Справа № 539/1052/24
Провадження № 3/539/473/2024
03 квітня 2024 року м. Лубни
Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Алтухова О.С., розглянувши матеріал УПП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, 124 КУпАП:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП -не відомий, громадянина України, працюючого а.с. 3, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
12.03.2024 близько о 03 год 40 хв ОСОБА_1 на М-03 а/д Київ-Харків-Довжанський 202 км. керував автомобілем MAZDA PRIMACY д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, огляд якого на стан сп'яніння проводився за згодою водія на місці зупинки із застосуванням приладу Драгер Алкотест. Результат 0,51 проміле.
Крім того, 12.03.2024 близько о 03 год 40 хв ОСОБА_1 на М-03 а/д Київ-Харків-Довжанський 202 км. керував автомобілем MAZDA PRIMACY д.н.з. НОМЕР_2 №1 не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку та здійснив наїзд на металевий відбійник. В результаті ДТП автомобіль та металевий відбійник отримали механічні пошкодження.
Зазначеними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а, п.16.11 Правил дорожнього руху України за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, згідно письмових пояснень вину у скоєному визнав, пояснив, коли їхав у відпустку, то заснув за кермом, алкогольні напої вживав вчора.
Неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, належним чином повідомленої про час та місце судового розгляду справи являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, присутність особи згідно статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення не є обов'язковою, а тому її неявка не може бути перешкодою для розгляду судом справи.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати свої процесуальні права. Процесуальні кодекси, як і інші закони, розраховані на добросовісне їх використання.
Пункт 2.9-а Правил дорожнього руху України передбачає, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено, що адміністративна відповідальність за даною статтею настає в тому числі за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів.
Відповідно до ст. 124 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно п.12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Під час дослідження адміністративних матеріалів встановлено, що ОСОБА_1 дійсно скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 ч. 1, ст. 124 КУпАП, про що свідчать протоколи про адміністративне правопорушення серії ААД №629307 від 12.03.2024, серії ААД №629306 від 12.03.2024.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №629306 від 12.03.2024; схемою місця ДТП, яка сталася 12.03.2024 в 03 год. 40 хв. на М-03 а/д Київ-Харків, відповідно до якої транспортний засіб MAZDA PRIMACY д.н.з. НОМЕР_2 №1 отримав механічні пошкодження, а також, письмовими поясненнями ОСОБА_1 .
За змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №629307 від 12.03.2024, вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. В письмових поясненнях вказав, що напередодні вживав спиртні напоїв, їхав у відпустку, заснув за кермом.
Винуватість ОСОБА_1 окрім протоколу про адміністративне правопорушення, також підтверджується тестом № 305 від 12.03.2024, проведеного на приладі Драгер Алкотест, результат тесту 0,51%, відеозаписом з бодікамери 467806,469264.
Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - огляд), і проведення такого огляду визначена Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. №1103, та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735.
Працівником органу поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, було дотримано вимоги ст. 266 КУпАП та вищевказаних нормативно-правових актів, що регулюють порядок огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану сп'яніння, а саме: запропоновано ОСОБА_1 пройти перевірку на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» або пройти огляд в медичному закладі, з чим він погодився і який він пройшов за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки.
Згідно протоколів про адміністративні правопорушення встановлено, що у ОСОБА_1 посвідчення водія не вилучалося, тимчасовий дозвіл на право керування т/з не видавався.
Згідно ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини'стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п. 43 рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
З огляду на наведене, суд приходить висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП та вважає за необхідне застосувати до останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі одної тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Згідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розміру 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 40-1, 124, 130, 268, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення України, ЗУ «Про судовий збір», суд -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі одної тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
На підставі частини другої статті 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу протягом 15 днів, з метою примусового виконання цієї постанови, органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу в сумі 34000,00 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 а користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в порядку, визначеному ст. 294 КУпАП.
Суддя Лубенського міськрайонного суду О.С. Алтухова