Справа № 517/331/24
Провадження № 3/517/283/2024
04 квітня 2024 року смт. Захарівка
Суддя Фрунзівського районного суду Одеської області Тростенюк В.А., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер невідомий, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП,
До Фрунзівського районного суду Одеської області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ПдРУ № 256354 від 10 березня 2024 року встановлено, що 10 березня 2024 року біля 23 год. 45 хв. поблизу с. Павлівка Роздільнянського району Одеської області, на відстані до 1000 метрів від лінії ДКУ було виявлено гр. України ОСОБА_1 , який намагався перетнути державний кордон України поза пунктами пропуску на вихід з України в Республіку Молдову, на напрямку с. Павлівка (Україна) - с. Мачарівка (Республіка Молдова) в пішому порядку, з документами, що посвідчують особу, чим порушив вимоги ст. 9 ЗУ «Про державний кордон України». Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, однак в матеріалах справи наявна заява та довідка про доставку SMS, згідно яких останній повідомлений про розгляд справи у приміщенні Фрунзівського районного суду Одеської області. У вищевказаній заяві ОСОБА_1 вказує, що у разі неявки у судове засідання просить розглядати справу за його відсутності, вину визнає повністю.
Разом з тим, рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Зокрема, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаній демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 204-1 КУпАП цього ж Кодексу, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не є обов'язковою.
У зв'язку з цим, вважаю за можливе розглянути дану справу у відсутність ОСОБА_1 враховуючи, що права та законні інтереси особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у даному випадку, жодним чином не будуть порушені.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановлюючи наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, повністю доведена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення ПдРУ № 256354 від 10 березня 2024 року, з якого вбачаються дані про особу, дату, час, місце та обставини скоєного ним правопорушення; рапортом в.о. начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) лейтенанта ОСОБА_2 від 11 березня 2024 року; схемою місцевості виявлення правопорушення від 11 березня 2024 року, письмовим поясненням гр. ОСОБА_1 від 10 березня 2024 року, витягом з бази даних інформаційно-телекомунікаційної системи «Ризик» від 10 березня 2024 року, довідкою про результати проведення перевірочних заходів та письмовою заявою гр. ОСОБА_1 від 10 березня 2024 року.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. У судді відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Згідно статті 9КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП настає за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади (формальний склад).
Статтею 9 Закону України «Про державний кордон України» визначено порядок перетинання державного кордону України, який здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.ст. 245, 278, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом. При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, а при розгляді справи слід з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Наведені висновки, що містяться в рішеннях ЄСПЛ є частиною національного законодавства, а тому суд вважає за необхідне їх застосувати при розгляді даної справи, вбачаючи на наявність таких самих випадків, про які йдеться у вищенаведених рішеннях суду міжнародної юрисдикції.
З урахуванням обставин справи, суд вважає доведену вину порушника у вчиненні порушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП та піддає його адміністративному стягненню у виді штрафу.
При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує особу правопорушника, обставини, які обтяжують та пом'якшують відповідальність.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 605, 60 грн., сплата якого передбачена п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ч. 1 ст. 204-1, ст.ст. 245, 251, 278, 283, 284 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суд, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер невідомий, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер невідомий, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня винесення постанови, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У випадку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, накладеного на нього, тобто 6 800 грн., що передбачено ст. 308 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до виконання на протязі трьох місяців з дня її винесення.
Суддя: