79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
28.09.10 Справа№ 32/149 (2010)
Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „У Сек'юріті Сервіс”, м.Київ.
До відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Надибське ремонтне підприємство”, с.Надиби Старосамбірський район Львівська область.
Про стягнення 52 828,84 грн.
За участю представників сторін:
Від позивача: Школьний О.Б. -представник (довіреність №91 від 05.05.2010р.).
Від відповідача: не з'явився.
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.
Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю „У Сек'юріті Сервіс”, м.Київ до Відкритого акціонерного товариства „Надибське ремонтне підприємство”, с.Надиби Старосамбірський район Львівська область про стягнення 52 828,24 грн., з яких 47 952,00 грн. основного боргу за надані послуги охорони, 4 876,84 грн. пені.
Ухвалою суду від 09.09.2010р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 28.09.2010р.
Представник позивача в судовому засіданні подав клопотання, яким він просить суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу у справі.
Представник позивача в судовому засіданні подав уточнений розрахунок пені станом на 27.09.2010р. яка складає 6 438,90 грн. Позовні вимоги, з врахуванням уточненого розрахунку, підтримав в повному обсязі, просив позов задоволити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду від 09.09.2010р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду спору, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення відповідачу ухвали про порушення провадження у справі №82054 0000477 3 від 10.09.2010р. -вручено 14.09.2010р.
Відтак, зважаючи на положення ст.64 ГПК України відповідач є належним чином повідомлений про розгляд справи.
Станом на 28.09.2010р. від відповідача на адресу суду документи витребувані судом, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не находили.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,
встановив:
01.06.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „У Сек'юріті Сервіс” (виконавець) та Відкритим акціонерним товариством „Надибське ремонтне підприємство” (замовник) було укладено договір №06-06-09, відповідно до умов якого виконавець здійснює фізичну охорону об'єкту замовника силами своїх співробітників шляхом чергування за адресою: с.Надиби Старосамбірський район Львівська область. Під охороною знаходиться: ВАТ „Надибське ремонтне підприємство” (надалі -об'єкт).
Згідно п.5.1. та п.5.2. договору замовник перераховує не пізніше 5 (п'ятого) числа кожного поточного місяця на розрахунковий рахунок виконавця суму, визначену сторонами, відповідно до протоколу узгодження договірної ціни, що є додатком до цього договору. Факт та обсяг надання послуг засвідчується актом про виконання послуг, який підписується обома сторонами наприкінці кожного календарного місяця.
Як вбачається з протоколу узгодження договірної ціни від 01.06.2009р., що є додатком до договору №06-06-09, сторони визначили щомісячну вартість в сумі 7 992,00 грн. за 1 місяць охоронних послуг, в тому числі ПДВ -1 332,00 грн.
Позивач свої зобов'язання по договору №06-06-09 від 01.06.2009р. виконав повністю, проте відповідач оплату за надані послуги охорони у строки визначені сторонами в п.5.1 договору №06-06-09, не провів, отже порушив свої зобов'язання згідно умов договору.
По договору №06-06-09 від 01.06.2009р. сторонами було підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): за період з червня 2009р. по червень 2010р. на загальну суму 47 952,00 грн.
25.06.2010р. ВАТ „Надибське ремонтне підприємство” (відповідач) керуючись умовами п.7.3. договору №06-06-09, надіслало ТзОВ „У Сек'юріті Сервіс” (позивач) лист вих. №57, в якому просив припинити дію договору, у зв'язку із складною фінансово-економічною ситуацією на підприємстві. При цьому, відповідач гарантував оплату за виконані роботи.
Позивачем надано суду підписаний з відповідачем акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого сальдо на користь ТзОВ „У Сек'юріті Сервіс” станом на 17.09.2010р. складає 47 952,00 грн.
Відтак, основний борг відповідача перед ТзОВ „У Сек'юріті Сервіс” по договору №06-06-09 від 01.06.2009р. за надані послуги охорони складає 47 952,00 грн. (період заборгованості з червня 2009р. по червень 2010р.).
Позивач на підставі п.3.2. договору нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним уточненого розрахунку становить 6 438,90 грн.
Отже, загальна сума заборгованості становить 54 390,90 грн., з яких 47 952,00 грн. основного боргу за надані послуги охорони 6 438,90 грн. пені.
При прийнятті рішення суд виходить із наступного:
Як передбачено ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Факт надання позивачем послуг по договору №06-06-09 від 01.06.2009р. підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): за період з червня 2009р. по червень 2010р. на загальну суму 47 952,00 грн., які підписані та скріплені печатками сторін у справі (оригінали оглянуті в судовому засіданні).
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами п.5.1. договору замовник перераховує не пізніше 5 (п'ятого) числа кожного поточного місяця на розрахунковий рахунок виконавця суму, визначену сторонами, відповідно до протоколу узгодження договірної ціни, що є додатком до цього договору.
Відповідач у встановлені договором строки оплати за надані послуги охорони у період з червня 2009р. по червень 2010р. не проводив, у зв'язку з чим виник борг в сумі 47 952,00 грн.
Позивачем надано суду підписаний з відповідачем акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого сальдо на користь ТзОВ „У Сек'юріті Сервіс” станом на 17.09.2010р. складає 47 952,00 грн.
У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач доказів погашення боргу суду не представив, проти позову не заперечив, відтак, суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України прийшов до висновку про те, що вимога позивача про стягнення основного боргу по договору №06-06-09 від 01.06.2009р. про надання послуг із збирання та вивезення твердих побутових відходів в сумі 47 952,00 грн. є обгрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог позивача про стягнення 6 438,90 грн. пені суд зазначає наступне:
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.
Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У відповідності до п.3.2. договору замовник несе відповідальність за несвоєчасну оплату послуг з охорони об'єкту і у разі прострочення платежу сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на період заборгованості, від розміру заборгованості за кожний день прострочки.
При нарахуванні пені позивач дотримався вищевказаних вимог законодавства відтак, з відповідача підлягає стягненню згідно поданого позивачем уточненого розрахунку 6 438,90 грн. пені.
В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, який слід задоволити повністю.
Оскільки позивачем при здійсненні перерахунку пені, у зв»язку з чим збільшилась сума позову, не було доплачено держмито в сумі 15,61 грн., ця сума підлягає стягненню з нього в дохід Державного бюджету.
Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 611, 612, 627, 629, 901 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Надибське ремонтне підприємство” (82054, Львівська область, Старосамбірський район, с.Надиби, вул.Центральна, 3; код ЄДРПОУ 00905600, р/р 26007035276500 в АКІБ «УкрСиббанк»м.Харків, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженю відповідальність „У Сек'юріті Сервіс” (010042, м.Київ, вул.Чигоріна, 59 кім.2, код ЄДРПОУ 35921554, р/р 26003228690500 в АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005) 47 952,00 грн. основного боргу, 6 438,90 грн. пені, 543,90 грн. держмита, 236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Стягнути з Товариства з обмеженю відповідальність „У Сек'юріті Сервіс” (010042, м.Київ, вул.Чигоріна, 59 кім.2, код ЄДРПОУ 35921554, р/р 26003228690500 в АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005) в дохід Державного бюджету 15,61 грн. держмита.
4. Накази видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.
5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Суддя