Справа № 522/21451/23
Провадження № 2/522/789/24
03 квітня 2024 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
в складі: судді Бондар В.Я.,
за участі секретаря судового засідання Єрганінової К.В.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач 02.11.2023 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовна заява мотивована тим, що з 25.10.2022 сторони проживають окремо, шлюбні відносини відсутні, господарство ведуть окремо. Збереженню шлюбу є неможливим.
Ухвалою суду від 03.11.2023 провадження у справі було відкрите, справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 13.12.2023.
У зв'язку з відсутністю доказів сповіщення відповідача, розгляд справи у судовому засіданні 13.12.2023 було відкладено до 06.02.2024.
З метою повторного сповіщення відповідача, розгляд справи у судовому засіданні 06.02.2024 було відкладено до 02.04.2024.
У судове засідання 02.04.2024 учасники справи не з'явилися, про час, дату та місце судового розгляду повідомлялися у встановленому законом порядку. Позивач у позові розглянути справу за його відсутності.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Зважаючи на не явку відповідача до суду, який повідомлявся належним чином про дату, час і місце судового засідання, відсутність відзиву та відсутність заперечень з боку позивача, суд проводить заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлене 03 квітня 2024 року.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позову, зважаючи на наступне.
Судом встановлено, що 31 серпня 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб, про що Малиновським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області було складено актовий запис №2679, про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, тому що родина фактично розпалася і її відновлення неможливо, при обставинах, зазначених позивачем, їх шлюбний союз фактично розпався, на примирення позивач категорично не згоден, оскільки сторін по справі нічого не об'єднує, а також той факт, що один з подружжя або обоє мають право звернутися із заявою в суд про розірвання шлюбу й це право підлягає судовому захисту.
Одночасно, суд вважає, що подальше спільне життя чоловіка й жінки та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому що сторони подружні відносини припинили й спільного господарства не ведуть, даний факт має істотне значення.
Шлюб це сімейний добровільний та рівноправний союз жінки та чоловіка, їх спільність, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану та спрямований на створення сім'ї.
Добровільність шлюбу одна з основних його засад.
Загальна декларація прав людини у ч. 2 ст. 16 містить положення, за яким шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються, а за ст. 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, що одружуються.
За аналогією можливо зробити висновок, що й подальше існування сім'ї як добровільного союзу у разі відсутності добровільної згоди чоловіка чи жінки на такий союз сім'ю шлюб, не може мати місце, а також, приймаючи бажання й право одного з них розірвати шлюб не може бути незаконно порушене або одного з подружжя не можливо насильно, без його волі змусити перебувати у таких зареєстрованих як шлюб відносинах.
Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Добровільність шлюбу, тобто наявність вільної згоди, - це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання.
За ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Як вбачається з пояснень позивача зазначеної вільної згоди між сторонами по справі не має.
Чинне законодавство України забороняє примушування до шлюбу. Примушування - значить добиватися певної поведінки від особи за допомогою фізичного або психічного насильства.
Закріплені у законодавстві права дружини та чоловіка на повагу до своєї індивідуальності є засобом захисту психологічно слабшого у шлюбі від психічного диктату чи навіть агресії дружини, чоловіка або іншої особи. Воно схиляє до толерантності, терпимості у шлюбі, спрямовує кожного з них на спокійне, інтелігентне залагодження колізії індивідуальних рис характеру, життєвих звичок.
Однією з причин припинення шлюбу є його розірвання.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Оскільки шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, розірвання шлюбу може відбутися за їхньою спільною заявою або за заявою когось з них.
У ході розгляду справи, судом була перевірена наявність відповідних підстав для розірвання шлюбу, суд переконався у дійсному волевиявленні сторін по справі.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, оскільки було встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя, що має істотне значення.
Відповідно до ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно зі ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
З матеріалів справи вбачається, що сім'я розпалася остаточно, і шлюб носить формальний характер. Подальше сумісне проживання суперечить інтересам сторін, що мають істотне значення, а тому, позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 76-81, 258, 263, 265, 266, 280-282, 354, 496-497 ЦПК України, ст.ст. 110, 112, 113, 114 СК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований Малиновським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №2679 від 31 серпня 2019 року.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вважати розірваним у день набрання чинності цим рішенням.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Одеського апеляційного суду.
Повний текст рішення суду складено 03 квітня 2024 року.
Суддя В.Я. Бондар