Рішення від 01.04.2024 по справі 149/4156/23

Справа № 149/4156/23

Провадження №2/149/229/24

Номер рядка звіту 61

РІШЕННЯ

іменем України

01.04.2024 р. Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Робак М. В.,

при секретарі Поліщук Л. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмільницької міської ради про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з позовом до Хмільницької міської ради про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на майно.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла прабаба позивачки- ОСОБА_2 , яка проживала в селі Куманівці Хмільницького району Вінницької області. Після смерті ОСОБА_2 до успадкування залишився житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами. Спадщину після смерті ОСОБА_3 фактично приняла її дочка ( баба позивачки) - ОСОБА_4 , яка провела її поховання і вступила у володіння та управління її спадковим майном. Так, ОСОБА_4 після смерті матері проживала у вищезазначеному будинку, оплачувала комунальні платежі, робила поточний ремонт, обробляла земельну ділянку біля будинку. Згодом, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла. В свою чергу, спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняв її син (батько позивачки) - ОСОБА_5 , який звернувся до Хмільницької міської державної нотараіальної контори із заявою про прийняття спадщини та на що 13 серпня 2013 року була заведена спадкова справа №78/2013. Вже 29 червня 2021 року ОСОБА_5 також помер. Таким чином, після смерті ОСОБА_5 до успадкування залишилися земельна ділянка площею 0,2500 га, призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, а також житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами, який спочатку фактично успадкувала його мати після смерті баби, а згодом і він - після смерті матері. Як спадкоємець за законом після смерті батька, позивачка звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини де була заведена спадкова справа, і частину спадкового майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_5 - земельну ділянку площею 0,2500 га, прийняла у спадщину.

Разом з тим, оформити право власності на житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами, який належав ОСОБА_3 , та який фактично був успадкований ОСОБА_4 , а згодом - ОСОБА_5 не виявилось можливим через те, що ОСОБА_4 , а згодом і ОСОБА_5 документально не оформили своє право власності на зазначений житловий будинок. За таких обставин, позивачка вимушена звертатися до суду за захистом своїх прав на частину спадкового майна після смерті батька.

Ухвалою суду від 09.01.2024 відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання та надано відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву.

В підготовчому судовому засіданні представник позивача просить позов задоволити, посилаючись на обставини, що в ньому зазначені.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, при вирішені справи покладається на розсуд суду.

Суд, вивчивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 , про що було складено актовий запис про смерть № 4( копія а.с. 6).

Згідно технічного паспорту на житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 замовником технічної інвентаризації є ОСОБА_1 ( коп а.с. 7-9).

Згідно копії свідоцтва про народження ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_6 ( а.с. 11)., яка відповідно до Витягу з ДРАЦС 07.10.1959 року уклала шлюб із ОСОБА_7 та змінила прізвище, а згодом 10.12.1976 року розірвала шлюб із ОСОБА_7 , про що зроблено відповідний атковий запис № 163( а.с. 14,12), 03.03.1989 року ОСОБА_4 уклала шлюб із ОСОБА_8 ,про що зроблено відповідний актовий запис № 37( а.с. 13)

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 ( а.с. 15).

Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі 13 серпня 2013 року, була заведена спадкова справа № 78/2013.( а.с. 16).

Згідно свідоцтва про народження ІНФОРМАЦІЯ_6 народився ОСОБА_5 батьками якого були ОСОБА_7 та ОСОБА_4 ( а.с. 17)

ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 ( а.с. 18).

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 817975 ОСОБА_5 належала земельна ділянка площею 0,2500 га( а.с.19).

Згідно витягу про реєстрацію в Спадковом реєстрі 10.11.2021 року, була заведена спадкова справа № 283/2021( а.с. 20,23).

Згідно довідки №40/02-14 від 21.01.2022 року спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 є ОСОБА_1 ( а.с 21),.

ОСОБА_1 звернулась із заявою до нотаріуса, де була заведена спадкова справа і частину спадкового майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_5 , а саме земельну ділянку площею 0,2500 га вона прийняла у спадщину. Наведене підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 08 березня 2023 року та витягом з Державного реєстру речових прав від 28 березня 2023 року.( а.с. 22, 24).

Оформити право власності на житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 не виявилось можливим через те, що ОСОБА_4 , а згодом і ОСОБА_5 документально так і не оформили своє право власності на зазначений житловий будинок. Наведене підтверджується рішенням про відмову в проведенні реєстраціних дій за № 69558989 від 03 жовтня 2023 року. ( а.с. 25)

23.10.1930 року ОСОБА_9 ,1906 р.н. уклав шлюб з ОСОБА_10 ,1913 р.н.,що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 ( копія а.с. 26).

ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_9 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть ( а.с. 27).

ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_7 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 ( а.с. 28).

ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_8 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 ( а.с. 29).

Довідкою від 20.12.2023 року № 18-05-01/177 підтверджується, що по АДРЕСА_1 належав ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_11 , що також підтверджується записами в погосподарській книзі № 11 за 1986-1990 роки ( а.с. 30-31).

Згідно Витягу із погосподарської книги №1 за 2016-2020 роки по АДРЕСА_1 проживали ОСОБА_1 , ОСОБА_12 , ОСОБА_12 ( а.с. 32)

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 ІНФОРМАЦІЯ_12 народилася ОСОБА_13 батьками якої були ОСОБА_5 та ОСОБА_14 ( а.с. 33)

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_7 , 06.08.2006 року ОСОБА_15 та ОСОБА_13 уклали шлюб, прізвище дружини після реєстрації шлюбу " ОСОБА_16 "( а.с. 34).

Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняв ОСОБА_5 , звернувшись із заявою до Хмільницької міської державної нотаріальної контори де була заведена спадкова справа № 78/2013 рік після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ( а.с. 55-65).

Спадкова справа № 283/2021 після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_13 , заведена державним нотаріусом Хмільницького державного нотаріального округу на підставі заяви позивачки про прийняття спадщини( а.с. 67-127)

Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась (а.с. 141)

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Аналогічна думка викладена в Роз'ясненні, наданому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування» №24-753/0-13 від 16 травня 2013 року, відповідно до якого, визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року « Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи вимоги п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. Згідно до ч.2 ст.315 ЦПК України, в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку ії встановлення.

Відповідно до положень ст. 100 та ст. 101 ЦК УРСР 1963 року, який діяв на час володіння спадкодавцем житловим будинком, громадяни могли мати у власності житловий будинок. А саме ст. 100 ЦК УРСР визначалось, що в особистій власності громадян може бути зокрема і жилий будинок. При цьому глава десята цього кодексу не пов'язувала наявність такого права з його обов'язковою державною реєстрацією.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української PCP 31.01.1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13.12.1995 року № 56, передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції). Тобто Інструкцією не встановлювався обов'язок щодо реєстрації будинків та домоволодінь, розташованих у селі.

ЦК УРСР не обмежувався строк для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом.

Відповідно до ст. 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК УРСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.

Відповідно до ст. 527 ЦК УРСР спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

У постанові Верховного Суду від 25.03.2020 року у справі № 305/235/17 (провадження № 61-11869св19) зазначено, що фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним: довідка державної податкової служби або страховика чи іншого органу про те, що спадкоємець після відкриття спадщини сплачував податки або страхові платежі з обов'язкового страхування: копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту прийняття спадщини: запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який підтверджує, що спадкоємець був постійно прописаний (зареєстрований) у спадковому будинку (квартирі): інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує право власності, коли відсутня можливість його відновлення.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі квартиру, житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

В судовому засіданні належними та допустимими доказами підтверджено, що ОСОБА_4 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , оскільки вступила в управління та володіння спадковим майном. Таким чином, житловий будинок належав ОСОБА_4 , після смерті якої перейшов у спадщину ОСОБА_5 .

Позивачка, звернувшись до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та отримавши свідоцтво на частину спадкового майна, вважається такою, що прийняла спадщину, однак оформити житловий будинок не має можливості у зв"язку з відсутністю реєстрації.

За встановлених обставин, суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають до задоволення. умов, суд

Керуючись ст.ст. 4, 258, 259, 263-265, 315, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Хмільницької міської ради про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на майно - задовольнити.

Встановити факт прийняття ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка проживала в с.Куманівці, Хмільницького р-ну,Вінницької області та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 80,9 кв.м., житловою площею 27,7 кв.м., зазначений під літерою "А" з верандою "а", ганком з навісом, сараєм "Б", погребом "В", вбиральнею "Г", огорожею №1, воротами з хвірткою № 2 та криницею № 3, вартістю 79190 гривень, який належав ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Марина РОБАК

Попередній документ
118085235
Наступний документ
118085237
Інформація про рішення:
№ рішення: 118085236
№ справи: 149/4156/23
Дата рішення: 01.04.2024
Дата публікації: 04.04.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них; за законом.
Розклад засідань:
12.02.2024 10:00 Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області
11.03.2024 11:00 Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області
01.04.2024 14:00 Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області
Учасники справи:
головуючий суддя:
РОБАК М В
суддя-доповідач:
РОБАК М В
відповідач:
Хмільницька міська рада
позивач:
Дешева Катерина Анатоліївна