03.04.2024 року
Справа №690/177/24
Провадження №3/690/92/24
03 квітня 2024 року м. Ватутіне
Суддя Ватутінського міського суду Черкаської області - Здоровило В.А., з участю адвоката Токар О.М., розглянувши матеріали, які надійшли із Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
14.03.2024 до Ватутінського міського суду Черкаської області із Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області надійшли адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 за ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД № 048039 від 03.03.2024 ОСОБА_1 03.03.2024 о 11.28 год. в м.Ватутіне Звенигородського району Черкаської області по вул. Залізничній, 67 керував автомобілем марки «ВАЗ - 111930», державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився у Ватутінській міській лікарні. Згідно висновку медичного огляду ОСОБА_1 перебуває у стані сп'яніння не уточненому (клінічно). Своїми діями порушив вимоги п. 2.9-а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що 03.03.2024 близько 11.28 год. коли він, керуючи автомобілем, зупинився на узбіччі по вул.Залізничній, до нього під'їхала патрульна машина і поліцейські не представившись належним чином та не повідомивши законність вимоги попросили показати документи, його автомобіль марки «ВАЗ - 111930», державний номерний знак НОМЕР_1 був припаркований біля будинку № 67 по вул.Залізничній в м. Ватутіне, Звенигородського району, Черкаської області, автомобілем він не керував. Працівники поліції не повідомивши причин проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та його прав, передбачених діючим законодавством, наполягали на проходженні огляду на стан алкогольного сп'яніння, від якого на місці він відмовився. Тоді працівники поліції повезли його до Ватутінської міської лікарні, де він проходив огляд у лікаря. Після Ватутінської міської лікарні його з не зрозумілих причин повезли до Звенигородської районної лікарні, де він відмовився від проходження огляду, оскільки перед цим вже відносно нього було проведено відповідний огляд. Ніяких документів у його присутності не складалося та з ними його ніхто не знайомив. Свідки які зазначені в протоколі йому не відомі, вони не були присутні ні при яких подіях з його участю. В матеріалах справи також наявне пояснення ОСОБА_2 , якого він не знає і йому не зрозуміло, як дана особа могла дати такі пояснення. Під час переїзду з м. Ватутіне до м. Звенигородки працівники поліції неодноразово зупиняли свій службовий автомобіль і вимагали від нього підписати якісь документи. Про дані дії працівників поліції він повідомляв у чергову частину поліції, однак ніяких відповідей на свої звернення не отримав. Також в ході спілкування з працівниками поліції, а саме з ОСОБА_3 він повідомив про наявний конфлікт інтересів. Однак працівник поліції ОСОБА_3 не відреагував на це, та продовжив вчиняти неправомірні дії. Тільки в суді йому стало відомо, що в цей день, а саме 03.03.2024 о 12 год. 36 хв. в м. Ватутіне, вул. Чайковського, 11 працівником поліції ОСОБА_3 було винесено постанову та накладено на нього адміністративне стягнення штраф 510,00 грн. за те, що 03.03.2024 о 11 год. 28 хв. в м. Ватутіне по вул. Залізничній, 67 він керував транспортним засобом будучи не пристебнутим ременем безпеки з непрацюючим стоп сигналом та не пред'явив реєстраційних документів на транспортний засіб, посвідчення водія та поліса страхування та вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст.126 КУпАП. Дану постанову він також вважає не законною, оскільки вона була винесена не на місці події м. Ватутіне вул. Залізнична, 67, а в м.Ватутіне, вул. Чайковського, 11. Порушення зазначені в постанові є видуманими працівником поліції ОСОБА_3 та не підтверджуються жодним належним доказом.
Захисник адвокат Токар О.М. просить провадження у даній справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки належних доказів керування ОСОБА_1 автомобілем та перебування його в стані алкогольного сп'яніння до матеріалів справи не додано. Всі письмові докази, які додані до протоколу про адміністративне правопорушення зібрані з грубим порушенням діючого законодавства та відомчих інструкцій як МВС так МОЗ України. Диск з відео файлами, який приєднаний до протоколу та знаходиться на а.с.11 взагалі не внесений до протоколу про адміністративне правопорушення і не може бути визнаний належним доказом.
Заслухавши ОСОБА_1 , його адвоката Токар О.М. та вивчивши матеріали справи про адміністративне порушення, оцінивши докази по справі відповідно до ст. 252 КУпАП, суддя дійшов висновку що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В судовому засіданні було досліджено відеозапис з нагрудного відеореєстратора поліцейського, на якому різними файлами зафіксовано спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 .. Відеозапис з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовано події, що відбувалися 03.03.2024 за участю ОСОБА_1 не підтверджує, що він керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, відеозапис не містить жодного моменту, на якому б було зафіксовано рух транспортного засобу або факт керування, крім того поліцейським на відеозаписі не зафіксовано факт складання висновку щодо результатів медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, який працівниками поліції був долучений до справи, та з якого вбачається, що ОСОБА_1 перебуває в стані сп'яніння не уточненому (клінічно), однак не зазначено проміле.
Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23 рп/2010у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.
За вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.
Відповідно до п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
В рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування. Проте, зазначення «водія» унеможливлює право застосування вказаного визначення в розумінні ст. 130 КУпАП, оскільки суттєво зменшує коло осіб, які можуть бути притягнуті до відповідальності за керування у нетверезому стані.
Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зрушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
За таких обставин, вважаю, що в матеріалах справи відсутні достатньо переконливі, чіткі та узгоджені між собою висновки чи схожі неспростовні презумпції факту щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння тобто не доведена обов'язкова складова об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того у матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази цього та має місце істотне порушення процедури фіксації адміністративного правопорушення та проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичній установі.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року в справі №536/1703/17 (провадження №К/9901/3839/17).
Відтак, із урахуванням вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю у його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 130, 247, 256, 268, 278 КУпАП, -
провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду, через Ватутінський міський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.А. Здоровило