Справа № 591/416/24
Провадження № 1-кп/591/13/24
03 квітня 2024 року Зарічний районний суд м.Суми в складі головуючого - судді ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження 12023200480004754 від 08.12.2023 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Суми, громадянка України, українка, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, не одружена, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч. 4 ст. 185 КК України,
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами) з 05 години ЗО хвилин 24 лютого 2022 року по теперішній час в Україні діє воєнний стан.
Близько 10 год. 55 хв. 08.12.2023, тобто в умовах воєнного стану, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебувала у приміщенні магазину «Ева» №951А ТОВ «РУШ», за адресою: АДРЕСА_3 , де на вітрині вказаного магазину побачила жіночі помади, які вирішила викрасти.
Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_6 , діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення матеріальних збитків потерпілій стороні та бажаючи настання таких наслідків, впевнившись у тому, що її дії залишаються непомітними для оточуючих, взяла з вітрини магазину одну помаду «MAX FACTOR» колір « НОМЕР_1 » штрих-код НОМЕР_2 , та одну рідку помаду «Maybelline» колір «50» зі штрих-кодом НОМЕР_3 , що належать ТОВ «РУШ», загальна вартість яких відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/119-23/18025-ТВ від 19.12.2023 становить 773 грн. 00 коп., які сховала собі до рукава куртки. У подальшому, ОСОБА_6 минувши касову зону, направилася в сторону виходу з магазину, не розрахувавшись за вказаний товар, тобто виконала всі дії, які вважала необхідними для доведення злочинного умислу до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, так як ОСОБА_6 була затримана працівниками магазину ТОВ «РУШ».
На підставі викладеного, ОСОБА_6 обвинувачується в закінченому замаху на умисне, таємне, вчинене в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, викрадення чужого майна, належного ТОВ «РУШ» на загальну суму 773 грн. 00 коп., тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України - закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), кваліфікуючою ознакою якої є «вчинено в умовах воєнного стану».
У судовому засіданні ОСОБА_6 свою вину визнала повністю, показала, що у вказані в обвинувальному акту день, час та місце, зайшла в магазин Єва, де їй захотілося взяти помади. З цією метою вона взяла дві помади та сховала їх в рукав. На виході з магазину її зупинила охорона та запропонувала розрахуватися за товар, але оскільки грошей не було у неї, то вона повернула викрадені помади. Зазначила, що щиро кається, більше такого не повториться, при призначення покарання сторона захисту просила врахувати наявність малолітньої дитини на утриманні та просила призначити штраф, оскільки влаштувалася на роботу за містом на фермі, та зможе його сплатити, а громадські роботи у зв'язку з віддаленістю місця роботи, буде складно відпрацьовувати.
Оскільки пояснення обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, то суд на підставі ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються, роз'яснивши наслідки такого порядку розгляду та впевнившись у добровільності позицій і правильному розумінні фактичних обставин усіма учасниками процесу.
Суд вважає, що вина обвинуваченої доведена в повному обсязі та її дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України, тобто вчинення закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна на загальну суму 773 грн, кваліфікуючою вчинення в умовах воєнного стану.
Статтею 50 КК України встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про призначення покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, які є тяжким злочином, особу винного, його поведінку, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
До пом'якшуючих покарання обставин слід віднести повне визнання вини обвинуваченою, активне сприяння розкриттю злочину, щире каяття, повернення майна, відсутність претензій у потерпілого, відсутність тяжких наслідків від вчиненого, наявність на утриманні малолітньої дитини.
Характеризуючи особу обвинуваченої слід зазначити, що ОСОБА_6 раніше не судима, у лікаря нарколога на обліку не перебуває, перебувала у лікаря психіатра під динамічним спостереженням до 2020 року, негативно оцінює вчинене діяння, влаштувалася на роботу, на час вчинення злочину усвідомлювала свої дії та могла керувати ними.
Відповідно до ст. 65 КК України та п.1 постанови Пленуму ВСУ №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винуватого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків, засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.
Враховуючи, що судом встановлено кілька обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченої - щире каяття, повне визнання вини обвинуваченою, активне сприяння в розкритті злочину, повернення майна та відсутність претензій зі сторони потерпілого, наявність на утриманні малолітньої дитини, що в свою чергу істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також з урахуванням характеризуючих особу винної даних, суд приходить до висновку про можливість застосування положення ст.69 КК України при призначенні покарання та перейти до іншого більш м'якого виду покарання, не передбаченого санкцією ч.4 ст. 185 КК України, а саме у виді штрафу.
Обраний обвинуваченій такий вид покарання, на переконання суду, відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, але й особі обвинуваченої, є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання.
У справі цивільний позов не подавався.
Судові витрати слід стягнути з обвинуваченої на користь держави за проведення експертизи.
Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 118, 124, 368-376, 395 КПК України, суд
ОСОБА_6 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст. 185 КК України та призначити їй покарання за цим законом із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в розмірі 1135 (одна тисяча сто тридцять п'ять) гривень 92 копійки.
Скасувати арешт майна, а долю речових доказів вирішити таким чином: дві помади, що передані на зберігання представнику потерпілого, після набрання вироком законної сили залишити в розпорядженні останнього.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Вирок суду може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м.Суми.
Суддя ОСОБА_1