"14" березня 2024 р.Справа № 916/4327/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., за участю секретаря судових засідань Склезь Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ” (65020, м. Одеса, вул. Спиридонівська, буд. 31; код ЄДРПОУ 43098924),
до: Товариства з обмеженою відповідальністю „Еліксир Україна” (21029, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, буд. 114-В, офіс 203-6, код ЄДРПОУ 41054005),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державне підприємство „Морський торговельний порт Усть-Дунайськ” (68355, Одеська область, м. Вилкове, вул. Придунайська, 2, код ЄДРПОУ 01125206),
про встановлення сервітуту.
За участю представників учасників справи:
від позивача - адвокат Клачок Б.О., ордер серія ВН №1289172;
від відповідача - адвокат Колодяжний Д.П., ордер серія ВН № 1291975;
від третьої особи - не з'явився.
Обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю „ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Еліксир Україна” з вимогою про встановлення сервітуту щодо вантажного складу літ. „Г”, загальною площею 926,5 кв.м., розташований за адресою: Одеська область, Кілійський район, м. Кілія, вул. Портова, 4 (номер відомостей про речове право: 51564272), який належить Товариству з обмеженою відповідальністю „ЕЛІКСИР Україна”, код ЄДРПОУ: 41054005, для встановлення та доступу і обслуговування Товариством з обмеженою відповідальністю „Зерновий термінал Кілія”, код ЄДРПОУ: 43098924, Шнекового транспортеру, на умовах, визначених проектом Договору про встановлення сервітуту № 20/1.
Одночасно з позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю „ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ подано до суду заяву про забезпечення позову (Вх. № 2-1491/23 від 04.10.2023), в якій заявник просив суд вжити заходи забезпечення позву шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю „Еліксир Україна” (код ЄДРПОУ 41054005) та будь-яким залученим Товариством з обмеженою відповідальністю „Еліксир Україна” (код ЄДРПОУ 41054005) особам, вчиняти дії, направлені на демонтаж та/або інше вилучення Шнекового транспортеру та його складових елементів та комплектуючих розташованих у критому складі літ. „Г”, загальною площею 925,6 кв. м. портового пункту Кілія порту „Усть-Дунайськ”: за адресою м. Кілія, вул. Портова, 4, (номер відомостей про речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 51564272) - до розгляду даної справи по суті.
Ухвалою суду від 05 жовтня 2023 року відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю „ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ” у задоволенні заяви про забезпечення позову (Вх. № 2-1491/23 від 04.10.2023).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.10.2023 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ” до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/4327/23. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державне підприємство „Морський торговельний порт Усть-Дунайськ. Підготовче засідання у справі призначено на 14.11.2023 о 12:30 год.
10 жовтня 2023 року до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю „ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ” (Вх. № 2-1530/23 від 10.10.2023) надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позву шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю „Еліксир Україна” (код ЄДРПОУ 41054005) та будь-яким залученим останнім особам вчиняти дії, направлені на переривання виробничого циклу зернопереробного комплексу літ. „Ц” та функціонально пов'язаного з ним Шнекового транспортеру, шляхом заборони будь-якого переміщення, вилучення останнього з критого складу літ. „Г”, загальною площею 925,6 кв.м портового пункту Кілія порту „Усть-Дунайськ”: за адресою м. Кілія, вул. Портова, 4, (номер відомостей про речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 51564272) - до розгляду даної справи по суті.
Ухвалою суду від 11.10.2023 призначено до розгляду у судовому засіданні заяву (Вх. № 2-1530/23 від 10.10.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю „ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ” про забезпечення позову на 19.10.2023 о 16:00 год.
12 жовтня 2023 року до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю „ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ” надійшла заява про залишення заяви про забезпечення позову без розгляду.
Ухвалою суду від 19.10.2023 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ” про залишення заяви про забезпечення позову без розгляду. Залишено без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ” про забезпечення позову від 10.10.2023 у справі № 916/4327/23.
14 листопада 2023 року до суду від відповідача у справі надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.
Вказане клопотання суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 14.11.2023 судом було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 17:00 год. 28.11.2023.
28 листопада 2023 року до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю „Еліксир Україна” надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Відповідач зазначає, що ч. 3 ст. 402 ЦК України встановлено, що сервітут рішенням суду встановлюється тільки якщо сторонами не було досягнуто згоди з цього питання. Тобто, процедура досудового врегулювання щодо встановлення сервітуту є обов'язковою. Відповідач вважає, що позивачем не дотримано процедуру досудового узгодження питання щодо встановлення сервітуту, позивач лише намагається створити видимість її дотримання, натомість зробив все, щоб відповідач не отримав та не мав можливості вступити в досудові переговори з цього питання.
Щодо недоведення позивачем наявності правових підстав для розміщення шнекового транспортеру на території складу «Г», відповідач вказує, що в жодному документі, на підставі яких відповідач набув право власності на зазначене майно, не було зазначено жодної інформації щодо існування будь-яких прав третіх осіб щодо складу літ. «Г» або щодо перебування майна третіх осіб на території складу літ. «Г». Відтак, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували законність перебування шнекового транспортеру на території складу «Г», що є додатковою підставою для відмови у задоволенні позову щодо встановлення сервітуту щодо вантажного складу «Г» для встановлення та доступу і обслуговування позивачем зазначеного шнекового транспортеру.
Щодо переривання виробничого циклу, позивач у позовній заяві вказує, що «… зупинення використання шнекового транспортеру», який розміщений у складі «Г», пов'язаний з зернопереробним комплексом «Ц», призведе до переривання виробничого циклу та втрати функціонального призначення зернопереробного комплексу «Ц». Зазначене позивач обґрунтовує Висновком експерта судової будівельно-технічної експертизи, що виконана за заявою адвоката Клачок Богдана, для подання до Господарського суду Одеської області № 39/23 від 18.09.2023, проте у зазначеному експертному висновку є будь-що, окрім обґрунтування висновків, до яких дійшов експерт. А відносно власне «шнекового транспортеру» у дослідницькій частині немає взагалі нічого. І це при тому, що у вступній частини висновку експертом зазначено, що об'єктом дослідження є «шнековий транспортер», який знаходиться у складі «Г». Щодо висновку експерта по другому питанню, то взагалі незрозуміло, до втрати функціонального призначення чого може призвести чи не призвести демонтаж шнекового транспортеру: зерноперевантажувального комплексу «Ц», складу «Г», чи власне самого шнекового транспортеру.
Разом з тим, на стор. 4 вищезазначеного висновку експерта, долученого позивачем, зазначається, що в рамках виконання цієї експертизи обстеження проводились 30.06.2023 в присутності заявника. Під час проведення обстеження здійснювалась фотофіксація за допомогою цифрового фотоапарата. До експертизи прикладено фототаблицю, яка містить численні фото, в тому числі зроблені зсередини складу «Г». З огляду на даний факт, можливо зробити висновок, що або позивач надає суду недостовірні факти щодо відсутності доступу до складу «Г» через блокування та зміну замків, або експертиза здійснювалась без проведення візуального обстеження та з використанням фото, які були відзняті позивачем до проведення експертизи. Таким чином, висновок експерта має бути відхилено (як неналежний доказ), з огляду на повну невідповідність вищевикладеним вимогам щодо його обґрунтованості.
Щодо недоведеності позивачем відсутності можливості прокладення шнеку за межами складу, відповідач наголошує, що шнековий транспортер за своєю сутністю є рухомим майном. Даний факт не підлягає доказуванню, адже визнається обома сторонами. Таким чином, позивач, вимагаючи встановлення сервітуту, зобов'язаний довести, що задоволення його потреб може бути здійснене виключно шляхом розміщення зазначеного рухомого майна на території складу, що перебуває у власності відповідача. Втім, жодні належні та допустимі докази на підтвердження цього позивачем надані не були. Більше того, зважаючи на те, що шнековий транспортер є рухомим майном, тобто апріорі може бути вільно переміщений без втрати вартості чи зміни функціонального призначення, позивач має змогу розмістити зазначений шнековий транспортер за межами складу. Позивачем не наведено жодних доказів, які б спростовували це твердження та обґрунтовували відсутність іншого способу, як того вимагає ч. 1 ст. 401 ЦК України
Щодо надання послуг з перевантаження позивачем в морському порту, то з наданої позивачем до ДП «АМПУ» тимчасової технологічної інструкції перевантаження, копія якої була отримана відповідачем у відповідь на адвокатський запит, та відповідно до якої позивач здійснює надання послуг з перевантаження вантажів у морському порту, не вбачається використання будь-яких об'єктів, які знаходяться у власності відповідача або будь-яких інших осіб, в тому числі, не міститься жодного посилання на експлуатацію складу «Г» в технологічних процесах перевантаження вантажів позивачем. Жодної іншої технологічної документації, яка б передбачала законну експлуатацію позивачем складу «Г» в рамках своєї діяльності щодо перевантаження вантажів, позивачем до матеріалів справи долучено не було. Більше того, в своїй відповіді на адвокатський запит ДП «АМПУ» чітко зазначило, що «згідно з тимчасовою технологічною інструкцією перевантаження ТОВ «ЗТК», перевалка вантажу здійснюється за прямим варіантом, без використання складу».
Щодо втрати функціонального призначення та переривання виробничого циклу, позивач у позовній заяві зазначає, що з 13.03.2023 фактично внаслідок нібито незаконних дій ДП «МТП Усть-Дунайськ» у позивача нібито відсутня можливість експлуатувати власне майно - «Шнековий транспортер», який розташований у критому вантажному складі літ. «Г», у зв'язку із чим позивач нібито фактично втратив функціональне призначення свого переробного комплексу «Ц», оскільки має місце переривання повного виробничого циклу. Відповідач не погоджується з даним твердженням, адже, наскільки відомо відповідачу, позивач протягом 2023 року продовжує здійснювати свою стивідорну діяльність в порту та продовжує регулярно відвантажувати зернові вантажі на судна. Вказана інформація може бути підтверджена з боку ДП «АМПУ», у господарському віданні якого перебуває причал, через який відбувається відвантаження вантажів на морські судна. Зазначена інформація надається позивачем до ДП «АМПУ» на регулярній основі на виконання вимог договору про забезпечення доступу портового оператора до причалу, укладеного між позивачем та ДП «АМПУ».
Щодо проекту договору про встановлення сервітуту, то позивач вимагає встановлення сервітуту з метою забезпечення здійснення своєї стивідорної діяльності, приймаючи до уваги, що статус портового оператора позивачем буде припинений з 01.01.2024, відсутні будь-які обґрунтовані обставини на встановлення безстрокового сервітуту
Вказаний відзив на позовну заяву суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
28 листопада 2023 року до суду від відповідача у справі надійшло клопотання про витребування доказів.
Вказане клопотання суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
28 листопада 2023 року до суду від позивача у справі надійшов супровідний лист з додатком.
Вказаний супровідний лист з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 28.11.2023 судом було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 16:10 год. 12.12.2023.
Ухвалою суду від 28.11.2023 повідомлено Державне підприємство „Морський торговельний порт Усть-Дунайськ”, що підготовче засідання, у справі № 916/4327/23 призначене на 12.12.2023 о 16:10 год. Неявка учасників справи не перешкоджає проведенню підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 12.12.2023 постановлено провести підготовче провадження у справі № 916/4327/23 впродовж розумного строку, призначено підготовче засідання у справі на 16.01.2024 об 11:45 год.
13 грудня 2023 року до суду від позивача у справі надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Зокрема щодо пропозиції укласти договір сервітуту позивач зазначає, що ним дотримано усіх вимог щодо здійснення пропозиції ТОВ «Еліксир Україна» укласти Договір про встановлення сервітуту № 20/1 (оферти), направивши його у належний спосіб правомочним (хоч і маловідомим відповідачу) суб'єктом у дату 20.09.2023, відповідні докази містяться у матеріалах справи. Відповідач отримання такої оферти та підписаних проектів Договору проігнорував, чим саме і позбавив себе можливості відредагувати умови договору, запропонованого для укладення, і тепер намагається перекласти відповідальність за власну недбалість на позивача.
Щодо недоведення позивачем наявності правових підстав для розміщення шнекового транспортеру на території складу «Г», позивач вказує, що він є портовим оператором, а також законним користувачем 6/100 частин комплексу будівель та споруд, які перебувають на території портового пункту Кілія порту “Усть-Дунайськ”, відповідно до умов Договору № 7747/2023 оренди нерухомого майна від 10.04.2023, а також власником іншого майна, яке законно перебуває на території портового пункту Кілія порту “Усть-Дунайськ”, що підтверджено судовими рішеннями. ТОВ «ЗТК» є власником зернопереробного комплексу «Ц», а також «Шнекового транспортеру», який функціонально пов'язаний з зернопереробним комплексом та встановлений безпосередньо у критому вантажному складі літ. «Г», законність та підстави встановлення якого у даному складі обґрунтовується у даній позовній заяві та перебуває на балансі ТОВ «ЗТК», що підтверджується балансовою довідкою № 02/10- 2023 від 02.10.2023.
Щодо переривання виробничого циклу позивача, надання послуг з перевантаження позивачем в морському порту, щодо втрати функціонального призначення та переривання виробничого циклу, щодо недоведеності позивачем відсутності можливості прокладення шнеку за межами складу, зважаючи на пов'язаність цих пунктів, позивач зазначає, що відповідно до Висновку експерта № 39/23 від 18.09.2023, який є належним доказом у справі, при проведенні дослідження встановлено, що шнековий транспортер, який проходить через склад літ. «Г» є невід'ємною частиною зернопереробного комплексу літ. «Ц», фактично зернопереробний комплекс літ. «Ц» не може функціонувати без даного шнекового транспортера та забезпечувати безперервність циклу. Відповідно до п. 2 резолютивної частини Висновку експерта № 39/23 від 18.09.2023: «Згідно проведеного дослідження зроблено висновок, що демонтаж шнекового транспортеру зі складу літ. «Г» призведе до втрати функціонального призначення та виробничого циклу».
Щодо проекту договору про встановлення сервітуту, то позивач наголошує, що з метою дотримання процедури погодження умов запропонованого для підписання ТОВ «Еліксир Україна» Договору про встановлення сервітуту № 20/1, позивач 20 вересня 2023 направив у належний спосіб на адресу відповідача лист № 601/09-23 щодо укладення Договору з зазначенням обставин про необхідність встановлення оплатного сервітуту з метою експлуатації та цілодобового доступу до «Шнекового транспортеру» та його конструктивних елементів. Оскільки ТОВ «Еліксир Україна» не отримувало оферти від ТОВ «ЗТК», як позивачу здається, умисно та з власним розрахунком, відповідно, позивач звернувся до суду з позовною вимогою про встановлення сервітуту.
Враховуючи вищевикладене, позивач не «намагається нав'язати такий договір», як вперто стверджує відповідач, а лише прагне захистити своє право на ведення господарської діяльності як портового оператора у портовому пункті Кілія морського порту Усть-Дунайськ з використанням належного йому майна та у комфортних для себе умовах, і використовуючи при цьому виключно правові механізми врегулювання конфліктних ситуацій та законні способи вирішення спорів.
Вказану відповідь на відзив суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
25 грудня 2023 року до суду від відповідача у справі надійшли заперечення на відповідь на відзив. В обґрунтування вказаних заперечень, відповідач наполягає на тому факті, що у судових спорах щодо укладення договору сервітуту процедура досудового врегулювання мала бути дотримана до звернення до суду, проте, позивачем її дотримано не було. Все перелічене майно у відповіді на відзив, яке є у власності чи орендується позивачем, жодним чином не стосуються предмету спору у даній справі, та наявності правових підстав щодо розміщення шнекового транспортеру на території складу відповідача. Будь-яких доводів чи документів, які б обґрунтовували підстави для розміщення будь-якого майна позивача в складі «Г», ним так і не було долучено до матеріалів справи. Щодо спорів між позивачем та ДП «МТП Усть-Дунайськ» жодним чином не стосуються спору в рамках судової справи № 916/4327/23.
Щодо проекту договору про встановлення сервітуту, ТОВ «Еліксир Україна» не знало та не могло знати про намір позивача встановити сервітут, та про факт направлення будь-якої оферти з цього приводу. Також позивачем не було вчинено всіх доступних йому дій на проведення досудового врегулювання цього питання.
Вказані заперечення відповідача на відповідь на відзив суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
05 січня 2024 року до суду від відповідача у справі надійшли пояснення.
Вказані пояснення суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
16 січня 2024 року до суду від позивача у справі надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.
Вказане клопотання суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 16.01.2024 суд протокольною ухвалою відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про витребування доказів (28.11.2023 вх. № 43630/23).
У підготовчому засіданні 16.01.2024 судом було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 09:30 год. 06.02.2024.
Ухвалою суду від 06.02.2024 закрито підготовче провадження у справі № 916/4327/23, призначено справу до судового розгляду по суті на 05.03.2024 о 16:30 год. та викликано учасників справи у судове засідання.
У судовому засіданні 05.03.2024 суд оголосив перерву у засіданні суду до 14:10 год. 14.03.2024. Протокольною ухвалою розгляд справи № 916/4327/23 по суті постановлено провести впродовж розумного строку, відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Ухвалою суду від 05.03.2024 повідомлено Державне підприємство „Морський торговельний порт Усть-Дунайськ”, що наступне судове засідання у справі № 916/4327/23 призначене 14.03.2024 о 14:10 год. Неявка учасників справи не перешкоджає проведенню судового засідання.
Представник третьої особи у судове засідання 14.03.2024 не з'явився, про поважність причин неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута без участі представника третьої особи.
Представник позивача у судовому засіданні 14.03.2024 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених позовній заяві, відповіді на відзив та письмових поясненнях.
Представник відповідача у судовому засіданні 14.03.2024 позовні вимоги не визнав та у задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, запереченнях та письмових поясненнях.
У судовому засіданні 14.03.2024 після повернення з нарадчої кімнати судом відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення і повідомлено присутніх представників сторін про орієнтований час складення повного рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
Матеріали справи свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю „ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ” (надалі - портовий оператор, позивач або ТОВ « 3ТК») є портовим оператором (стивідорною компанією) яка здійснює свою господарську діяльність в портовому пункті Кілія порту "Усть-Дунайськ" в м. Кілія.
10 червня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ” і ДП "Адміністрація морських портів України" був укладений Договір про забезпечення доступу портового оператора до причалу(ів) № 44-П-АМПУ-21 (надалі - Договір).
Відповідно до умов п. 1.1. Договору Адміністрація зобов'язується забезпечити доступ портового оператора до причалу № 1 портового пункту Кілія філії Усть-Дунайськ державного підприємства Адміністрація морських портів України, що перебуває у господарському віданні Адміністрації для проведення Портовим оператором вантажно-розвантажувальних робіт, а портовий оператор зобов'язується сплатити Адміністрації плату за послуги. Послуга надається з метою забезпечення виконання Портовим оператором вантажно-розвантажувальних робіт та надання послуг із використанням nричалу( ів) у межах, визначених у паспорті споруди, а саме довжини та ширини конструкції споруди.
Позивач зазначає, що на праві приватної власності позивачу належить наступне рухоме майно, яке є необхідним при здійсненні господарської діяльності, як портовим оператором, а саме: будівля ангару, літ. «Ч» (одноповерхова арочна, каркасна споруда прямокутної форми), загальною площею - 521,5 м.2, висотою - 11,0 м.; будівлі вагової, літ. «С» (одноповерхова споруда з технологічним напрямком, яка складається з двох частин: операторської, площею 9,29 м.2, висотою 2,3 м. та навісу де розташована вагова платформа), площею 76,41 м.2, висотою 4,3 м., загальна площа тимчасової споруди - 85,7 м.2; будівлі зернопереробного комплексу, літ. «Ц», (естакада для розміщення вантажно-розвантажувального обладнання, прямокутна різнорівнева каркасна споруда, що яка складається з декількох частин: пульту керування, підйомної платформа, прийомного бункеру, двох рамп (в'їзд - виїзд), висота підйомної - 1,8 м., висота приміщення де розташований прийомний бункер - від 4,0 м. до 4,6 м., висота приміщення де розташований пульт керування - 3,1 м., висота рампи (в'їзд - виїзд) - 1,8 м.), загальна площа тимчасової споруди - 364,5м2).
Зазначені обставини встановлені рішенням Господарського суду Одеської області по справі № 916/2514/21 від 24.11.2021, рішенням Господарського суду Одеської області по справі № 916/1828/22 від 21.02.2023, рішенням Господарського суду Одеської області по справі № 916/2925/21 від 28.12.2022, рішенням Господарського суду Одеської області по справі № 916/3971/21 від 17.02.2022, зазначені рішення залишені без змін постановами Верховного суду.
Також між Товариство з обмеженою відповідальністю „ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ” (орендар) і Товариством з обмеженою відповідальністю „Морський порт Дунай- Кілія” (орендодавець), якому належить на праві приватної власності 6/100 частин комплексу будівель та споруд, які перебувають на території портового пункту Кілія порту "Усть-Дунайськ", було укладено Договір № 7747/2023 оренди нерухомого майна від 10.04.2023.
Відповідно до умов п. 1.1. Договору № 7747/2023, орендодавець зобов'язується передати, а орендар прийняти у строкове платне користування майно на умовах цього Договору.
Відповідно до умов п. 1.2. Договору № 7747/2023 орендодавець має право надання майна в оренду на підставі права спільної часткової власності - володіє 6/100 частинами комплексу будівель і споруд, які знаходяться за адресою: Одеська область, м. Кілія, вул. Портова (в минулому Железнякова), 4, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 107418151223, які складаються з санпропускника з котельнею літ. «Б-Б1» площею 163,5 кв.м.; павільйону морвокзалу літ. «Х», площею 177,1 кв.м., що підтверджується актами державного виконавця про проведені прилюдні торги від 01.03.2007 року при придбанні безпосередньо об'єктів нерухомості фізичною особою ОСОБА_1 , за яким в подальшому зареєстровано право власності на 6/100 частин вищевказаного комплексу будівель та споруд; рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 15.03.2007 по справі № 2-818/2007; договором купівлі продажу частини комплексу будівель та споруд від 29.11.2007 року посвідченого приватним нотаріусом Кілійського районного нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за №8368; Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 05.07.2019 року виданого державним нотаріусом Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса, зареєстровано в реєстрі за № 1-673 та виданого попередньому власнику ТОВ «ЛАРНС»; актом приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «МОРСЬКИЙ ПОРТ ДУНАЙ-КІЛІЯ» від 19.10.2022 посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 3746, № 3747; Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 313776987 від 31.10.2022.
Отже, ТОВ „ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ” є портовим оператором, а також законним користувачем 6/100 частин комплексу будівель та споруд, які перебувають на території портового пункту Кілія порту "Усть-Дунайськ", відповідно до умов Договору № 7747/2023 оренди нерухомого майна від 10.04.2023, а також власником іншого майна, яке законно перебуває на території портового пункту Кілія порту "Усть-Дунайськ", що підтверджено судовими рішеннями,
Позивач вказує, що він є власником споруди, яка розташована на території портопункту «Кілія» порту «Усть-Дунайськ», а саме: літ. «Ц».
Як вбачається з технічного паспорту зернопереробного комплексу «Ц», зазначена споруда розташована поблизу критого складу літ. «Г» у портовому пункті Кілія за адресою м. Кілія, вул. Портова, 4, (загальна площа 1040 кв. м, корисна площа - 960 кв. м, інвент. номер 767), а також є технологічно пов'язаною з останнім.
Як вбачається з технічного звіту затвердженого 26.07.2019 директором ТОВ "Енергогазтех сервіс" О.І. Волковим за результатами обстеження та оцінки технологічного стану будівельних конструкцій споруди зернопереробного комплексу літ. «Ц» розташованого за адресою: Одеська область, Кілійській район, м. Кілія, вул. Портова, 4 складеного експертами: Розумним В.О. та Кучеренко Р.Ю.: «Від споруди зернопереробного комплексу відходять два транспортери на лінію №1 та зерновий склад. Подача зерна з приймального бункера на транспортери здійснюється через норію».
Зазначений факт, що зернопереробний комплекс «Ц» є власністю ТОВ « 3ТК» та законно перебуває на території порто-пункту Кілія порту «Усть-Дунайськ» також встановлено рішеннями Господарських суддів Одеської області по справам №№ 916/2925/21, 916/3971/21, 916/1828/22 та 916/2514/21.
Товариство з обмеженою відповідальністю „ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ” є власником зернопереробного комплексу «Ц», а також «Шнекового транспортеру», який функціонально пов'язаний з зернопереробним комплексом та встановлений безпосередньо у критому вантажному складі літ. «Г» та перебуває на балансі ТОВ «ЗТК», що підтверджується Балансовою довідкою №02/10-2023 від 02.10.2023.
Шнековий транспортер - це технологічне обладнання, яке на праві власності належить ТОВ "ЗТК", наразі розташовано у вантажному критому складі літ. «Г», шляхом закріплення на балках та перекриттях (без зайняття фізично корисної площі критого складу), виходить до причалу № 1 та безпосередньо функціонально пов'язаний з зернопереробним комплексом «Ц» та не може існувати без втрати функціонального призначення та переривання виробничого циклу.
Позивач вказує, що зернопереробний комплекс «Ц» функціонально пов'язаний з критим складом літ. «Г», так як транспортери, зокрема і шнековий транспортер зернопереробного комплексу безпосередньо заходить до останнього і є частиною його виробничого циклу.
Адвокатом Клачок Богданою за дорученням клієнта - ТОВ « 3ТК» було подано заяву до судового експерта Рапач Костянтина Васильовича (свідоцтво № 1173 від 31.10.2017) про проведення судової будівельно-технічної експертизи.
З аналізу змісту Висновку судової будівельно-технічної експертизи проведеної судовим експертом Рапач К.В. №39/3 від 18.09.2023 та фактичних обставин, що мають місце, вбачається, що ТОВ «ЗТК» у випадку необхідності демонтажу, а також зупинення використання «Шнекового транспортеру», який розміщений у критому складі літ. «Г» пов'язаний з зерно-переробним комплексом «Ц», вимушений буде перервати виробничий цикл та втратити функціональне призначення зернопереробного комплексу «Ц».
24 січня 2023 року між ДП "МТП «Усть-Дунайськ" і ТОВ "ЗТК" було підписано Договір про надання послуг № 28Д.
Відповідно до умов п. 1.1 Договору № 28Д, предметом цього договору є надання "Виконавцем" "Замовнику" послуг з розміщення вантажів в критому складі виконавця (далі - склад) у портовому пункті Кілія за адресою м. Кілія, вул. Портова, 4 (загальна площа 1040 кв. м, корисна площа - 960 кв. м, інвент. номер 767) в порядку та на умовах, встановлених цим договором.
13 березня 2023 року ТОВ "ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНAЛ КІЛІЯ" отримало повідомлення про дострокове розірвання Договору № 28Д від 24.01.2023 з дати 27.03.2023 в односторонньому порядку Державним підприємством "МТП УСТЬ-ДУНАЙСЬК" на підставі п. 8.3 вказаного Договору.
З 13.03.2023 року фактично внаслідок незаконних дій ДП «МТП «Усть-Дунайськ» у ТОВ «ЗТК» відсутня можливість експлуатувати власне майно - «Шнековий транспортер», який розташований у критому вантажному складі літ. «Г», та фактично втратив функціональне призначення свого зернопереробного комплексу «Ц», а також перервало повний виробничий цикл.
14 квітня 2023 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївський областях і Товариством з обмеженою відповідальністю «Еліксір Україна» було підписано Договір купівлі продажу об'єкта малої приватизації Єдиного майнового комплексу державного підприємства «Морський торговельний порт Усть-Дунайськ» за результатами електронного аукціону з умовами від 14.04.2023, зареєстровано в реєстрі за №1375 приватним нотаріусом Іллічовою Н.А. (далі - Договір купівлі - продажу ЄМК).
Відповідно до п. 3.2. до Об'єкту приватизації за Договором купівлі-продажу ЄМК входить зокрема: 94/100 частин Комплексу будівель та споруд, в цілому загальною площею 5179,4 кв.м., які розташовані за адресою: Одеська область, Ізмаїльській район, місто Кілія, вулиця Портова, 4, також було підписано Акт приймання-передачі ЄМК ДП «МТП «Усть- Дунайськ» від 24.08.2023, як з переможцем аукціону.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно № 346975519 від 18.09.2023, з 29.08.2023 ТОВ «Еліксир України» є власником 93/100 комплексу будівель та спору порту Усть-Дунайськ (1/100 частина майна відповідно до умов Договору купівлі-продажу ЄМК залишилось за державою), номер відомостей про речове право: 51564272, в тому числі і вантажного критого складу літ. «Г», в якому перебуває майно ТОВ «ЗТК» - «Шнековий транспортер».
Фактично, наразі у ТОВ «ЗТК» відсутня будь-яка можливість обладнати використання шнекового транспортеру без використання вантажного складу літ. «Г» оскільки у противному випадку (демонтаж) призводить до втрати функціонального призначення цілого зернопереробного комплексу літ. «Ц», який належить ТОВ «ЗТК» на праві власності, а також призводить до зупинення виробничого циклу.
Враховуючи факт розірвання Договору про надання послуг № 28Д від 24.01.2023 на підставі якого ТОВ « 3ТК» мало можливість використовувати вантажний склад літ. «Г», а отже фактично ТОВ « 3ТК» втратило можливість використовувати і експлуатувати шнековий транспортер і безпосередньо зернопереробний комплекс літ. «Ц» без переривання виробничого циклу, а також без втрат функціонального призначення останнього.
20 вересня 2023 року ТОВ « 3ТК» звернулось то ТОВ «Еліксир Україна» з листом № 601/09-23 щодо укладення Договору про встановлення сервітуту № 20/1 з зазначенням обставин про необхідність встановлення оплатного сервітуту з метою експлуатації та цілодобового доступу до «Шнековог транспортеру» та його конструктивних елементів.
Як вбачається з листа № 601/09-23 ТОВ « 3ТК» направило на адресу ТОВ «Еліксир Україна» два примірника Договору № 20/1 про встановлення сервітуту.
Відповідно до п. 1.1. запропонованого Договору Сторони встановлюють сервітут (надалі - «Сервітут») щодо: частини складу літ. «Г», загальною площею 925,6 кв.м., (який є складовою частиною 93/100 комплексу будівель та споруд, розташованих за адресою: Одеська обл, Кілійський район, м. Кілія, вул. Железнякова, 4, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 107418151223), зокрема в якій розміщується конструктивні елементи та безпосередньо «Шнекового транспортеру» (надалі - об'єкт нерухомості).
Лист № 601/09-23 від 20.09.2023 був відправлений позивачем 20.09.2023 з описом вкладення кур'єрською службою доставки "KisExpress". Однак зазначений лист не був отриманий відповідачем з причин неперебування працівників останнього за вказаною адресою.
Позивач звертає увагу, що шнековий транспортер, є частиною зернопереробного комплексу «Ц», який належить ТОВ « 3ТК» та відповідно до Висновку експерту від 18.09.2023 не може функціонально існувати без зв'язку з останнім, та розміщується у критому вантажному складі літ. «Г» з 2011 року, який в свою чергу з 29.08.2023 належить ТОВ «Еліксир Україна», що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 346975519 від 18.09.2023.
У зв'язку із зазначеним, Товариство з обмеженою відповідальністю „ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про встановлення сервітуту, оскільки сторонами не було досягнуто домовленості про встановлення сервітуту.
Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ” не підлягають задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлено, що предметом цього позову є встановлення сервітуту щодо вантажного складу «Г», загальною площею 926,5 кв.м., розташованого за адресою: Одеська обл., Кілійський район, м. Кілія, вул. Портова, 4, який належить відповідачу, для встановлення та доступу і обслуговування позивачем шнекового транспортеру на умовах, визначених проектом договору про встановлення сервітуту № 20/1.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.
Відповідно до ч. 1 ст. 402 ЦК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 402 ЦК України у разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.
Таким чином, зі змісту ч. 3 ст. 402 ЦК України слідує, що передумовою звернення до суду за встановленням сервітуту повинен бути доказ вчинення дій зацікавленою особою щодо встановлення сервітуту та недосягнення про це згоди із власником майна, щодо якого планується встановити сервітут. Тобто, процедура досудового врегулювання щодо встановлення сервітуту є обов'язковою.
Позивач стверджує, що ним було направлено відповідачу лист від 20.09.2023 № 601/09-23 щодо укладення договору про встановлення сервітуту № 20/1, а також проект відповідного договору. На підтвердження зазначеного позивачем надано копію та оригінал кур'єрської накладної № 0362788 (т. 1, а/с 127, т. 2, а/с 132-134). Проте зазначений лист не був отриманий відповідачем з причин неперебування працівників останнього за вказаною адресою.
Представник відповідача наполягає на тому, що позивач до часу подання позову до суду не звертався до ТОВ „Еліксир Україна” із пропозицію про укладення договору щодо встановлення сервітуту № 20/1.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд звертає увагу, що позивач в якості доказів направлення відповідачу листа від 20.09.2023 № 601/09-23 надає лише примірник накладної № 0362788 на якій міститься штамп надавача послуг з відправлення поштової кореспонденції - ФОП Кісова Людмила Дмитрівна (т. 1, а/с 127, т. 2, а/с 132-134). При цьому позивач не надав розрахункового документу (оригінал поштової квитанції чи фінансового чека) та опису вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів, видані відправникові поштового відправлення.
За таких обставин навіть якщо припустити, що відповідне відправлення здійснювалось, то неможливо встановити, які саме документи були направлені позивачем відповідачу, що позбавляє суд можливості перевірити, який саме перелік документів 20.09.2023 був надісланий на адресу ТОВ „Еліксир Україна”.
Крім того, відповідно до Закону України «Про поштовий зв'язок», послуги поштового зв'язку - діяльність оператора поштового зв'язку з приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень, у тому числі шляхом надання кур'єрських послуг, визначених цим Законом, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, спрямована на задоволення потреб користувачів. При цьому, кур'єрська послуга - послуга поштового зв'язку з пересилання поштового відправлення, приймання якого від відправника та/або вручення якого адресату здійснюється поза межами об'єкта поштового зв'язку.
Таким чином, послуги кур'єрської доставки кореспонденції є різновидом послуг поштового зв'язку.
Відповідно до приписів ст. 14 вищезазначеного Закону, суб'єкти господарювання, які мають намір здійснювати господарську діяльність у сфері надання послуг поштового зв'язку, подають до національного регулятора повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері надання послуг поштового зв'язку. Внесення відомостей до єдиного державного реєстру операторів поштового зв'язку здійснюється відповідно до закону за формою та змістом, встановленими національним регулятором.
Матеріали справи свідчать, що представник відповідача звернувся до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку (НКЕК) з адвокатським запитом № 01/12-01 від 01.12.2023, в якому просив надати наступну інформацію:
"- чи внесено до Єдиного державного реєстру операторів поштового зв'язку, у якості оператора поштового зв'язку, фізичну особу-підприємця Кісову Людмилу Дмитрівну, реєстраційний номер облікової картки платника податків код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ?;
- якщо так, повідомити на якій території здійснюється діяльність у сфері надання послуг поштового зв'язку зазначеною особою відповідно до даних Єдиного державного реєстру операторів поштового зв'язку?"
Зазначена інформація запитувалась адвокатом станом на 20.09.2023 (тобто, на дату, у яку за твердженнями позивача було здійснено кур'єрське відправлення оферти) та актуальну інформацію станом на дату розгляду цього адвокатського запиту.
Листом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку №05-7473/15 від 08.12.2023 (т. 2, а/с 205), була надана відповідь на вищезазначений адвокатський запит, відповідно до змісту якої зазначалось наступне: «НКЕК рішенням від 07.12.2022 № 238 внесла інформацію до єдиного державного реєстру операторів поштового зв'язку про фізичну особу - підприємця Кісову Людмилу Дмитрівну (РНОКПП - НОМЕР_1 ) на підставі повідомлення про внесення інформації до єдиного державного реєстру операторів поштового зв'язку (пункт 181).
Територія України, де здійснюється діяльність у сфері надання послуг поштового зв'язку - м. Одеса.
Враховуючи наведене, зазначена інформація актуальна станом на 20.09.2023 та на дату розгляду Вашого запиту».
Таким чином, національний регулятор у сфері послуг поштового зв'язку зазначив, що ФОП Кісова Л.Д. дійсно надавала та надає послуги у сфері поштового зв'язку, проте територія, де такі послуги надаються, обмежена містом Одеса.
З огляду на той факт, що ТОВ «ЕЛІКСИР УКРАЇНА» зареєстровано в м. Вінниця, залучення поштового оператора, який надає послуги виключно в межах м. Одеса, для здійснення кур'єрської доставки в м. Вінниця, призвело до очікуваного результату, що відповідач не отримав лист від 20.09.2023 № 601/09-23 з договором про встановлення сервітуту № 20/1.
Отже, проаналізувавши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позивач не надав суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували вчинення дій зацікавленою особою щодо встановлення сервітуту та недосягнення про це згоди із власником майна, щодо якого планується встановити сервітут
У пункті 27.2 постанови від 19.06.2019 у справі № 925/603/18 Касаційний господарський суд зробив висновок, що якщо особа до звернення до суду не вчиняла дій щодо встановлення сервітуту за домовленістю сторін (зокрема, не звернулася до іншої сторони з пропозицією про укладення договору про встановлення сервітуту), то у суду немає підстав для задоволення відповідних вимог у зв'язку з відсутністю у позивача права вимагати встановлення сервітуту за рішенням суду.
З огляду на досліджені наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позивач не вжив належних заходів до здійснення досудового врегулювання цього спору, як того вимагає ч. 3 ст. 402 ЦК України.
За наведених обставин, оскільки позивачем не дотримано вимог ч. 3 ст. 402 ЦК України, то відповідно за висновком суду ця обставина є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Щодо інших доводів сторін у справі, викладених в обґрунтування власних правових позицій по наявному спору, то суд не вбачає підстав для надання таким оцінки у межах розглядуваного спору, оскільки вищенаведені аргументи суду у даному рішенні, на думку суду, є самостійною та достатньою підставою для висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Куруючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повне рішення складено 02 квітня 2024 р.
Суддя Нікітенко С.В.