79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
12.10.10 Справа№ 30/143(10)
за позовом: ТзОВ „Аквабуд”, с. Ясниська
до відповідача: ПП Церера МР”, с. Ясниська
про розірвання договору оренди та стягнення 50449,32 грн.
Суддя Н.Мороз
Представники:
Від позивача: Дахнович Д.Я.
Від відповідача: н/з
Суть спору:
Позовні вимоги заявлено товариством з обмеженою відповідальністю „Аквабуд”, с.Ясниська до приватного підприємства „Церера МР”, с.Ясниська про розірвання договору оренди від 23.01.2008р. та стягнення 50449,32 грн.
Ухвалою господарського суду від 13.08.2010 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 14.09.2010 року.
Розгляд справи відкладався ухвалою суду від 14.09.2010р. з причин, наведених у відповідній ухвалі.
Представник позивача в судове засідання з"явився, вимоги ухвали суду виконав, позов просить задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився, однак подав письмове пояснення від 12.10.2010р., яким позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив:
23.01.2008 р. сторонами спору укладено договір оренди нежитлового приміщення, який по своїй правовій природі містить ознаки договору оренди майна (глава 58 ЦК України), та по якому сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов відповідно до вимог ст.638 ЦК України.
У відповідності до ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Умовами договору від 17.10.20076 р. визначено предмет договору (виробничі приміщення заг. площею 455,01 м.кв. за адресою: Яворівський район, с. Ясниська, вул..П.Мирного,8), орендна плата (ціна, п.5.2 договору), термін договору оренди (п.4.1) визначений на п»ять років від дня підписання договору.
Враховуючи, що сторони досягли згоди по основних істотних умовах та формі договору, суд застосовує до сторін наслідки договірних зобов"язань та дає оцінку поданих сторонами доказів в сукупності відповідно до ст.43 ГПК України.
У відповідності до умов договору, відповідач взяв на себе зобов”язання прийняти в строкове платне користування та сплачувати орендну плату за приміщення, а позивач передати у користування визначене нерухоме майно. По закінченню терміну договору, відповідач зобов»язаний повернути майно власнику (п.9.1).
Виходячи з принципів належного виконання зобов”язання, пунктом 5.2 сторони визначили розмір та порядок сплати оренди за користування приміщенням, а саме: 1500,00 грн. шляхом перерахування на поточний рахунок орендодавцю не пізніше 20-го числа кожного місяця.
У відповідності до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Підставою для розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов'язань передбачених договором оренди, а також вчинення ним одного чи кількох порушень, зазначених у ст.783 ЦК України.
Суд зазначає, що відповідачем належним чином договірні зобов”язання не виконано, орендар зобов»язаний сплачувати орендну плату своєчасно і в повному обсязі, незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Як вбачається з поданої позивачем довідки №15.06-3248/10 від 21.07.2010р. виданої ДЛФ ВАТ «Кредобанк» за період з 20.01.2008р. по 19.07.2010р. поступлень орендної плати в погашення заборгованості не було, станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача по орендній платі складає 45 000,00 грн., що підтверджено актом звірки від 11.10.2010р.( в матеріалах справи).
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може
бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок
завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Відповідно до ст.188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити чи розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Якщо сторони не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач листами пропонував відповідачу добровільно сплатити суму основного боргу, а в разі невиконання вимоги по сплаті боргу розірвати договір за взаємною згодою сторін, проте відповіді не отримав.
Згідно ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до п.10.4 договору, за прострочення термінів оплати, відповідач зобов»язаний сплатити позивачу пеню, яка відповідно до поданого розрахунку становить 3647,84 грн. і підлягає стягненню.
Крім того, у відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов”язання, зобов”язаний сплатити на вимогу кредитора 3% річних від простроченої суми, що становить 541,48 грн. та інфляційні нарахування в сумі 1260,00 грн., згідно поданого розрахунку.
Отже, загальна сума заборгованісті відповідача становить 50449,32 грн. і підлягає стягненню.
В порядку ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач своїм правом на захист не скористався, підставність позовних вимог не спростував.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов обгрунтований поданими доказами, і підлягає до задоволення.
Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.49 ГПК України.
Керуючись ст.ст.526,638,651,783 ЦК України, ст.ст.33,43,49,82,84,85 ГПК України, господарський суд,-
1.Позов задоволити повністю.
2.Договір оренди укладений між ТзОВ „Аквабуд”, с. Ясниська та ПП Церера МР”, с. Ясниська від 23.01.2008р.- розірвати.
3.Виселити приватне підприємство «Церера МР», Яворівський район, с. Ясниська, вул.. П.Мирного,8 (код ЄДРПОУ 35925706) із нежитлових приміщень заг. площею 455,01 м.кв. за адресою: Яворівський район, с. Ясниська, вул.. П.Мирного,8.
4.Стягнути з приватного підприємства «Церера МР», Яворівський район, с. Ясниська, вул. П.Мирного,8 (код ЄДРПОУ 35925706) на користь товариства з обмеженою відповідальнісю «Аквабуд», Яворівський район, с. Ясниська, вул.. П.Мирного,8 (код ЄДРПОУ 34810079) -45 000,00 грн. основного боргу, 1260,00 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в розмірі 541,48 грн., 674,49 грн. державного мита, 236,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5.Накази видати згідно ст.116 ГПК України.
Суддя
Рішення складено 18.10.2010р.