Справа № 489/2212/23
Номер провадження 2/489/848/24
Ухвала
03 квітня 2024 року місто Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі
головуючого судді Микульшиної Г.А.,
із секретарем судових засідань Тищенко Д.О.,
за участі представника відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
встановив:
У травні 2023 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Ленінського районного суду м. Миколаєва з позовом до ОСОБА_3 , в якому просив розірвати шлюб, укладений між ними 03.10.2008.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11.08.2023 позов ОСОБА_2 було задоволено. Розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зареєстрований 03.10.2008 Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, про що зроблено актовий запис № 1073 від 03.10.2008. Післяшлюбне прізвище відповідачки визначено як « ОСОБА_4 ».
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 24.01.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_3 частково задоволено, скасовано рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11.08.2023, справу направлено суду першої інстанції для вирішення питання про підсудність.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 01.02.2024 справу направлено до Верховного Суду для визначення підсудності у порядку ст. 29 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 19.02.2024 у визначенні підсудності цивільної справи № 489/2212/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу відмовлено; матеріали справи повернуто до Ленінського районного суду м. Миколаєва.
Ухвала Верховного суду мотивована тим, що відповідач дійсно проживає в Іспанії, проте позивач ОСОБА_2 є громадянином України, який зареєстрований у АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України. Доказів на підтвердження того, що позивач ОСОБА_2 проживає за межами України (на території Іспанії) матеріали справи не містять. Тобто, відомостей про те, що на цей час обидві сторони спору проживають за межами України надані матеріали цивільної справи не містять. До того між сторонами існує спір щодо утримання дітей, які народилися і проживають за межами України.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 04.03.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
22.03.2024 на електронну адресу суду позивачем направлені докази його постійного місця перебування за кордоном у Іспанії (а.с.188-191).
Протокольною ухвалою суду від 03.04.2024 вказані докази долучені до матеріалів справи.
Тобто судом встановлено, що позивач та відповідач є громадянами України, але фактично проживають в Іспанії.
Представник відповідача адвокат Секкер А.В. в судовому засіданні наполягав, що є підстави для визначення підсудності у справі відповідно до ст. 29 ЦПК України, оскільки сторони є громадянами України, однак проживають за її межами в Іспанії. Також заявив клопотання про витребування з Державної прикордонної служби України інформації про те, чи перетинав та коли позивач державний кордон України в період з 2014 по 2024 роки.
Протокольною ухвалою суду у клопотанні представника відповідача відмовлено, оскільки у справі достатньо доказів для встановлення фактичного проживання сторін у справі за межами України.
У відповідності до ст. 29 ЦПК України, підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово.
Таким чином, оскільки позивач та відповідач є громадянами України, але постійно проживають за межами України, дану справу слід направити до Верховного Суду для визначення підсудності у порядку ст. 29 ЦПК України.
Керуючись ст. 29, 260 ЦПК України, суд
ухвалив:
Цивільну справу № 489/2212/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу направити до Верховного Суду для визначення підсудності у порядку ст. 29 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г.А. Микульшина