79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
12.10.10 Справа№ 9/140(10)
Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.,
при секретарі Козак І.Б.,
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом
Позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні дистриб'юторські системи», м. Київ,
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний центр «Зевс»,
м. Львів,
Про стягнення заборговааності за поставлену продукцію в сумі 6845,68 грн. в т. ч.: 6640,44 грн. -основний борг, 24,56 грн. -3 % річних, 180,68 грн. -пеня та стягнення судових витрат.
За участю представників:
Від позивача: Унгурян Н.І., довіреність № 38/20 с -401 від 01.09.2010 р.
Від відповідача: не прибув.
Права та обов”язки сторін передбачені ст. 22 ГПК України, підстави відводу судді ст. 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представники сторін подали письмове клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами.
Суть спору: розглядається справа за позовом ТзОВ «Універсальні дистриб'юторські системи», м. Київ, до ТзОВ «Комерційний центр «Зевс», м. Львів, про стягнення заборговааності за поставлену продукцію в сумі 6845,68 грн., в т. ч. 6640,44 грн. -основного боргу, 24,56 грн. -3 % річних, 180,68 грн. -пені та судові витрати.
Ухвалою господарського суду від 07.09.2010 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 23.09.2010 року, про що сторони були належним чином повідомлені, під розписку.
23.09.2010р. розгляд справи відкладено на 12.10.2010 р. з підстав зазначених в ухвалі.
Позивач, повноважного представника в судове засідання 12.10.2010р. направив, виконав вимоги ухвали суду від 07.09.2010р. в повному обсязі, представив документи, які вимагались судом, оригінали -для огляду, копії у справу, не заперечує проти припинення провадження у справі на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, в частині стягнення з відповідача суми основного боргу, у зв»язку з її оплатою, просить стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 180,68 грн., 3% річних в сумі 24,56 грн. та покласти на відповідача судові витрати у повному розмірі, так як погашення боргу відбулося в процесі розгляду справи господарським судом.
Відповідач не прибув, подав через канцелярію господарського суду Львівської області клопотання 08.10.10 р. за вх. № 19312 про припинення провадження у справі на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, в частині стягнення суми основного боргу, у зв»язку з її оплатою, письмового відзиву на позов не представив.
Справа розглядається згідно статті 75 ГПК України -за наявними у ній матеріалами.
В ході розгляду справи ВСТАНОВЛЕНО.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем -Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсальні дистриб'юторські системи»(Постачальник) та відповідачем -Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний центр «Зевс»(Покупець), 11.06.2009 р. року був укладений договір поставки № 2175-532 (далі за текстом -договір).
Зазначений договір складено у письмовій формі, підписано уповноваженими особами та їх підписи скріплені печатками двох сторін договору, в силу ст. 207, п. 1 ч. 1 ст. 208, та ст. 204 ЦК України, є правомірним правочином.
За своєю правовою природою, основними та неосновними (другорядними) ознаками зазначений договір є договором поставки, відповідно до статті 712 ЦК України.
Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов»язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов»язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов»язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктом 1.1. договору передбачено, що постачальник передає у власність Покупця, а Покупець приймає і оплачує алкогольні та безалкогольні напої (товар - далі за текстом).
Умови поставки та оплати продукції визначено у розділі 2 договору, відповідальність сторін -розділ 3 договору, форс-мажорні обставини -розділ 4 договору.
Так, в п.2.4 договору сторони передбачили, що Покупець зобов»язаний оплачувати кожну придбану за даним договором партію продукції не пізніше 7 календарних днів з дати її отримання (дати складання накладної).
На виконання умов даного договору, позивач поставив відповідачу 06.07.2010 р. товар на суму 6640,44 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-32-048949, яка містить відмітку про отримання продукції відповідачем (докази -в матеріалах справи).
Пунктом 3.3 розділу 3 договору передбачено, що у випадку недотримання строків оплати продукції, вказаних у п.2.4. даного договору, Покупець оплачує на користь Постачальника пеню в розмірі 0,1 % від вартості неоплачуваної продукції за кожен день прострочення.
Відповідач, на виконання умов вищезазначеного договору, своєчасно основного боргу не погасив, розрахувався з позивачем лише 08.09.10 р. шляхом оплати платіжним дорученням № 8264 основного боргу в сумі 3 000,00 грн. та 17.09.10 р. шляхом оплати платіжним дорученням № 8399 основного боргу в сумі 3 640,00 грн., на загальну суму 6640,00 грн.(3000,00 грн. + 3640,00 грн.).
Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.
Спірне зобов”язання виникло в силу укладеного між сторонами договору, що відповідає вимогам частини 1 ст. 174 ГК України.
Відповідно до ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Частиною 2 цієї статті визначено, що застосування господарських санкцій повинно га рантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування зби тків учасникам господарських відносин, завданих внас лідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Згідно ст. 217 ГК України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають не сприятливі економічні та/або правові наслідки.
Частиною 2 цієї статті, що у сфері господарювання застосовуються такі ви ди господарських санкцій: відшкодування збитків; штраф ні санкції; оперативно-господарські санкції.
Стаття 218 ГК України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальнос ті учасника господарських відносин є вчинене ним пра вопорушення у сфері господарювання, частиною 2 зазначеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за не виконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення госпо дарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господар ського правопорушення. У разі якщо інше не передба чено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе госпо дарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможли вим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обста винами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для ви конання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Статтею 219 ГК України чітко визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (не устойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відно син зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В процесі розгляду даної справи господарським судом, Відповідачем подано заяву про припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 статті 80 ГПК України в частині стягнення основного боргу 6640,44 грн., який ним погашено 08.09.2010 р. та 17.09.2010 р. на загальну суму 6640,44 грн. (докази в матеріалах справи).
Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню в сумі 180 грн.68 коп., яка нарахована відповідно до п. 3.3. договору за неналежне виконання п. 2.4. цього договору, відповідно до ч. 2 статті 343 ГК України, ч. 6 статті 232 ГК України, статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань»в редакції ЗУ від 10.01.2002р. № 2921-111.
Пеня нарахована позивачем на відповідача в сумі 180,68 грн. за період з 14.07.10р. по 27.08.10р., тобто з урахуванням змін ставки НБУ у період за який нараховується пеня, з 08.07.10р. ставка НБУ - 8,5% ( постанова НБУ від 07.07.10р. № 320), з 10.08.2010р. ставка НБУ -7,75% (постанова НБУ від 09.08.2010р. № 377) (Розрахунок пені -приведений у тексті позовної заяви).
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов»язання (частина 1 статті 549 ЦК України).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина 2 статті 551 ЦК України).
Пунктом 3.3 договору сторони передбачили відповідальність у формі пені.
Сума пені у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення виконання зобов»язання, від суми несплати за кожний день прострочення за Договором № 2175-532 від 11.06.2009 р. станом з 13.07.2010 р. по 27.08.2010р. складає 180грн. 68 коп. (розрахунок перевірений в судовому засіданні та знаходиться в матеріалах справи).
Позивач також просить стягнути з відповідача на свою користь 24 грн. 56 коп. -3% річних, які нараховано відповідно до статті 625 ЦК України.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачені ст. 625 ЦК України три відсотки річних не є неустойкою (штрафом, пенею), а належать до інших засобів захисту цивільних прав, визначених статтею 16 ЦУ України.
Розрахунок 3% річних обчислено з 13.07.2010 р. по 27.08.2010 р. (6 640,44грн. х (3% : 365 днів х 45 днів) % = 24.56 грн.).
Оглянувши та дослідивши подані сторонами документи, оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, стягнути з відповідача на користь позивача 180 грн. 68 коп. - пені та 24 грн. 56 коп. -3% відсотків річних, в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 6 640 грн. 44 коп., який 08.09.2010 р. та 17.09.2010 р. оплачений відповідачем, провадження у справі припинити за відсутністю предмета спору, відповідно до п. 1-1 частини першої статті 80 ГПК України.
Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 1, 2, 43 -47, 12, 15, 18, 21, 22, 32, 33, 34, 43, 44 - 49, 69, 75, п. 1-1 частини першої ст. 80, 82 -85, 116 -117 ГПК України, господарський суд, -
1. Позов задовільнити частково.
2. Стягнути з боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний центр «Зевс» (79007, вулиця Патона, 2/4 А, місто Львів, код ЄДРПОУ 20814012) на користь стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні дистриб'юторські системи» (юр. адреса: 04050, вулиця Артема, 103, А, місто Київ; поштова адреса: 04053, вул. Воровського, 4, м. Київ, код ЄДРПОУ 36411407) 180 грн. 68 коп. -пені, 24 грн. 56 коп. - 3% річних, 102 грн. 00 коп. - державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 6 640 грн. 44 коп., який 08.09.2010 р. та 17.09.2010 р. оплачений відповідачем, провадження у справі припинити за відсутністю предмета спору, відповідно до п. 1-1 частини першої статті 80 ГПК України.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Л.С.Данко
Вийшовши з нарадчої кімнати, 12.10.2010р. господарським судом оголошено повний текст прийнятого та підписаного рішення у даній справі. Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 -93 ГПК України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.
Суддя