Справа № 559/735/24
Провадження № 1-кп/559/170/2024
"03" квітня 2024 р. Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м.Дубно матеріали кримінального провадження № 12024186040000034 від 08.02.2024 по обвинуваченню
ОСОБА_4
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Арарат, республіки Вірменія, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , вірменина, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, тимчасово не працюючого, одруженого, раніше не судимого
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 254 КК України
та клопотання обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям в порядку ст. 45 КК України та закриття кримінального провадження.
В провадженні Дубенського міськрайонного суду Рівненської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024186040000034, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.02.2024 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України.
Судовим слідством встановлено, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,2500 га, з кадастровим номером 5621686000:02:001:0015, яка знаходиться на АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, та яка на праві приватної власності належить останньому.
Відповідно до пунктів «а», «б» та «ґ» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувач зобов'язаний забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки; додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі.
При цьому, абзацом другим частини першої статті 20 Земельного кодексу України передбачено, що зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.
Згідно з ч. 2 ст. 168 Земельного кодексу України власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади,
що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в аграрному комплексі. Відповідно до ст. 35 Закону України «Про охорону земель» визначено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо; дотримуватися нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов'язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів.
Водночас, ОСОБА_4 , будучи власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 0,2500 га, розташованої на АДРЕСА_1 та достовірно знаючи, що зазначена земельна ділянка призначена для ведення особистого селянського господарства, всупереч вищевказаним вимогам земельного законодавства, діючи умисно, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, з метою заподіяння шкоди природному ресурсу землі, негативній зміні її структури, без проведення зміни цільового призначення земельної ділянки, без відповідних дозвільних документів, на вказаній земельній ділянці з кадастровим номером 5621686000:02:001:0015, самовільно, восени 2014 року облаштував ставок площею 0,0647 га.
Таке використання ОСОБА_4 вказаної земельної ділянки призвело до зміни рельєфу місцевості, утворення штучних водойм, що унеможливлює подальше використання земель площею 0,2500 га за її цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, внаслідок безгосподарського її використання, що призвело до виведення земель із сільськогосподарського обороту.
Мелоян ОСОБА_5 обвинувачується у безгосподарському використанні земель, що спричинило виведення земель з сільськогосподарського обороту, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України.
Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_4 подав до суду клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності, у зв'язку із дійовим каяттям, відповідно до положень ст. 45 КК України, мотивуючи тим, що він свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення визнав повністю, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, активно сприяв розкриттю кримінального проступку, щиро розкаявся у вчиненому та в повному обсязі відшкодував завдані проступком збитки.
Прокурор в судовому засіданні не заперечила проти задоволення клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_4 , на підставі ст.45 КК України за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 254 КК України, у зв'язку із дійовим каяттям та закриття провадження у справі, оскільки обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, активно сприв розкриттю кримінального правопорушення та повністю відшкодував завдані збитки .
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав вину у вчиненні кримінального проступку, в обсязі обвинувачення, щиро розкаявся, підтримав клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, обставин кримінального правопорушення не оспорює.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям підлягає до задоволення з наступних підстав.
Частиною 4 ст.286 КПК України передбачено, що якщо під час здійснення судового провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно ст.45КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
З роз'яснень, які містяться в п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23 грудня 2005 року, дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Відсутність хоча б однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК України. Виняток можуть становити лише випадки вчинення злочину чи замаху на нього, внаслідок яких не заподіяно шкоду або не завдано збитки. Передбачене ст.45 КК України звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
За приписами ч. 8 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до кримінального проступку, до кримінальної відповідальності обвинувачений притягується вперше, свою вину визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення.
Згідно повідомлення Головного управління Держгеокадасту Рівненської області розмір заподіяної шкоди обвинуваченим внаслідок використання частини земельної ділянки сільськогосподарського призначення не за цільовим призначенням становить 5814, 60 гривень, які повністю відшкодовані обвинуваченим.
Суд, оцінюючи у сукупності наведені докази, дійшов висновку, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 є обґрунтованим і підлягає задоволенню, у зв'язку із його дійовим каяттям, оскільки встановлено, що останній раніше не судимий , на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, визнав повністю вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, щиро розкаявся у вчиненому, також під час досудового розслідування активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення та у повному обсязі відшкодував завдану матеріальну шкоду.
Вказані обставини, відповідно до вимог ст. 45 КК України є підставою для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, та закриття кримінального провадження.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45 КК України, 314, 284, 285,286,288 КПК України, суд,
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 254 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям- задоволити.
Обвинуваченого ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 254 КК України, в порядку ст. 45 КК України, у зв"язку з дійовим каяттям.
Кримінальне провадження № 12024186040000034 від 08.02.2024 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 254 КК України - закрити.
Ухвала може бути оскаржена сторонами кримінального провадження до Рівненського Апеляційного суду через Дубенський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя : ОСОБА_1