Справа № 567/284/24
25 березня 2024 року м. Острог
Суддя Острозького районного суду Рівненської області Василевич О.В. , з участю секретаря Клімович О.О., законного представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Острог матеріали, які надійшли з Відділення поліції №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, студента 3 курсу Нетішинського професійного ліцею, місце проживання : АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 ,
за ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП, -
встановив:
05.02.2024 року о 23 год. 29 хв. ОСОБА_2 в м.Острог по проспекту Незалежності Рівненського району Рівненської області керував транспортним засобом - автомобілем марки «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на предмет визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest 6810 Drager» та проведення такого огляду у медичному закладі КП «Острозька ОПЛ» відмовився.
Крім того, 05.02.2024 року о 23 год. 29 хв. ОСОБА_2 в м.Острог по проспекту Незалежності Рівненського району Рівненської області повторно протягом року керував транспортним засобом - автомобілем марки «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_2 , будучи особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, так як не отримав посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимоги п.2.1 "а" ПДР України та ст. 15 Закону України «Про дорожній рух».
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про місце, день та час судового розгляду повідомлявся належним чином. Письмових пояснень з викладом своїх заперечень щодо суті правопорушень, вчинення яких ставиться йому у провину, а також клопотання про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило.
Відповідно до ст.268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП не є обов'язковою, а відтак суд не вбачає перешкод та вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності ОСОБА_2 , та у присутності його законного представника ОСОБА_1 , яка є його матір'ю, на підставі доказів, наявних у матеріалах справи.
Законний представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_2 є її рідним сином, який на даний час перебуває за кордоном та працює в Німеччині, а тому з'явитися в судове засідання не має змоги. Не заперечувала проти розгляду справи у відсутності її сина, вказала, що була присутня на місці події під час встановлення обставин, які вказані у складених відносно її сина протоколах про адміністративні правопорушення. Підтвердила обставини, викладені у протоколах, складених відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_2 , та пояснила, що її син дійсно не закінчував водійські курси та не отримував посвідчення на право керування транспортними засобами, та 05.02.2024 року керував автомобілем у нічний час, після того як вживав з друзями алкогольні напої.
При вирішенні питання про можливість розгляду справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності суд виходив з наступного.
ОСОБА_2 був обізнаний про складання відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення за ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. ОСОБА_2 мав достатньо часу для пошуку захисника для представництва своїх інтересів у суді, проте таким правом не скористався, як і не скористався правом викласти свої доводи або письмові заперечення та надати свої докази на спростування обставин правопорушення, вчинення яких йому ставиться у провину, заходів для особистої явки або явки обраного ним захисника з метою участі у судовому засіданні не вживав.
Окрім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Беручи до уваги завдання КУпАП та з урахуванням невідворотності покарання за винні дії, доведені у встановленому законом порядку, суд приходить до переконання, що за відсутності в матеріалах справи будь-яких доводів ОСОБА_2 на заперечення обставин, викладених у складених відносно нього протоколах, та з урахуванням необов'язкової його участі при розгляді даної справи, суд не вбачає порушення його прав у разі розгляду справи у його відсутності. Разом з тим суд приймає до уваги, що ОСОБА_2 не був позбавлений можливості скористатися послугами захисника для представництва у суді своїх інтересів, проте таким правом не скористався. Реалізація ОСОБА_2 свого права надати суду письмові пояснення із запереченнями по суті правопорушень є одним із способів реалізації свого права на захист, водночас про наявність будь-яких перешкод, які заважали йому реалізувати таке право впродовж усього часу після складання протоколу та до розгляду справи по суті, ОСОБА_2 суду не повідомив.
Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, за наведених вище обставин, суд вважає за можливе розгляд справи здійснювати на підставі письмових доказів, наявних в матеріалах справи.
Суд, заслухавши пояснення законного представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали адміністративної справи, при вирішенні питання про наявність підстав для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності виходить з наступного.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст.266 КУпАП, «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015р. №1452/735 та «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. №1103.
Відповідно до вказаних нормативно-правових актів оглядові на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння згідно з ознаками такого стану, встановленими у вищезгаданій Інструкції, затвердженій спільним наказом МВС України та МОЗ України.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №584049 від 06.02.2024 року, акту огляду на стан алкогольного сп'яніння та направлення на огляд водія, ознаками алкогольного сп'яніння у ОСОБА_2 були запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці.
Тобто працівники поліції вказали підстави у зв'язку з якими вони вважають, що ОСОБА_2 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, та суд приходить до висновку, що він всупереч п.2.5 ПДР України відмовився від проходження огляду на визначення стану сп'яніння виходячи з наступного.
З досліджених у судовому засіданні відеозаписів з нагрудної камери поліцейського встановлено, що після зупинки автомобіля, керованого ОСОБА_2 , у зв'язку з порушенням ним ПДР України, та під час перевірки працівниками поліції документів у неповнолітнього водія, у присутності його законного представника ОСОБА_1 , були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, поведінка, що не відповідає обстановці), про що йому було повідомлено та запропоновано пройти освідування на предмет перебування у стані алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або у медичному закладі, на що ОСОБА_2 без будь-яких вагань відмовився, без пояснення причин такої відмови. В подальшому водію були роз'яснені права та складені відповідні процесуальні документи, з якими його ознайомили.
Вищевказані дії ОСОБА_2 щодо відмови від огляду на стан сп'яніння повністю узгоджуються з матеріалами справи та наданими його законним представником в ході судового розгляду поясненнями.
Факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом у день та час, вказаний у складеному відносно нього протоколі підтверджується, зокрема, відеозаписом зі службового реєстратора поліцейських.
В ході судового розгляду не встановлено підстав вважати, що поліцейські ВП № 3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, перебуваючи при виконанні службових обов'язків, діяли упереджено по відношенню до ОСОБА_2 , переслідуючи інші цілі, а ніж передбачені законодавством у випадку виявлення у водія ознак алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_2 не надав суду будь-яких обгрунтованих доводів, які б спростовували обставини, встановлені поліцейськими та зафіксовані у процесуальних документах, зібраних у матеріалах справи, які було досліджено судом.
Згідно ч.1 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог ч.2, 3 ст.266 КУпАП та положень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, даний огляд проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду працівником поліції або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
З акту огляду на стан алкогольного сп'яніння встановлено, що у водія ОСОБА_2 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, водночас у зазначеному акті вказано про те, що огляд ОСОБА_2 на стан алкогольного сп'яніння не проводився у зв'язку з тим, що водій відмовився від участі у такому огляді.
Одночасно, з матеріалів справи вбачається, що поліцейським на ім'я ОСОБА_2 було складено направлення на огляд водія в медичному закладі з метою виявлення алкогольного сп'яніння, від проходження якого ОСОБА_2 також відмовився.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №584049 від 06.02.2024 р., ОСОБА_2 цього дня о 23 год. 29 хв. в м.Острог по проспекту Незалежності Рівненського району Рівненської області керував транспортним засобом - автомобілем марки «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на предмет визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest 6810 Drager» та проведення такого огляду у медичному закладі КП «Острозька ОПЛ» відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.
ОСОБА_2 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не навів будь-яких доводів, які б спростовували обставини, викладені у складеному відносно нього протоколі та не вказав причин своєї відмови пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Наявні у справі докази, які безпосередньо дослідженні в судовому засіданні, відповідають вимогам достатності, допустимості та належності та підтверджують факт порушення ОСОБА_2 вимог п.2.5 ПДР України та, відповідно, наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
При вирішенні питання про наявність у діях ОСОБА_2 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, суд виходить з наступного.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП доведена протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №584050 від 06.02.2024 року та іншими матеріалами справи.
Відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП настає у разі повторного протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами другою-четвертою цієї статі.
Водночас, однією з підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП є керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Згідно постанови Острозького районного суду Рівненської області від 15.01.2024 року ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності, зокрема, за ч.2 ст.126 КУпАП (за керування автомобілем марки «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_2 , не маючи права керування таким транспортним засобом) та накладено адміністративне стягнення в розмірі 3400 грн.
З пояснень законного представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності судом встановлено, що вказана постанова суду не оскаржувалась та штраф було сплачено в добровільному порядку.
З рапорту інспектора СРПП ВП № 3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області від 06.02.2024 року ОСОБА_3 встановлено, що 05.02.2024 року о 23 год. 29 хв. під час патрулювання в м.Острозі по проспекту Незалежності Рівненського району Рівненської області було зупинено автомобіль марки марки «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . В ході спілкування з водієм у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі водій відмовився. Також в ході перевірки документів було встановлено, що ОСОБА_2 не має права керування транспортними засобами, так як не отримував посвідчення водія. ОСОБА_2 було відсторонено від керування, та право керування вищевказаним автомобілем було передано його матері ОСОБА_1 .
Факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом у день та час, вказаний у складеному відносно нього протоколі підтверджується, зокрема, дослідженим судом відеозаписом зі службового реєстратора поліцейських.
Згідно із довідкою ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області від 12.02.2024 року ОСОБА_2 15.01.2024 року притягувався до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, а також за інші правопорушення.
Таким чином, в діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.
Отже, факт скоєння вказаних правопорушень за обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення, підтверджується зібраними у справі доказами, які повністю узгоджуються між собою. Підстав вважати їх недопустими суд не вбачає.
Відповідно до довідки ВП № 3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області від 21.02.2024 року, автомобіль марки марки «Daewoo LanosAUDI », реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , належить для ОСОБА_4 .
Згідно ст.13 КУпАП у разі вчинення особами віком від 16 до 18 років адміністративних правопорушень, передбачених, зокрема, статтями 126 та 130 цього кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.
Відповідно до ст.36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Застосовуючи вид адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення не встановлено.
Згідно довідки відділення поліції №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області від 12.02.2024р. ОСОБА_2 протягом року притягувався до адміністративної відповідальності та згідно бази даних посвідчення водія не отримував.
При вирішенні питання щодо можливості застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами суд звертає увагу на наступне.
Позбавлення права керувати транспортними засобами має відповідати загальній меті адміністративного стягнення, передбаченій ст.23 КУпАП. Особливої уваги набуває досягнення мети стягнення щодо запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень як правопорушником, так і іншими особами, з дотриманням засади справедливості та принципу рівності всіх перед законом.
Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та може бути спричинена відповідна шкода, а тому стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.
При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши в передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність порушення ПДР в такому випадку є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в такому разі набуває особливого значення (постанова ККС ВС від 4 вересня 2023 року у справі № 702/301/20).
Застосовуючи вид адміністративного стягнення враховується особа порушника, ступінь його вини, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - вчинені ОСОБА_2 правопорушення є грубим порушенням правил дорожнього руху, допущені ним правопорушення є потенційно небезпечними для суспільства та становлять реальну небезпеку для учасників дорожнього руху, загрожують їх життю, здоров'ю. Обставин, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення не встановлено.
При накладенні адміністративного стягнення судом взято до уваги, що ОСОБА_2 раніше притягувався до адміністративної відповідальності, за віком та станом здоров'я є працездатним, ОСОБА_2 як водій повинен був розуміти існуючі додаткові обмеження щодо вживання спиртних напоїв особами, які здійснюють керування транспортними засобами, однак знехтував та проігнорував такими обмеженнями, а томуз урахуванням положень ч.2 ст.36 КУпАП суд вбачає фактичні та правові підстави для застосування адміністративного стягнення згідно санкції ч.5 ст.126 КУпАП, яка передбачає стягнення за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки такий ОСОБА_2 на праві власності не належить, що буде необхідним і достатнім для виховання ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових правопорушень, що буде відповідати характеру вчинених правопорушень та меті адміністративного стягнення.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення з ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.23, 24, ст.40-1, ч.1 ст.130 ст.ст.221, 276, 283, 284 КУпАП, -
постановив:
Визнати ОСОБА_2 таким, що вчинив правопорушення, передбачені ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП та із застосуванням ч.2 ст.36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі дві тисячі чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.
У разі несплати штрафу в 15-ти денний термін, штраф підлягає примусовому стягненню в порядку ст.308 КУпАП у подвійному розмірі, а саме у сумі 81 600 (вісімдесят одна тисяча шістсот) грн.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Повний текст постанови складено 29.03.2024 року.
Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.