79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
20.04.10 Справа№ 22/56
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Ліга Плюс”, м.Коломия Івано-Франківської області
до відповідача Державного територіально-галузевого об'єднання „Львівська залізниця” в особі відокремленого підрозділу „Коломийська дистанція колії” ДТГО „Львівська залізниця”, м.Коломия
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області, м.Івано-Франківськ
про зобов'язання вчинити певні дії
Суддя М.Желік
Представники
від позивача: не з'явився
від відповідача: Жовтонецький В.М. (довіреність № НЮ-622 від 28.12.09р.)
від 3-ої особи: не з'явився
Суть спору:
Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Ліга Плюс”, м.Коломия Івано-Франківської області до Державного територіально-галузевого об'єднання „Львівська залізниця” в особі відокремленого підрозділу „Коломийська дистанція колії” ДТГО „Львівська залізниця”, м.Коломия про зобов'язання вчинити певні дії за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області, м.Івано-Франківськ
Ухвалою господарського суду від 12.03.2010р. призначено розгляд справи на 30.03.2010р. В порядку ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 20.04.2010р.
Позивачем повторно подано клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю забезпечити участь повноважного представника в судовому засіданні. Розглянувши дане клопотання, суд дійшов висновку про безпідставність задоволення цього клопотання враховуючи ту обставину, що ухвалою суду від 30.03.2010р., за клопотання позивача, розгляд справи відкладався, неможливість взяти участь в судовому засіданні представника позивача не підтверджено доказами, участь представників сторін обов'язковою не визнавалась, докази не витребовувались, нез'явлення представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті, тому суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву вих.№ НЮ-10/492 від 26.02.2010р.
Третя особа в судове засідання не з'явилась проте на адресу суду надіслала клопотання вих.№ 10-09-00679 від 23.03.2010р. в якому просить розглядати справу без участі повноважного представника.
Відповідно до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності представників позивача та третьої особи, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті.
Представнику відповідача роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника відповідача та проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.
14.08.2008р. ТзОВ Ліга Плюс” (надалі позивач) звернувся до Регіонального відділення Фонду державного майна по Івано-Франківській області (надалі третя особа) з заявою № 14/08-01 про передачу позивачу за договором оренди в строкове платне користування нерухоме державне майно -складські приміщення загальною площею 232,9 м.кв., розташовані за адресою Івано-Франківська область, м.Коломия, вул.Крип”якевича, 13 та необхідне орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
РВ ФДМУ по Івано-Франківській області 19.08.2008 р. в свою чергу звернулось із запитом № 08/2097 до Міністерства транспорту та зв'язку України щодо погодження умов оренди державного майна та кандидатури від органу до складу конкурсної комісії.
Листом від 03.02.2009р. № 917/16/10-09 Міністерство транспорту та зв'язку України не заперечило щодо передачі в оренду на конкурсних засадах вищезазначеного державного нерухомого майна, погодило умови оренди та запропонувало представника до складу конкурсної комісії.
03.02.2009 р. листом № 11-08-00444 третя особа повідомила позивач та відповідача про порядок укладення договору оренди державного нерухомого майна, визначеного ст.9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” (із змінами від 29.06.2004р.). Крім того, в зазначеному листі в порядку п.5 Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України № 2149 від 13.10.2004р. (із змінами та доповненнями) просила відокремлений підрозділ „Коломийська дистанція колії” ДТГО „Львівська залізниця, як балансоутримувача зазначеного об'єкту оренди, надати в 15-денний строк до РВ ФДМ України по Івано-Франківській області довідки про відсутність (наявність) на підприємстві боргу перед бюджетом або податкової застави об'єкта оренди, про загальну площу об'єкта оренди із завіреним в установленому порядку планом за поверхами об'єкта оренди тощо.
Листом від 03.03.2009р. № 112 ВП „Коломийська дистанція колії” ДТГО „Львівська залізниця” повідомила РВ ФДМ України по Івано-Франківській області про те, що зазначені складські приміщення не можуть бути передані в оренду, оскільки використовуються у виробничих цілях у зв'язку з чим третя особа не може оголосити конкурс на право оренди складських приміщень загальною площею 232,9 кв.м., що розташовані за адресою: Івано-Франківська область, м.Коломия, вул.Крип”якевича, 13, тому позивач звернувся до господарського суду з вимогою зобов'язати відповідача надати необхідні довідки для РВ ФМУ по Івано-Франківській області, які необхідні для оголошення конкурсу на право оренди.
Відповідач проти позову заперечує, у письмовому відзиві на позов від 26.02.10р. № НЮ-10/492 та у наданих у судовому засіданні поясненнях, посилається на такі обставини.
При підготовці листа-відповіді від 03.02.2009р. № 917/16/10-09 Міністерства транспорту та зв'язку України на запит РВ ФДМУ по Івано-Франківській області від 19.08.2008р. № 08/2097 щодо оголошення конкурсу на право оренди вищезазначеного об'єкта не врахувало того факту, що наказом ДТГО „Львівська залізниця” від 29.12.2008р. № 918/Н „Про передачу основних засобів” в зв'язку з виробничою необхідністю (оскільки основні засоби -складські приміщення станцією Коломия не використовувались) та з метою ефективного використання основних засобів складські приміщення передано з балансу відокремленого підрозділу „Станція Коломия” ДТГО „Львівська залізниця” на баланс відокремленого підрозділу „Коломийська дистанція колії” для використання їх для потреб відокремленого підрозділу, оскільки підпунктами 4.1, 4.2 Статуту ДТГО „Львівська залізниця” передбачено, що майно залізниці становлять виробничі та невиробничі фонди, а також цінності, вартість яких відображається в балансі підприємства. Майно залізниці є державною власністю і закріплене за нею на праві повного господарського відання. Залізниця володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та Статуту, вищезазначене майно не підлягає приватизації..
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, суд вважає позовні вимоги ТзОВ „Ліга-Плюс” такими, що не підлягають задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу ДТГО „Львівська залізниця” від 29.12.2008р. № 918/Н „Про передачу основних засобів” в зв'язку з виробничою необхідністю та з метою ефективного використання основних засобів складські приміщення, а саме два склади, будку сторожів, гараж передано з балансу відокремленого підрозділу „Станція Коломия” ДТГО „Львівська залізниця” на баланс відокремленого підрозділу „Коломийська дистанція колії”, що підтверджується актами приймання -передачі від 30.12.2008р.
Згідно 4.1, 4.2 Статуту ДТГО „Львівська залізниця” передбачено, що майно залізниці становлять виробничі та невиробничі фонди, а також цінності, вартість яких відображається в балансі підприємства. Майно залізниці є державною власністю і закріплене за нею на праві повного господарського відання. Залізниця володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та Статуту.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” не можуть бути об'єктом оренди: об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до ч.2 ст.5 Закону України „Про приватизацію державного майна” (крім пам'яток культурної спадщини), а також об'єкти включені до переліку об'єктів прав державної власності, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України „Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.”
Абзацом 8 п.”г” ч.2 ст.5 Закону України „Про приватизацію державного майна” передбачено, що загальнодержавне значення мають майнові комплекси підприємств залізничного транспорту з їх інфраструктурою.
Відповідно до додатку №1 до Закону України „Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації” від 07.07.1999 р. № 847-ХIV, а саме в розділі „Майнові комплекси підприємств залізничного транспорту з їх інфраструктурою по території України” зазначено, що Львівська залізниця не підлягає приватизації разом з її відокремленим підрозділами. З матеріалів справи вбачається, що „Коломийська дистанція колії”, яка є балансоутримувачем спірного майна є відокремленим підрозділом „Львівської залізниці”, що підтверджується п.1.2 Положення про відокремлений підрозділ „Коломийська дистанція колії”, затвердженого наказом ДТГО „Львівська залізниця” від 04.05.2006р. № 445/Н. З огляду на викладене, спірне майно не може бути об'єктом приватизації.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Виходячи з наведеного, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог та приходить до висновку, що в позові слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 22, 43, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю
Суддя