91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
21.10.10 Справа № 9/274пн
Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом
Приватного акціонерного товариства "Луганська вугільна компанія", м. Луганськ
до Управління комунальним майном Луганської міської ради, м. Луганськ
про визнання права постійного користування земельною ділянкою
в присутності представників:
від позивача -Вороніна В.В., дов. № 15-д/ю від 19.10.10,
від відповідача -Шумський С.О., дов. № 1 від 18.01.10
суть спору: позивачем, ПАТ "ЛВК", заявлена вимога про встановлення за ним права користування земельної ділянки площею 0,2299 га, що знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Кірова, 49-а, що була надана ДП "Луганськвуглепереробка".
Від позивача до початку розгляду справи по суті (20.10.10) надійшла заява про уточнення позову, якою змінено його предмет, та якою він просить визнати за ним право власності на об'єкт нерухомості, що розташований за адресою: м. Луганськ, вул. Кірова, 49-а, та складається з літ. А-4 -будівля механічної ділянки з побутовим приміщенням загальною площею 1843,1 кв. м., N1 -огорожа, І -замощення.
Оскільки зміна предмету позову відбулася до початку розгляду справи по суті, суд, враховуючи положення ч. 4 ст. 22 ГПК України, приймає заяву позивача до розгляду.
Відповідач, управління комунальним майном Луганської міськради, відзивом на позовну заяву, поданим у судовому засіданні, посилаючись на норми ст.ст. 331, 376 ЦК України, вважає вимогу позивача необґрунтованою.
Позивач в обґрунтування позовних вимог, з урахуванням заяви про уточнення позову, посилається на мирову угоду від 13.10.05, затверджену ухвалою господарського суду Луганської області від 17.10.05 по справі № 3/470, згідно з якою ТОВ "Луганськвуглепереробка" в рахунок погашення боргу передало ЗАТ "Луганська вугільна компанія" об'єкт незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Кірова, 49-а.
З метою реєстрації права власності на вказаний об'єкт нерухомості позивач звернувся до МКП "БТІ м. Луганська", однак у цьому було відмовлено, посилаючись на п. 1.6 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затв. наказом Мін'юсту України від 07.02.02 № 7/5, згідно з яким реєстрації підлягають права власності лише на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено.
Спірний об'єкт нерухомості був добудований за рахунок власних коштів позивача без надання відповідного дозволу на будівництво, після чого МКП "БТІ м. Луганська" була здійснена технічна інвентаризація цього майна та складений технічний паспорт від 01.09.10 і видано довідку від 02.09.10, що підтверджує факт добудови об'єкту.
Оцінивши матеріали справи, вислухавши доводи представників судового процесу, дослідивши обставини справи, суд вважає наступне.
Статті 329 -345 ЦК України встановлюють порядок набуття права власності з певних підстав.
Цивільне законодавство України визначає загальне правило набуття права власності - це підстави, не заборонені законом, не встановлюючи виключний перелік таких підстав. Крім того, законодавством встановлена презумпція правомірності набуття права власності - право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Судом встановлено, що позивач, ПАТ "ЛВК", на підставі мирової угоди від 13.10.05, затвердженої ухвалою господарського суду Луганської області від 17.10.05 по справі № 3/470, в рахунок стягнення боргу з ТОВ "Луганськвуглепереробка" придбав у останнього об'єкт незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Кірова, 49-а.
Зазначена ділянка згідно з Державним актом на право постійного користування землею від 29.09.2000 за цільовим призначенням є ділянкою під завершення будівництва та розміщення будівлі механічної ділянки з побутовими приміщеннями за вказаною адресою.
Разом з цим, будівництво об'єкту нерухомості за вказаною адресою було здійснено без надання відповідного дозволу на будівництво, тому таке будівництво є самовільним.
З метою реєстрації права власності на вказаний об'єкт нерухомості позивач звернувся до МКП "БТІ м. Луганська", однак у цьому було відмовлено, посилаючись на п. 1.6 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затв. наказом Мін'юсту України від 07.02.02 № 7/5, згідно з яким реєстрації підлягають права власності лише на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено.
Відповідно до ч. 2 ст.16 ЦК України, одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах не заборонених законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчую його право власності, тобто позов позивача по справі є позадоговірною вимогою власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно, не з'єднань про повернення майна чи усунення інших перешкод у здійснені власником свого права і виключення домагань на приналежне власнику майно за допомогою підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності.
Статтею 331 ЦК України передбачено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
На підставі ст. 376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Вирішуючи цей спір, суд приймає до уваги, що:
Ш Земельна ділянка площею 0,2290 га згідно з Державним актом на право постійного користування землею від 29.09.2000 № ІІ-ЛГ № 003206 за цільовим призначенням є ділянкою під завершення будівництва та розміщення будівлі механічної ділянки з побутовими приміщеннями за вказаною адресою.
Ш Спірний об'єкт нерухомості був добудований за рахунок власних коштів позивача, після чого МКП "БТІ м. Луганська" була здійснена технічна інвентаризація цього майна та складений технічний паспорт від 01.09.10 і видано довідку від 02.09.10, що підтверджує факт добудови об'єкту.
Ш Об'єкт нерухомості, що розташований за адресою: м. Луганськ, вул. Кірова, 49-а, був придбаний позивачем згідно з ухвалою господарського суду в рахунок стягнення боргу з ТОВ "Луганськвуглепереробка", якому належить земельна ділянка.
За таких обставин позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки цей спір виник внаслідок неправильних дій позивача щодо отримання необхідного дозволу на будівництво спірного об'єкту нерухомості, судові витрати слід покласти на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати за позивачем, Приватним акціонерним товариством "Луганська вугільна компанія", 91021, м. Луганськ, вул. Совєтська, 18, код 32474386, право власності на об'єкт нерухомості, що розташований за адресою: м. Луганськ, вул. Кірова, 49-а, та складається з літ. А-4 -будівля механічної ділянки з побутовим приміщенням загальною площею 1843,1 кв. м., N1 -огорожа, І -замощення.
3. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення підписане 21.10.10.
Суддя А.Г.Ворожцов