Cправа №505/1017/22
Провадження №1-кс/505/121/2024
Іменем України
28.03.2024 м. Подільськ
Слідчий суддя Котовського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання третьої особи, щодо майна якої накладено арешт майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження за №-12022161180000124 від 26.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, -
До Котовського міськрайонного суду Одеської області надійшло клопотання третьої особи, ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного 18.07.2022 ухвалою слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області, в рамках кримінального провадження №-12022161180000124 від 26.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, а саме на ноутбук чорного кольору марки «Fuqitsu» Р/N НОМЕР_1 , який було вилучено при обшуку 15.07.2022.
В судове засідання заявник клопотання ОСОБА_3 не з'явилась, про місце та час розгляду справи повідомлялась належним чиним, про що свідчить довідка про доставку судової повістки на зазначену нею в клопотанні електронну адресу.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст.26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Кримінальним процесуальним кодексом України суд не наділений правом вживати заходи примусу у вигляді приводу для забезпечення участі заявника в судовому засіданні.
За таких обставин, суддя вважає, що на стадії судового розгляду, судом були створені всі умови для реалізації прав учасників процесу на доступ до правосуддя, а подальше відкладення судового розгляду не слугуватиме виконанню положень ст.28 КПК.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський Суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи, що ОСОБА_3 про час та місце розгляду справи повідомлялась але в судове засідання не з'явилась, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за її відсутності на підставі наявних в клопотанні матеріалів.
В судове засіданні старший дізнавач СД Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 не з'явився, про час та місце розгляду справи судом, був повідомлений належним чином, суд вважає можливим розглянути дане клопотання за його відсутності.
Дослідивши клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого, або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема, арешт майна, мають тимчасовий характер.
Згідно ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якій не був присутні при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Пунктом 2 Узагальнень судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, передбачено що арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст.ст.276-279 КПК України, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст.291 КПК України) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Разом з тим судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 від 14.12.2023 вже скасований арешт, накладений 18.07.2022, з ноутбуку чорного кольору марки «Fujtsu» P/N НОМЕР_2 , SN 51811-01R1500613, в зв'язку з чим суд вважає, у задоволенні клопотання третьої особи, щодо майна якої накладено арешт майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадженню за №-12022161180000124 від 26.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, слід відмовити.
Керуючись ст.ст.170, 174, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання третьої особи, щодо майна якої накладено арешт майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного 18.07.2022, по кримінальному провадженню за №-12022161180000124 від 26.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, - відмовити.
Ухвала слідчого судді є остаточною та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1