79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
13.10.10 Справа№ 28/02-45
Суддя Морозюк А.Я., розглянувши матеріали
за позовом: Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», м. Дніпропетровськ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Полюс-Плюс», м. Львів
про передання в заклад заставленого майна, звернення стягнення на майно для погашення заборгованості в сумі 13240,48 доларів США.
Позов заявлено Публічним акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полюс-Плюс»про передання в заклад заставленого майна -товару в обороті та автомобіля, та звернення стягнення на товар в обороті та автомобіль для погашення заборгованості в сумі 13240,48 доларів США.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Однак, всупереч зазначеним вимогам позивач копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу не направив, натомість направив такі копії до суду по кількості відповідачів(що підтверджується наведеним у п. 9 додатку до позовної заяви).
Суд роз'яснює позивачу, що у господарського суду відсутній обов'язок направляти відповідачам копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Таким чином, наявними є підстави для повернення позовної заяви і доданих до неї документів позивачу без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Окрім цього, позивачем в позовній заяві об'єднано вимоги майнового характеру (звернення стягнення на товар в обороті та автомобіль для погашення заборгованості в сумі 13240,48 доларів США) та немайнового характеру (передання в заклад заставленого майна - товару в обороті та автомобіля).
Однак, докази оплати державним митом вимог немайнового характеру в розмірі відповідно до Декрету КМУ «Про державне мито»до позовної заяви не додані.
Суд роз'яснює позивачу, що у випадку об'єднання в одній позовній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру, державне мито підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру (відповідає викладеному у п. 4.5 Роз'яснення Президії ВАСУ від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ ГПК України", із змінами).
Також, відповідно до ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21.11.1993 року №7-93 (із змінами і доповненнями), з позовів, що подаються до господарського суду в іноземній валюті, державне мито сплачується в іноземній валюті.
В нашому випадку заявлена позивачем вимога майнового характеру (звернення стягнення на товар в обороті та автомобіль для погашення заборгованості в сумі 13240,48 доларів США) є такою, що заявлена в іноземній валюті.
Однак, до позовної заяви долучено платіжне доручення від 02.08.2010 року № UDBB2B00ОT про сплату судового збору в сумі 1049,32 грн. Доказів сплати державного мита в іноземній валюті до позовної заяви не додано.
Таким чином, наявними є підстави для повернення позовної заяви і доданих до неї документів позивачу без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Окрім цього, відповідно до Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів, затвердженого Постановою КМУ №1258 від 21.12.2005р(із наступними змінами), сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за позовами, що подаються до господарського суду, складає 236,00грн.
Однак позивачем, як вбачається з платіжного доручення № UDBB2B00OU від 02.08.2010 р,. сплачено витрати на ІТЗ в сумі лише 120,00 грн.
Таким чином, наявними є підстави для повернення позовної заяви і доданих до неї документів позивачу без розгляду на підставі п. 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Керуючись п.4,6,10 ч.1 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Повернути позовну заяву і додані до неї документи позивачу без розгляду.
Додаток (для позивача): позовна заява і додані до неї документи, на 28 аркушах.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Суддя