Рішення від 04.10.2010 по справі 7/151

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.10 Справа№ 7/151

за позовом заступник прокурора м.Львова в інтересах держави в особі Львівської міськоїх ради в особі

позивача Львівське комунальне підприємство «Агенція ресурсів Львівської міської ради»

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Макфа-Л»

третя особа управління комунальної власності департаменту економічної політики

про розірвання договору оренди, виселення із приміщень та стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 222021,53грн. та стягнення заборгованості по експлуатаційних витратах в розмірі 14753,07грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Сорочик В.Ю.

Представники:

від прокурора -не з'явився

позивача - Гнідь В.М., директор

від відповідача -не з'явився

від третьої особи -Гусак Ю.І., представник, довіреність в матеріалах справи

Суть спору:

Заступник прокурора м.Львова звернувся до господарського суду Львівської області в інтересах держави в особі Львівської міської ради в особі Позивача Львівське комунальне підприємство «Агенція ресурсів Львівської міської ради»до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Макфа-Л» про розірвання договору оренди, виселення із приміщень та стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 222021,53грн., третя особа управління комунальної власності департаменту економічної політики.

06.09.2010р. до господарського суду Львівської області надійшла заява Прокурора про збільшення позовних вимог, відповідно до якої, Прокурор також просить стягнути з Відповідача заборгованість по експлуатаційних витратах в розмірі 14753,07грн.

Право звернення та позовні вимоги по первісному позові мотивовані, зокрема, розрахунком орендної плати, договором оренди №П-155 від 11.10.2006р., актом №637 від 07.10.2009р., вимогою №1007-27/10 від 14.10.2009р., вимогою від 27.08.2009р., списком рекомендованих листів з відбитком поштового штемпеля, ст.121 Конституції України, ст.ст.5, 20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст.173, 174, 175 Господарського кодексу України.

Право звернення та позовні вимоги по заяві про збільшення позовних вимог додатково мотивовані, зокрема, розрахунком заборгованості, договором №39 від 03.01.2007р.ст.ст.22, 29 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Львівської області №7/151 від 05.08.2010р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 15год. 15хв. 06.09.2010р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалах господарського суду Львівської області №№7/151 від 06.09.2010р., та від 20.09.2010р.

Представникам Учасників по явці оголошено права та обов'язки, визначені ст.ст.20, 22, 27, 28, 29 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області №№7/151 від 05.08.2010р., 06.09.2010р. та від 20.09.2010р., які скеровані всіх Учасникам, в тому числі Відповідачу, (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області та наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень), зазначалось, що права та обов'язки Учасників визначені ст.ст.20, 22, 28, 29 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надходило.

Прокурор в судове засідання не з'явився, вимог ухвал господарського суду Львівської області по даній справі, в тому числі щодо надання повідомлення про відсутність обставин, передбачених п.2 ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України; щодо надання всіх доказів в обгрунтування правової позиції по суті спору; щодо надання доказів скерування заяви про збільшення позовних вимог усім учасникам процесу, - не виконав.

Представник Позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав повністю.

Протягом розгляду справи представником Позивача подано наступні документи: копію довідки про включення Відповідача в ЄДРПОУ; копію наказу №196/2К від 17.11.2008р. по департаменту економічної політики; копію довідки про включення Позивача в ЄДРПОУ; копію витягу з ЄДРПОУ на Позивача; копії фіскальних поштових чеків та поштових конвертів про відправлення кореспонденції Відповідачу.

Представник Відповідача в судове засідання жодного разу не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання; вимог ухвал господарського суду Львівської області, в тому числі щодо подання відзиву на позовну заяву, не виконав, про причини невиконання не повідомив.

Представник Третьої особи в судове засідання з'явився, надав усні пояснення, згідно яких доводи та висновки Позивача та Прокурора підтримує повністю.

Протягом розгляду справи представником Третьої особи подано наступні документи: копію довіреності на право здійснення представництва; повідомленя про відсутність обставин, передбачених п.2 ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України; копію витягу з ЄДРПОУ на Третю особу; копію листа №4-2302-632 від 08.07.2010р.; копію реєстру вихідниїх листів; копію актів звіірки взаємних розрахунків.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 121 Конституції України, на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді, у випадках передбачених законом. Право на звернення до місцевого суду в інтересах держави, підприємств, та інших юридичних осіб визначено п.6 ст.20 Закону України “Про прокуратуру”. Безпосередньо до господарського суду право звернення прокурора передбачено п.3 ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, обгрунтовує необхідність її захисту.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999р. передбачено, що інтереси держави є оціночним поняттям, і прокурор визначає в чому саме відбулось або могло відбутись порушення матеріальних або інших інтересів держави.

Відповідно до положень ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру”, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

11.10.2006р. між Позивачем (Орендодавцем) та Відповідачем (Орендарем) укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №П-155 (далі -Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Орендодавець зобов'язується передати, а Орендар прийняти в строкове платне користування нерухоме майно -нежитлові приміщення загальною площею 361,4 м2 за адресою м.Львів, вул.Городоцька, 299, що знаходяться на балансі Львівського комунального підприємства «Агенція ресурів Львівської міської ради» і належать територіальній громаді м.Львова в особі Львівської міської ради на праві комунальної власності на підставі розпорядження Львівського міськвиконкому №171 від 19.11.1963р., зареєстрованого Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки 23.06.2005р. за реєстраційним №1526177 (номер запису 4488 в книзі 5).

Щодо стягнення 222021,53грн. боргу.

Відповідно до п.п.5.1, 5.2, 5.3 Договору, розмір орендної плати за об'єкт оренди складає 4965,66грн. без ПДВ за перший місяць оренди з врахуванням індексу інфляції; врахувати індекс інфляції за жовтень місяць 2006р.; розмір орендної плати підлягає індексації на визначений індекс інфляції за відповідний період (місяць, квартал, рік); орендна плата перераховується Орендарем на підставі наданих (виставлених) йому рахунків не пізніше 20 числа місяця у встановленому порядку.

В матеріалах справи наявний розрахунок заборгованості Відповідача зі сплати орендної плати, проведений за період з травня 2008 року станом на 01.04.2010р., відповідно до якого, борг Відповідача перед Позивачем становить 222021,53грн.

Підтвердженням надісланням Відповідачу рахунків є наявні в матеріалах справи копії конвертів з поштовими відмітками та фіскальні поштові чеки.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Згідно ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Враховуючи вищенаведене, та те, що в матеріалах справи відсутні та Сторонами не наведені доводи та не подані докази відсутності боргу Відповідача за Договором, здійснення часткової чи повної оплати боргу, перевіривши правильність розрахунку, враховуючи наявні в матеріалах справи доводи та представлені докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача 222021,53грн. боргу підлягають до задоволення.

Щодо розірвання Договору та зобов'язання виселити Відповідача із нежитлових приміщень.

Відповідно до п.5.3 укладеного між Сторонами Договору, несплата орендної плати в повному обсязі протягом трьої місяців з дня закінчення строку платежу є підставною для дострокового розірвання договору оренди.

Згідно ч.1 ст.782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ч.1 ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ч.2 ст.653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Згідно п.11.3 Договору, при тривалому, більше трьох місяців з дати підписання Договору, невикористанні Орендарем наданого йому в оренду приміщення -приміщення вважається неосвоєним і Договір підлягає розірванню у відповідності з чинним законодавством України. Щодо наявної в матеріалах справи копії акту обстеження №637 від 07.10.2009р., суд зазначає, що даний акт не є достатнім доказом вважати, що Орендар не використовує приміщення більше трьох місяців, оскільки може бути лише доказом невикористання Орендарем приміщення 07.10.2009р.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі доводи мотивувальної частини рішення щодо стягнення боргу за Договором, в тому числі те, що Відповідачем не наведено дорводів та не представлено доказів відсутності тримісячного пропуску оплати за Договором, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо розірвання Договору та виселення Віджповідача із нежитлових приміщень підлягають до задоволення.

Щодо стягнення 14753,07грн. заборгованості по експлуатаційних витратах.

06.09.2010р. до господарського суду Львівської області надійшла заява Прокурора про збільшення позовних вимог, відповідно до якої, Прокурор також просить стягнути з Відповідача заборгованість по експлуатаційних витратах в розмірі 14753,07грн.

Доводи Прокурора мотивовані укладеним між Сторонами договором №39 від 03.01.2007р. про участь у витратах на експлуатацію та технічне обслуговування.

Відповідно до ч.4 ст.29 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Враховуючи те, що до заяви про збільшення позовних вимог Прокурором не додано доказів надіслання заяви та доданих до неї документів Учасникам, в тому числі Відповідачу, ухвалами господарського суду Львівської області №7/151 від 06.09.2010р. та від 20.09.2010р. зобов'язано Прокурора подати докази скерування заяви про збільшення позовних вимог усім учасникам процесу.

Незважаючи на зазначені вимоги суду, ні Прокурором, ні іншими учасниками процесу, зазначених матеріалів, що витребовувались господарським судом, не подано, та не повідомлено про причини неподання таких.

Необхідність зазначених вище матеріалів для вирішення господарського спору обгрунтовується необхідністю забезпечення передбаченого ст.43 Господарського процесуального кодексу України принципу змагальності, та прав, передбачених ст.ст.20, 59 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до.п.5 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення господарського спору.

Крім того, до заяви про збільшення позовних вимог Прокурором додано копію договору №39 від 03.01.2007р. про участь у витратах на експлуатацію та технічне обслуговування.

В ухвалі господарського суду Львівської області №7/151 від 05.08.2010р. зобов'язувалось Позивача подати оригінали документів, долучених до позовної заяви. На необхідність виконання зазначених вимог вказувалось і в ухвалах господарського суду Львівської області №№7/151 від 06.09.2010р. та від 20.09.2010р.

Незважаючи на наведене, оригіналу зазначеного Договору №39 від 03.01.2007р. про участь у витратах на експлуатацію та технічне обслуговування Позивачем не подано, не вказано причини неподання такого.

При цьому суд зазначає, що в позовній заяві (ст.3 позовної заяви) Прокурором зазначалось, що Відповідачем не укладено договорів на відшкодування експлуатаційних витрат.

Відповідно до.п.5 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення господарського спору.

Також, ухвалою господарського суду Львівської області №7/151 від 20.09.2010р. явка Прокурора визнавалась обов'язковою.

Незважаючи на наведене, Прокурор явку в судове засідання не забезпечив, при чому не пояснивши причини неявки.

Відсутність пояснень Прокурора з приводу доводів, що стосуються матеріалів, які витребовувались господарським судом та не подані Прокурором, та з приводу деталізації доданого до заяви про збільшення позовних вимог розрахунку, перешкоджає вирішенню спору в частині позовних вимог щодо стягнення 14753,07грн. заборгованості по експлуатаційних витратах.

Відповідно до.п.5 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищенаведене, враховуючи те, що наведені обставини унеможливлюють розгляд по суті позову в частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості по експлуатаційних витратах, і, відповідно, прийняття обґрунтованого рішення за рзхультатами обговорення всіх обставин справи, враховуючи також те, що в суда відсутня можливість відкладення розгляду справи поза межами строків, визначених ст.69 Господарського процесуального кодексу України, а заяви про продовження строку вирішення спору не надійшло, суд приходить до висновку про необхідність залишення без розгляду позову в частині позовних вимог щодо стягнення 14753,07грн. заборгованості по експлуатаційних витратах.

Відповідно до вимог ст. 4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

04.10.2010 року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 08.10.2010 року.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.121, 129 Конституції України, ст.ст.11, 509, 526, 530, 599, 610, 629, 651, 653, 759, 782 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.2, 43, 47, 20, 33, 34, 43, 49, 59, п.5 ч.1 ст.81, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, ч.1 ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», договором оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №П-155 від 11.10.2006р., суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Макфа-Л»(79022, м.Львів, вул.Городоцька, 170) на користь управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м.Львів, пл.Галицька, 15)222021грн. 53коп. боргу.

3. Розірвати договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 11.10.2006р. №П-155, укладенийь між Львівським комунальним підприємством «Агенція ресурсів Львівської міської ради»та товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Макфа-Л»нежитлових приміщень загальною площею 361,4 м2 за адресою м.Львів, вул.Городоцька, 299, що знаходяться на балансі Львівського комунального підприємства «Агенція ресурів Львівської міської ради» і належать територіальній громаді м.Львова в особі Львівської міської ради на праві комунальної власності на підставі розпорядження Львівського міськвиконкому №171 від 19.11.1963р., зареєстрованого Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки 23.06.2005р. за реєстраційним №1526177 (номер запису 4488 в книзі 5) та виселити товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Макфа-Л»(79022, м.Львів, вул.Городоцька, 170) із нежитлових приміщень площею 361,4 м2 за адресою м.Львів, вул.Городоцька, 299.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Макфа-Л»(79022, м.Львів, вул.Городоцька, 170) в доход державного бюджету (р/р 31119095700006, банк -ГУДКУ у Львівській області, МФО -825014, отримувач -УДК Личаківського району міста Львова, ЄДРПОУ -22389406, код платежу - 22090200) 2220,22грн. та 85грн. державного мита, та в доход державного бюджету (р/р 31212259700006, банк -ГУДКУ у Львівській області, МФО -825014, отримувач -УДК Личаківського району міста Львова, ЄДРПОУ -22389406, код платежу - 22050000) 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в господарських справах.

5. В частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Макфа-Л»(79022, м.Львів, вул.Городоцька, 170) заборгованості по експлуатаційних витратах в розмірі 14753,07грн. позов залишити без розгляду.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя

Попередній документ
11808769
Наступний документ
11808772
Інформація про рішення:
№ рішення: 11808771
№ справи: 7/151
Дата рішення: 04.10.2010
Дата публікації: 27.10.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Львівської області
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (11.05.2006)
Дата надходження: 19.04.2006
Предмет позову: стягнення
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ШВЕД С Б
відповідач (боржник):
П/п Павлій Михайло Михайлович
позивач (заявник):
Хустська об'єднана ДПІ