Справа № 369/17442/23
Провадження №2/369/2612/24
03.04.2024 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Волчко А. Я. ,
при секретарі Лоу А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя служба у справах дітей Білогородської сільської ради про визначення місця проживання дітей, -
У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя служба у справах дітей Білогородської сільської ради про визначення місця проживання дітей.
26.02.2024 року за вх. № 9718 через канцелярію суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позовуу цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя служба у справах дітей Білогородської сільської ради про визначення місця проживання дітей, згідно з якою, представник просила суд зобов'язати службу у справах дітей Білогородської сільської ради Київської області скласти та надати висновок про доцільність визначення місця проживання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з їх матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
При цьому, 03.04.2024 за вх. № 16300 від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшла заява про забезпечення доказів уцивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя служба у справах дітей Білогородської сільської ради про визначення місця проживання дітей, згідно з якою представник просила суд вищевказану заяву про забезпечення позову не брати до уваги та не розглядати її, квитанцію про оплату судового збору врахувати як до сплачену до заяви про забезпечення доказів. Так в порядку вирішення питання про забезпечення доказів просила суд витребувати у Служби у справах дітей Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області висновок про доцільність визначення місця проживання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з їх матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Крім того, представник позивача у своїй заяві вказала, що використала всі можливі способи для витребування висновку, однак їй не вдалося його отримати. При цьому заява про його витребування була подана до органу опіки та піклування ще 09.11.2023 року та з цього часу відбулося три засідання комітету, однак висновку надано не було, у зв'язку з чим вимушена звернутися до суду з заявою про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя служба у справах дітей Білогородської сільської ради про визначення місця проживання дітей.
У порядку ч. 4 ст. 118 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення доказів за відсутності учасників у справі.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає за необхідне задовольнити заяву про забезпечення доказів з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Відповідно до частини 2 статті 116 ЦПК України способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Згідно частини 3 статті 116 ЦПК України заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Відповідно до пунктів 4-5 частини 1 статті 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів зазначається: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
Частиною 1 статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до частини 1 статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.
Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
За змістом наведених норм обов'язковою умовою для вжиття судом заходів щодо забезпечення доказів є встановлення обставин, які дають підстави для висновку, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Обов'язок доведення таких обставин покладається на особу, яка звертається до суду із заявою про забезпечення доказів.
Окрім того, аналізуючи зазначені вище положення ЦПК України у зіставленні з вимогами представника позивача насамперед слід зауважити, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено або збирання або подання останніх стане згодом неможливим чи утрудненим.
Тобто забезпечення доказів - це механізм не лише здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а й насамперед запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18
Суд при вирішенні питання про забезпечення доказів має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення доказів; забезпечення збалансованості прав та інтересів сторін; наявності взаємозв'язку між забезпеченням доказів, витребуванням певної інформації, і предмету позовних вимог, а також запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб учасників даного судового процесу, а також те, що є наявні підстави вважати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Ці обставини суд вважає істотними і необхідними для забезпечення доказів.
Представник позивача обґрунтував у своїй заяві, що подання даних доказів необхідне для належного обґрунтування та підтвердження позовних вимог позивача, прискорення розгляду справи, в якій розглядається спір що стосується двох малолітніх дітей та в подальшому правильного вирішення спору по суті.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення доказів підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 75, 81, 116-118, 259-261, 353 ЦПК України, суддя,
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя служба у справах дітей Білогородської сільської ради про визначення місця проживання дітей - задовольнити.
Витребувати у Служби у справах дітей Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області висновок про доцільність визначення місця проживання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з їх матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.
Докази про виконання даної ухвали надати до суду.
Дана ухвала відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, або через Києво-Святошинський районний суд Київської області, проте її оскарження не зупиняє її виконання.
Копію ухвали направити сторонам та виконавцям.
Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки:http://ks.ko.court.gov.ua.
Суддя Андрій ВОЛЧКО