Справа № 307/1292/24
Провадження № 1-кс/307/212/24
про застосування запобіжного заходу
29 березня 2024 року м. Тячів
Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погодженого з прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12024071160000284 від 28 березня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
До Тячівського районного суду Закарпатської області звернувся слідчий СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 за погодженням з прокурором Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 з клопотанням у кримінальному провадженні № 12024071160000284 від 28 березня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України .
В обґрунтування клопотання посилається на те, що 28 березня 2024 року, близько 02 години, ОСОБА_6 , шляхом пошкодження вхідних дверей будинку АДРЕСА_1 , незаконно проник у приміщення цього будинку, де у ході словесного конфлікту з ОСОБА_5 , побачивши у її руках мобільний телефон марки «Redmi Note 11», маючи прямий умисел на заволодіння її майном, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, погрожуючи застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, викликав у ОСОБА_5 реальні підстави побоюватись за своє життя і здоров'я, внаслідок чого у неї склалося враження, що якщо вона протидіятиме нападнику, то ця погроза буде реалізована. Таким чином, ОСОБА_6 відкрито викрав належний ОСОБА_5 бувший у використанні мобільний телефон марки «Redmi Note 11», спричинивши таким чином потерпілій матеріальні збитки.
Враховуючи викладене, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а саме відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров?я потерпілого, вчинений в умовах воєнного стану.
28 березня 2024 року, підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, одруженого, з повною загальною середньою освітою, не судимого, було затримано в порядку ст.208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
28 березня 2024 року, ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, який відповідно до ч.5 ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.
Підозра ОСОБА_6 , обґрунтовується зібраними на даний час у кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення; протоколом огляду місця події від 28 березня 2024 року, за адресою АДРЕСА_1 ; протоколом огляду місця події від 28 березня 2024 року, за адресою АДРЕСА_1 ; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_5 , від 28 березня 2024 року; проколами допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 від 28 березня 2024 року; повідомленням про підозру ОСОБА_6 , від 28 березня 2024 року.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, необхідністю застосування відносно ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність ризиків передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_6 , може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; підозрюваний ОСОБА_6 , може незаконно впливати на свідків та потерпілу.
Ризик незаконного впливу ОСОБА_6 , обґрунтовується тим, що свідки та потерпілу від даного кримінального правопорушення безпосередньо судом не допитані, всі учасники даного кримінального правопорушення, є місцевими мешканцями населеного пункту, де проживає підозрюваний ОСОБА_6 , а саме є сусідами підозрюваного, а саме ОСОБА_9 , є мамою підозрюваного, а ОСОБА_10 , рідною сестрою та вони разом проживають з підозрюваним в одному будинку, а потерпіла ОСОБА_5 , є сусідкою підозрюваного, а тому розуміючи наслідки доведення його винуватості підозрюваний може вдатися до незаконного впливу на таких.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відносяться до тяжкого злочину, санкція за вчинення якого, згідно ч. 4 ст.186 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, таким чином, існують ризики того, що ОСОБА_6 , розуміючи усю тяжкість покарання, що йому загрожує у випадку визнання його судом винним, може переховуватися від органів досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, здійснюючи різного роду впливу на свідків та потерпілу, із метою їх залякування та відмови від надання відносно нього показів.
Окрім того просить врахувати обставини визначені у ст.178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів, тяжкість злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , відсутність нарікань на стан здоров'я, те, що ОСОБА_6 , не має утриманців, що свідчить про відсутність в нього міцних соціальних зв'язків.
Вказані ризики наразі залишаються реальними і триваючими, продовжують об'єктивно існувати, тому тримання під вартою підозрюваного буде виправданим та необхідним. Інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, оскільки альтернативні запобіжні заходи не забезпечують належний рівень гарантії доброчесної поведінки підозрюваного.
Зважаючи на викладене, просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, ОСОБА_6 , строком на 60 діб.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 , клопотання підтримав з викладених у ньому підстав та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на шістдесят діб.
В судовому засіданні слідчий ОСОБА_4 просив клопотання про застосування запобіжного заходу задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_6 , заперечував щодо застосовування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 , в судовому засіданні просив в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу відмовити, натомість просив обрати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою. Також зазначив, що у разі визначенням судом застави, підозрюваний ОСОБА_6 не зможе внести заставу у зв'язку з скрутним матеріальним становищем.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання.
Потерпіла ОСОБА_5 у судовому засіданні просила застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Вислухавши учасників судового провадження, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
В провадженні СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області перебувають матеріали кримінального провадження за ч. 4 ст. 186 КК України, відомості про яке 28 березня 2024 року, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071160000284 (а.с.6).
ОСОБА_6 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186КК України, повідомлення про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення йому вручено - 28 березня 2024 року (а.с.76-78).
У відповідності до ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, а ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, а тому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_6 може бути застосований.
Згідно з ч. 1, 2, 4, ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Крім того, згідно з положеннями ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язанні оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.
Суд також враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до п. 28 рішення "Плешков проти України" (заява №37789/05) ЄСПЛ погоджується, що обґрунтована підозра у тому, що особа вчинила тяжкий злочин, може на початку слугувати підставою для взяття її під варту. Крім того, необхідність забезпечення належного здійснення провадження, зокрема, отримання доказів від свідків є належною підставою для первинного взяття під варту.
Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину", про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин (рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21.04.2011 року).
Водночас, практика Європейського Суду з прав людини не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.
А відтак, вимоги ст. 177, 178 КПК України, передбачають, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину повинна бутипідтверджена вагомими доказами, які являють собою досить переконливі факти, та в сукупності наданої ним розумної оцінки надають підстави вважати причетність особи до вчинення злочину достатньо вірогідною.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає встановленими наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 , інкримінованого йому кримінального правопорушення, про що свідчать наступні докази: рапорт старшого інспектора Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_12 від 28 березня 2024 року (а.с.7-10), протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 28 березня 2024 року (а.с.11-12); протокол допиту потерпілої ОСОБА_5 , від 28 березня 2024 року (а.с.16-18); протоколи огляду місця події від 28 березня 2024 року (а.с.20-35; 37-45); проколи допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 від 28 березня 2024 року (а.с.50-56).
Наведені вище матеріали кримінального провадження з достатньою імовірністю підтверджують суду існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, в межах розслідування якого ставиться питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання підозрюваного під вартою.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до ст. 12 КК України, злочин, передбачений ч. 4 ст. 186 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , є тяжким злочином, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до десяти років.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 уродженець та зареєстрований в АДРЕСА_1 , житель АДРЕСА_2 за місцем проживання характеризується позитивно, на утриманні має одну дитину, однак тимчасово не працює, одружений, раніше не судимий, на обліку у психіатра та нарколога не значиться.
Відтак, слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_6 , може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що свідчить про існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, адже забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи зазначені вище ризики, наявність обґрунтованої підозри, застосування до ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даній стадії досудового слідства є найбільш прийнятним, а інші більш м'які запобіжні заходи не здатні усунути ризики, передбачені ст. 177 КПК України , а тому суд вважає за доцільне застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з чим клопотання підлягає задоволенню.
Разом з тим, згідно ч. 3 ст. 186 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
У частині 5 ст.182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 183 КПК України, а саме те, що визначення розміру застави є правом слідчого судді, а не обов'язком, слідчий суддя вважає за доцільне визначити розмір застави підозрюваному ОСОБА_6 .
Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя, з урахуванням положень ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
При цьому, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього, що узгоджується з роз'ясненнями викладеними у листі ВССУ 04.04.2013 № 511-550/0/4-13, а саме: «Слідчому судді необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави як альтернативи триманню під вартою, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави».
Отже, при визначенні розміру застави суд враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 , його вік, майновий та сімейний стан, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, а тому вважає доцільним та співмірним визначити останньому заставу у розмірі п'ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Керуючись ст. 131-132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України,
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 рахувати з моменту його фактичного затримання з 06 год.50 хв. 28 березня 2024 року.
Строк дії ухвали встановити до 25 травня 2024 року.
Визначити підозрюваному заставу в розмірі 50 (п'ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 151 400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) гривень, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, а саме: отримувач коштів: ТУ ДСА України в Закарпатській області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26213408; Розрахунковий рахунок - UA198201720355209001000018501; Банк отримувача: ДКСУ м.Київ; Код банку (МФО) : 820172, призначення платежу - застава.
У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_6 , з-під варти.
З моменту звільнення ОСОБА_6 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_6 , наступні обов'язки:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утриматись від спілкування з потерпілою та свідками у даному кримінальному проваджені, за винятком їх участі в процесуальних діях.
- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Вказані обов'язки у разі внесення застави покладаються на ОСОБА_6 на строк до 28 травня 2024 року.
У разі невиконання вище перелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити ОСОБА_6 та іншим учасникам, після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваному, який тримається під вартою, у цей же строк з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1