Справа № 149/3671/23
Провадження №2/149/132/24
Номер рядка звіту 67
іменем України
02.04.2024 р. Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Робак М. В.,
при секретарі Поліщук Л. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику цивільну праву за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину,
Позивачка звернулася з вказаним позовом, який мотивує тим, що перебуваючи у зареєстрованому шлюбі з відповідачем у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому, на утримання доньки відповідач сплачує аліменти, проте у зв'язку із вступом доньки на денну форму навчання до факультету міжнародних відносин і права Хмельницького національного університету, виникла необхідність в додаткових витратах на дитину у вигляді плати за навчання та проживання в гуртожитку. А тому, позивачка просить стягнути із відповідача половину понесених додаткових витрат на утримання неповнолітньої доньки в сумі 18 975 грн та 1000 грн витрат на оплату професійної правничої допомоги.
Ухвалою суду від 20.11.2023 у даній справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
05.12.2023 на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Савчук О.Л. надійшов відзив на позовну заяву у якому з вимогами позовної заяви ОСОБА_2 не погоджується, вважає їх необгрунтованими та безпідставними. При цьому, зазначає, що навчання у вищих навчальних закладах для здобуття професійної освіти не відноситься до тих особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утрримання дитини. Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду. Крім того, з моменту припинення спільного проживання відповідача та позивачки остання не йде на контакт з відповідачем. Всі намагання ОСОБА_2 підтримувати стосунки з позивачкою та данькою зустрічаються повним небажанням спілкуватися з їх сторони. Вибір навчального закладу для доньки був здійснений матір'ю одноособово. Також, ОСОБА_1 не доведено, що витрати на навчання та проживання дитини в гуртожитку не покриваються за рахунок аліментних платежів. Крім того, відповідач проходить військову службу, приймає безпесередню участь у здійсненні заходів забезпечення національної безпеки у стримування збройної агресії та вже подав усі необхідні документи для оформлення учасника бойових дій, що в подальшому буде надавати право його дочці на отримання пільг в освітньому процесі. Враховуючи викладене, відповідач в задоволенні позовних вимог просить відмовити.
11.12.2023 на адресу суду від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Поворознюка Б.М. надійшла відповідь на відзив. Проти доводів та міркувань, які викладені у відзиві на позов, позивач заперечує та не погоджується, вказуючи, що практика Верховного суду неоднозначна. Зазначає, відповідач ОСОБА_2 проходить військову службу, а тому матеріально спроможний приймати участь у додаткових витратах на дитину. Разом з тим, позивачка працює вчителем англійської мови Ліцею № 2 м. Хмільника. У відповідності до довідки про доходи заробітна плата останньої складає 10677 грн. 14 коп.. А тому, самостійно без матеріальної допомоги відповідача, не має змоги оплачувати витрати за навчання доньки. На підставі вищевикладеного позивачка просить доводи та міркування, які викладені у відзиві на позовну заяву не приймати, а позов задоволити повністю.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала та просила задоволити. Вказувала, що донька самостійно здійснила свій вибір щодо навчального закладу, оскільки це була її мрія. Відповідач аліменти сплачує вчасно , з листопада 2023 по січень 2024 отримано біля 60000 грн, частина яких пішла на погашення кредиту, який отримувався з метою проведення ремонту в гуртожитку. Донька з батьком не спілкується, оскільки це негативно впливає на психічний розвиток дитини. Вважає, що відповідач зобов"язаний нести додаткові витрати на утримання дитини.
Адвокат Поворознюк Б.М. просив позов задовільнити, вказуючи, що відповідач є платоспроможною особою та сума, яку просить стягнути позивачка є невеликою. Здобуття освіти у вищому навчальному закладі та понесені з цим інші витрати, як то ремонт у гуртожитку є додатковими витратами. Зазначав, що дитина зробила самостійний вибір щодо навчального закладу тапри цьому погодження батька не є обов"язковим.
Неповнолітня ОСОБА_3 суду показала, що з батьком вона не бажає спілкуватись, оскільки це негативно впливає на її психологічний стан. Вибір навчального закладу з відповідачем не погоджувався, обирався нею самостійно. З дитинства вона мріяла про юриспруденцію, а тому мати допомогла втілити її мрію. У школі приймала участь в олімпіадах, однак призових місць не займала. Крім аліментів батько пропонував свою допомогу, але вона відмовилась. Вважає, що батько зобов"язаний приймати участь у додаткових витратах.
Відповідач позовні вимоги не визнав повністю. Вказував, що аліменти справно виплачує, заборгованості не має. Навчальний заклад з ним не погоджувався, здобуття вищої освіти не є додатковими витратами. При цьому, виплачені ним аліменти за три місяці повністю покрили понесені позивачкою витрати пов"язані з навчанням дитини. Дитина з ним спілкуватись не бажає, хоча він неодноразово намагався налагодити відносини та неодноразово крім аліментів пропонував допомогу.
Адвокат Савчук О.Л. позовні вимоги не визнала, вказала, що недоведено позивачем, що здобуття вищої освіти пов"язано саме з особливими обставинами. Позивачкою не надано доказів особливих здібностей дитини у сфері правознавства та міжнародного права. Сплочені відповідачем аліменти повністю покрили витрати позивачки пов"язані з навчанням дитини.
В подальшому сторони подали заяви про розгляд справи у їх відсутність, висловлені в попередньому судовому засіданні позиції підтримують.
Суд, дослідивши докази, встановив наступні обставини..
11.07.2019 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (копія на а.с. 8).
Від даного шлюбу у сторін є непонолітня донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія на а.с.9).
Згідно рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 30.07.2008 відповідач зобов'язується сплачувати аліменти на користь позивача на утримання доньки, в розмірі 1/4 з доходів відповідача до досягнення донькою повноліттям ( копія на а.с.10-11).
23.06.2018 відкрито виконавче провадження згідно рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 30.07.2008 про стягнення аліментів (копія на а.с.12).
Довідкою Хмельницького національного університету від 13.09.2023 № 170 доводиться, що донька ОСОБА_3 дійсно є студенткою денної форми навчання першого курсу факультету міжнародних відносин і права. Термін навчання становить із 01.09.2023 по 30.06.2027 (копія на а.а.13).
01.09.2023 між Хмельницьким національним університетом та ОСОБА_1 укладено договір про надання платної освітньої послуги за № 125156. Загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання становить 119 800 грн. (копія на а.с.15).
21.08.2023 ОСОБА_1 було сплочено на рахунок навчального закладу 14 975 грн. (копія на а.с. 16).
01.09.2023 між ОСОБА_3 та Хмельницьким національним університетом укладено Договір на проживання у гуртожитку Хмельницького національного університету (копія на а.с.17).
Платіжною інструкцією від 21.08.2023 пдітверджується, що позивачкою було сплочено 8000 грн. за проживання у гуртожитку (копія на а.с.18).
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів № 22.28-29/52022 від 05.12.2023, заборгованість по сплаті аліментів станом на 01.01.2023 відсутня. (а.с.35,63).
Відповідно до фіскального чеку № 3001097116 від 28.12.2023 вбачається, що придбано ноутбук та ін. на загальну суму 26050,60 грн. (копія на а.с.56,57).
Як вбачається з інформації Головного управління ДПС у Вінницькій області доходи ОСОБА_2 за серпень 2023 складають 19 грн. 95 коп., за вересень - 9661 грн. 64 коп. (а.с. 73-74).
Відповідно до ч.2 ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Згідно ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За змістом ч. 8 ст. 7, ч. 2 ст. 150, ст. 180 СК України, ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За змістом ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення одноразово, періодично або постійно.
Аналіз відповідних норм Закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні.
Відповідно до вимог Закону, у витратах, понесених при звичайному способі життя, хоча вони і будуть додатковими, але не викликаними особливими обставинами, участь другого з батьків не є обов'язковою.
Таким чином, участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов'язком батька (матері) незалежно від сплати ним (нею) аліментів, і закон не передбачає можливості повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі виникнення спору.
Заявляючи додаткові витрати, позивач в будь-якому випадку повинен їх обґрунтувати, тобто надати беззаперечні докази на їх підтвердження. Дані додаткові витрати, на відміну від аліментів, мають бути викликані саме особливими обставинами. Додаткові витрати заявляються у зв'язку з хронічними або разовими проблемами зі здоров'ям дитини або які пов'язані з розвитком здібностей дитини.
Звертаючись до суду з позовом позивач зазначає, що нею особисто понесені додаткові витрати на їх спільну з відповідачем доньку ОСОБА_3 пов"язані із здобуттям дитини вищої професійної освіти
Виходячи зі змісту положень статті 185 СК України можна дійти висновку про те, що при вирішенні вимог про участь одного з батьків у додаткових витратах на дитину суд має встановити реальне існування особливих обставин, які викликають необхідність таких витрат, а також розмір останніх. Лише при наявності цих умов та їх встановленні можливе ухвалення рішення про стягнення таких витрат в конкретній сумі.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Тобто, заявляючи разові, періодичні або постійні витрати, необхідно надати суду докази усієї суми витрат та їх необхідність, тобто, якщо це витрати, пов'язані з розвитком здібностей дитини, то суду необхідно надати рекомендації щодо навчання дитини, підтвердити витрати, пов'язані з придбанням усіх необхідних знарядь або інструментів та вказати періодичність їх придбання. Або ж якщо це витрати, пов'язані з особливим станом здоров'я дитини, то необхідно надати медичні довідки, висновки лікарів, їх рекомендації щодо лікування дитини в Україні чи за кордоном, а також вартість ліків, які необхідно придбавати дитині та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров'я дитини (хвороба, каліцтво) і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).
Саме по собі навчання у вищих навчальних закладах для здобуття освіти не відноситься до тих особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини (схожа правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі №569/6838/15-ц, Верховного Суду у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 серпня 2020 року у справі № 336/1488/19.
Позивачем не надано доказів, що донька вступила до вищого навчального закладу за наявності у неї особливих здібностей у сфері юриспруденції чи міжнародного права. Неповнолітня ОСОБА_3 в судовому засіданні повідомляла, що приймала участь у олімпіадах у сфері правознавства, проте призових місць не займала. Вказане свідчить, що навчання у Хмельницькому національному університеті за спеціальністю правознавство не пов"язане з розвитком особливих здібностей дитини у цій сфері.
Суд вважає, що у витратах, понесених при звичайному способі життя дитини, здобуваючи освіту та проживаючи при цьому в гуртожитку, навіть якщо вони і є додатковими, однак не зумовлені вказаними вище особливими обставинами, участь другого з батьків не є обов"язковою.
Також суд зауважує, що позивачка за три місяці отримала біля 60 000 грн. аліментів, що не заперечується останньою, в тому числі за листопад-грудень 2023 19767,41 грн та 36341,88 грн , які повністю покривають понесені витрати на навчання доньки.
Позивачкою до матеріалів справи долучено копію фіскального чеку, у підтвердження придбання нею ноутбука LenovoIdeaPad 3 15IAU7 вартістю 22 199,90 грн., підготовки Windows 11 Pro Soft 1999,90 грн., сумки ColorWay Casual 15.6 Navy 849,90 грн., старт Windows 600,0 грн., миші A4Tech Fstyler FG10 White 399,90 грн., навушників Avantis A390 Original White 1,00 грн.
Однак, суд зауважує, що вказані чеки не містять інформації про придбання товару саме позивачем, а також не спростовують встановлені в судовому засіданні обставини.
Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину задоволенню не підлягають.
Питання про розподіл судових витрат по сплаті судового збору, суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись статтями 12-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Хмільницький міськрайонний суд на протязі 10-ти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Марина РОБАК