішення» стосовно особи, у якої виник конфлікт інтересів у конкретному питанні, яке розглядається колегіальним органом, зумовлює:
- заборону особі брати участь у підготовці документів для прийняття рішення колегіальним органом із відповідного питання;
- неможливість враховувати особу під час визначення кількості членів, необхідних для правомочності розгляду колегіальним органом відповідного питання;
- заборону на участь особи в розгляді (обговоренні) такого питання;
- заборону на участь особи в прийнятті рішення колегіальним органом (голосуванні) з такого питання.
У пункті 2.2.1 вищезазначеного роз'яснення НАЗК вказані типові обставини та ситуації, що свідчать про наявність приватного інтересу чи зумовлюють його виникнення, де, серед іншого. зазначено і договірні відносини, зокрема трудові, де сутність приватного інтересу полягає у небажанні зашкодити вигідним для особи договірним відносинам.
Згідно листа ПрАТ "Зернопродукт МХП" №29 від 09.01.2024 ОСОБА_2 з 12.09.2016 перебуває у трудових відносинах з даним підприємством, що підтверджено ним у судовому засіданні.
У відповідності до рішення №954 37 сесії 8 скликання Липовецької міської ради від 06.07.2022 «Про надання в оренду ПрАТ «ЗЕРНОПРОДУКТ МХП» земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», було надано в оренду ПрАТ «ЗЕРНОПРОДУКТ МХП» строком на 1 рік земельну ділянку комунальної власності сільськогосподарського призначення площею 5,0000 га.
Відповідно до витягу з протоколу 37 сесії 8 скликання Липовецької міської ради від 06.07.2022 питанням 16 заслухано "Про надання в оренду ПрАТ «ЗЕРНОПРОДУКТ МХП» земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Після дискусії проект рішення поставлено на голосування за основу та в цілому. Голосували усього 23 депутати, з них: «За» - 20, «Проти» - 0, «Утрималися» - 3, «Не голосували» - 1. Проект рішення з 16 питання прийнято за в цілому більшістю голосів. Результати відкритого поіменного голосування додаються.
Відповідно до Результатів відкритого поіменного голосування 37 сесії 8 скликання від 06.07.2022 до питання №16 За основу та в цілому ОСОБА_2 голосував «ЗА».
Аналізуючи витяг з протоколу засідання 37 сесії Липовецької міської ради 8 скликання від 06.07.2022 року ОСОБА_2 під час розгляду питання №16 Про надання в оренду ПрАТ «ЗЕРНОПРОДУКТ МХП» земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, публічно не оголосив про виникнення конфлікту інтересів та прийняв участь у обговорені питання, зокрема, відомості про публічне оголошення ОСОБА_2 про наявність конфлікту інтересів у протоколі відсутні, а тому воно публічно не оголошувалось.
Керуючись вище викладеним, ОСОБА_2 , цілком усвідомлюючи, що вказане питання стосується суб'єкта господарювання з яким він перебуває в трудових відносинах, маючи приватний інтерес не зашкодити таким відносинам та дискреційні повноваження депутата на сесіях Липовецької міської ради достовірно знаючи, що в нього виник реальний конфлікт інтересів свідомо допустив та публічно не повідомив сесію про його виникнення та взяв участь у розгляді вказаного питання цим самим вчинив дію шляхом голосування за вказане питання, перебуваючи в умовах реального конфлікту інтересів, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції».
З огляду на вищевикладені факти встановлено, що приватний інтерес наявний у ОСОБА_2 , він суперечить його представницьким повноваженням і така суперечність реально впливає на об'єктивність та неупередженість прийняття ним рішень і вчинення дій, оскільки він зацікавлений не зашкодити вигідним для нього трудовим відносинам.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до п. 10 ст. 1 Закону правопорушення, пов'язане з корупцією - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені дим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Згідно із статтею 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у діях ОСОБА_2 вбачаються склади адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, а його вина у вчиненні даних правопорушень доведена наступними доказами:
- Протоколами №73 та №74 про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією від 05.02.2024;
- Рішенням Липовецької міської ради №1 від 20.11.2020 про початок повноважень депутатів Липовецької міської ради;
- Витягом з протоколу 37 сесії 8 скликання Липовецької міської ради від 06.07.2022;
- Рішенням №954 37 сесії 8 скликання Липовецької міської ради від 06.07.2022;
- Протоколом поіменного голосування депутатів за рішення Липовецької міської ради від 06.07.2022 «Про надання в оренду ПрАТ «ЗЕРНОПРОДУКТ МХП» земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва»;
- Листом ПрАТ «ЗЕРНОПРОДУКТ МХП» №29 від 09.01.2024;
- Письмовими поясненнями ОСОБА_2 .
Вищевказані матеріали, що додані до протоколів, в силу ст. 251 КУпАП, є доказами в справі про адміністративні правопорушення.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП України, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Оскільки відповідальність, передбачена ч. 2 ст.172-7 КУпАП є більш суворою, ніж за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, стягнення має бути накладено в межах санкції ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Визначаючи міру адміністративного стягнення, яке необхідно призначити правопорушникові, суд вважає доцільним та достатнім для виховання особи та запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальних межах санкції ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, до спеціального фонду Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 9, 23-24, 27, 33-35, 36, ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7, ст.ст. 221, 251-252, 276, 283-284, 294 КУпАП, суд
Об'єднати в одне провадження матеріали про адміністративні правопорушення за номерами №136/234/24 (провадження № 3/136/93/24) та №136/235/24 (провадження №3/136/94/24 відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 та присвоїти єдиний унікальний номер судової справи №136/234/24 (провадження № 3/136/93/24).
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп., зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 днів із дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів із дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Постанова судді в справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10-ти днів із дня винесення постанови.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо в поновленні строку відмовлено. Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду.
Повний текст рішення суду складено 03.04.2024.
Суддя О.Д. Іванець