1Справа № 335/2565/24 2-а/335/57/2024
29 березня 2024 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Стеценка А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА №1318414 від 27.01.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Прядка Дениса Володимировича звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА №1318414 від 27.01.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуваною постановою позивача притягнуто до відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400,00 грн.
Позивач вважає зазначену постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню із закриттям провадження в справі про адміністративне правопорушення за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, оскільки при розгляді справи не з'ясовані та не доведені обставини, які б свідчили про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення. Зазначив, що в 27.01.2024 о 08 год 34 хв. позивач перебував на вулиці Північне шосе, 22-Б поруч з автомобілем ЗАЗ 1102, з номерним знаком НОМЕР_1 та очікував водія ОСОБА_2 до подивача підїхали співробітники поліції та попросили докумети, а потім повідомили, що позивач позбавлений правом керування автомобілем, чим порушив вимоги п.2.1 ПДР. Як зазначає позивач, він пояснив співробітникам поліції, що він очікує на водія, однак інспектором було складено оскаржувану постанову, на яку позивач подав скаргу до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції.
17.02.2024 позивачем отримано рішення №С-126 від 07.02.2024 щодо залишення постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №1318414 від 27.01.2024 без змін, а скарги - без задоволення.
З урахуванням вищевикладеного, позивач просить суд оскаржувану постанову скасувати, стягнути з відповідача на свою користь судові витрат зі сплати судового збору та витрат на правничу допомогу.
Ухвалою судді від 11.03.2024 позовну заяву було залишено без руху, позивачу надано строк для усунення вказаних в ухвалі судді недоліків.
14.03.2024 від представника позивача адвоката Прядка Д.В. надійшла заява про усунення вказаних в ухвалі судді недоліків.
Ухвалою судді від 19.03.2024 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі, призначено справу до розгляду в порядку позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ відповідно до приписів ст.ст. 268, 272, 286 КАС України з викликом сторін в судове засідання, встановлено відповідачеві строк для подання відзиву на позов, витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП.
27.03.2024 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти задоволення позову. В обґрунтування заперечень відповідачем заначено, що під час несення служби 27.01.2024, інспектором управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП було зупинено транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_1 . Згодом, під час перевірки документів, зазначених в пункті 2.1 ПДР України за базою ІПНП було встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами строком на 1(один) рік постановою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 08 червня 2023 року по справі 332/2009/23, у зв'язку з чим, водій ОСОБА_1 порушив вимоги пп. «а» п. 2.1. ПДР України.
В ході розгляду справи було роз'яснено та дотримано права особи, що притягається до адміністративної відповідальності, згідно статті 63 Конституції України та статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Позивач будь-яких клопотань не заявляв.
З огляду на викладене, відповідач просить відмовити в задоволені позову, а судові витрати, зокрема витрати на правничу допомогу, покласти на позивача.
Дослідивши надані сторонами докази, суд доходить наступних висновків.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як передбачено ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно зі ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Судом встановлено, що оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП за те, що позивач 27.01.2024 о 08 год. 34 хв. в м. Запоріжжі, по вул. Північне шосе, 22-б, керував транспортним засобом ЗАЗ 1102, з реєстраційним номером НОМЕР_1 , будучи позбавлений права керувати транспортними засобами постановою Заводського районного суду м. Запоріжжя справа №332/2009/23, чим порушив вимоги пп. «а» п. 2.1. ПДР.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).
Частиною 4 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Підпунктом «а» п. 2.1 Правил дорожнього руху передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з вимогами ст. ст. 245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом; при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З аналізу наведеної норми слідує, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, зазначена норма має певний перелік доказів, які підтверджують відсутність або наявність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Такими доказами у розумінні ст. 251 КУпАП є пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також інші документи.
Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Згідно зі статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскарженого рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскарженого рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Позивач у своєму позові заперечує факт вчинення ним правопорушення, посилаючись на те, що він не керував транспортним засобом, а очікував на водія.
Проте, матеріали справи про адміністративне правопорушення, не містить належних та допустимих доказів інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22.10.2010 року № 23-рп/2010 зазначив (п. 4), що Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: юридична відповідальність особи має індивідуальний характер; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Саме відповідач несе тягар доказування правомірності своїх дій та рішень, і саме відповідач не надав доказів законності й обґрунтованості оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
З урахуванням зазначеного, при вирішенні даної справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про те, що подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, в діянні позивача є недоведеними, оскаржувана постанова не є законною та обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
В даному випадку справа підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, тобто за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За звернення до суду з позовом, позивачем було сплачено судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп., що підтверджується квитанцією. Доказів понесення інших витрат позивачем суду надано не було, із заявою про намір подати докази щодо розміру понесених позивачем витрат у зв'язку з розглядом справи позивач не звертався.
За таких обставин, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Департаменту патрульної поліції.
Керуючись ст. ст. 9, 72, 73, 75, 77, 132, 139, 205, 241, 242, 244, 246, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕНА № 1318414 від 27.01.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 (двадцять тисяч чотириста) гривень 00 копійок, а провадження у справі закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 96;
Відповідач: Департамент патрульної поліції, ідентифікаційний код 40108646, адреса: м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3.
Повне рішення складено 03.04.2024 року.
Суддя А.В. Стеценко