справа № 462/9731/23
02 квітня 2024 року Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючої судді Постигач О.Б., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу,
28 грудня 2023 року Залізничним районним судом м. Львова винесено судовий наказ за заявою Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 заборгованості за послуги надання теплової енергії в розмірі 2 198 грн та 268,40 грн судового збору.
01 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить поновити строк для подання заяви про скасування судового наказу №462/9731/23 від 28.12.2023 виданого Залізничим районним судом м.Львова, скасувати судовий наказ №462/9731/23 від 28.12.2023 виданий Залізничим районним судом м.Львова про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 заборгованості за послуги надання теплової енергії в розмірі 2 198 грн та 268,40 грн судового збору.
Розглянувши заяву про скасування судового наказу та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
У відповідності до положень ч.1 ст.170 ЦПК України, боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.
Відповідно до п.3 ч.5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додаються: клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч.2 ст. 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
В своїй заяві про скасування судового наказу заявник заявив клопотання про поновлення пропущеного строку вказуючи, що про видачу судового наказу йому стало відомо 28 березня 2024 року, однак на підтвердження даної обставини заявником не надано жодних доказів, що позбавляє суд можливості пересвідчитися у достовірності та обґрунтованості поданого клопотання.
Поважними причинами для поновлення строку у розумінні ст. 127, ч. 2 ст. 171 ЦПК України є лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Висновки щодо підстав для поновлення процесуальних строків відображені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 23 квітня 2018 року (справа № 916/3188/16), від 26 вересня 2019 року (справа № 522/16045/15-ц), від 30 вересня 2019 року (справа № 755/16688/15-ц), від 30 вересня 2019 року (справа № 761/39556/16-ц).
З врахуванням наведеного, судом встановлено, що боржником пропущено строк для подання заяви про скасування судового наказу, поважних причин пропуску такого боржником не наведено.
Крім цього, суд звертає увагу заявника на те, що судовий наказ Залізничного районного суду м. Львова від 28.12.2023 був належним чином скерований рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу боржників, однак такий ними не отриманий та повернутий до суду із поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Згідно зі ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
З огляду на вищезазначене, оскільки суд не знайшов підстав для поновлення процесуального строку для подання заяви про скасування судового наказу, відповідно подана заява підлягає поверненню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 120-127, 171, 258-261 ЦПК України, суд
постановив:
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на подання заяви про скасування судового наказу - відмовити.
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: Постигач О.Б.